«МІЙ ПОРТРЕТ НА ТЛІ МОЄЇ ЗГАСАЮЧОЇ ЕРИ»: ЛІРИКА ТАРАСА ФЕДЮКА ЯК ЯВИЩЕ ПІЗНЬОГО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ


Анотація


У статті лірику Тараса Федюка розглянуто як явище пізнього поетичного модернізму. Проведено розмежування між естетичними засадами постмодернізму і пізнього модернізму. Визначено сутнісні поетологічні риси художнього світу Т. Федюка початку ХХІ століття у річищі творчих пошуків поетичної генерації 1980-х років: тяжіння до символістської естетики; сугестивність мислення; перевага філософських мотивів; акцентування топосу Південного Причорномор’я як художньої моделі малої батьківщини. Особливу увагу зосереджено на розкритті екзистенціального дискурсу лірики, пов’язаного з екзистенціалами самотності, відчуження індивіда від світу, вибору або-або тощо. Проаналізовано художні аспекти втілення образів Танатосу й Еросу. Святе Письмо у статті тлумачиться як основний інтертекст поезії Т. Федюка: автор трансформує біблійні мотиви й образи, надає їм сучасного звучання.

Ключові слова: стиль, пізній модернізм, постмодернізм, філософська лірика, інтертекст, сугестія, пейзаж, образ-символ, асоціація.

Повний текст:

PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.