https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/issue/feed Екологічний вісник Криворіжжя 2022-04-06T10:00:14+03:00 Василь Миколайович Савосько savosko1970@gmail.com Open Journal Systems <p>міждисциплінарне наукове видання, яке фокусується на багатогранному висвітленні результатів <em>екологічних</em> та <em>інвайронментальни</em>х <em>досліджень</em> промислових регіонів, а також на&nbsp; формуванні <em>екологічних знань і культури</em>.&nbsp;Для викладачів, науковців, вчителів, фахівців позашкільних закладів освіти, аспірантів, магістрантів, студентів, учнів.&nbsp;</p> <p>Наукове видання представлено у: <strong>1) національної бібліотеці України імені В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського</strong> (<a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=juu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=I=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=%D0%9674486">http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=juu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=I=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=%D0%9674486</a>), 2) <strong>наукової інформаційної пошукової системі Google Scholar (</strong><strong><a href="https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&amp;user=1_I1rzoAAAAJ">https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&amp;user=1_I1rzoAAAAJ</a>).</strong></p> <p><br><br></p> https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/4561 ФАУНА НАЗЕМНИХ ХРЕБЕТНИХ ЖОВТОКАМ’ЯНСЬКОГО КАР’ЄРУ 2022-04-06T10:00:10+03:00 Y. O. Broshko y.broshko@gmail.com E. O. Yevtushenko y.broshko@gmail.com <p>Кар’єри, якi не працюють, можна розглядати як об’єкти<br>для вiдновлення бiорiзноманiття пiсля їх виведення iз промислового<br>використання. Вдалим прикладом є Жовтокам’янський кар’єр<br>(Криворiзький район). Протягом трьох мiсяцiв 2018 р. i 2020–2021 рр.<br>проводилися дослiдження фауни хребетних на вiдпрацьованiй дiлянцi<br>кар’єру, де наявнi переважно деревно-чагарниковi угруповання, i на<br>безпосередньо прилеглих дiлянках, представлених рiзними бiотопами<br>(степ, агрофiтоценози, водойма). Застосовано класичнi методи<br>маршрутного й абсолютного облiку земноводних, плазунiв, птахiв,<br>дрiбних ссавцiв. Виявлено 73 види (2 — земноводних, 4 — плазунiв, 63 —<br>птахiв, 4 — ссавцiв). Видовий склад хребетних у самому кар’єрi та на<br>прилеглих дiлянках є цiлком вiдповiдним. Встановлено, що кiлькiсть<br>осiлих i кочових видiв птахiв приблизно рiвна кiлькостi мiгруючих видiв.<br>Для зимової та ранньовесняної орнiтофауни притаманнi здебiльшого<br>всеїднi та рослиноїднi види. Комахоїднi види притаманнi переважно<br>лiтнiй орнiтофаунi у зв’язку iз сезонною приуроченiстю коливань<br>фауни безхребетних. За гнiздуванням бiльше половини видiв птахiв<br>є дендрофiлами. Безпосередньо на територiї кар’єру виявлено 4 види<br>хребетних, занесених до Червоної книги України. Видовий склад<br>земноводних, плазунiв i ссавцiв, а також динамiка коливань чисельностi i<br>видового складу птахiв, потребують подальшого дослiдження. Отже, цей<br>об’єкт є перспективним для вiдновлення бiорiзноманiття та приваблення<br>нових видiв.</p> 2021-12-09T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 0 https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/4562 ВИДОВИЙ СКЛАД ХВОЙНИХ РОСЛИН ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ МЕТАЛУРГIЙНОГО ТА ДОВГИНЦIВСЬКОГО РАЙОНIВ МIСТА КРИВИЙ РIГ 2022-01-12T16:00:01+02:00 A. V. Holovchak yanamal1971@gmail.com Ya. V. Malenko yanamal1971@gmail.com <p>Площа та якiсний стан зелених насаджень визнанi<br>мiжнародним iндикатором вiдповiдностi iнфраструктури мiста принципам<br>сталого розвитку. Багатофункцiональнiсть зелених насаджень визначає<br>їх архiважливе, стратегiчне значення в галузi благоустрою промислових<br>мiст завдяки здатностi нейтралiзувати та зменшувати несприятливий<br>вплив рiзних факторiв антропного i техногенного походження, створювати<br>комфортнi умови для вiдпочинку, забезпечувати конституцiйнi права<br>громадян на життя у сприятливому середовищi. Особлива роль у складi<br>зелених насаджень мiста належить хвойним видам. Бiологiчнi, екологiчнi,<br>санiтарно-гiгiєнiчнi, декоративнi особливостi та властивостi цих рослин<br>визначають їх високу господарську цiннiсть, є передумовою актуальностi<br>проведення деталiзованих дослiджень, спрямованих на комплексне<br>вивчення таксономiчного фонду Хвойних зелених насаджень певного<br>функцiонального призначення конкретних районiв мiста Кривий Рiг iз<br>метою їх оптимiзацiї.<br>Дослiдження таксономiчного складу хвойних рослин реалiзованi в межах<br>зелених насаджень загального й обмеженого користування. Пiд час<br>виконання роботи обстежено 33 дiлянки Металургiйного та 25 дiлянок<br>опису Довгинцiвського адмiнiстративно-територiальних районiв мiста.<br>Результати аналiзу демонструють вузький спектр видiв хвойних рослин,<br>що використовуються в озелененнi. Так, у межах дiлянок дослiдження<br>зареєстровано лише 10 видiв хвойних, що є представниками 6 родiв<br>i 3 родин. Бiльш рiзноманiтним за асортиментом є склад зелених<br>насаджень загального користування, де зустрiчаються гнiздовi групи<br>з Picea abies (L.) Karst., Thuja occidentalis L., Pinus sylvestris L.,<br>наявнi алеї з Picea abies (L.) Karst. та Picea pungens Engelm., Pinus<br>sylvestris L. На територiях закладiв охорони здоров’я наявнi груповi<br>посадки з Thuja occidentalis L., Picea abies (L.) Karst. та Picea pungens<br>Engelm., Pinus sylvestris L. Слiд зауважити, що в зелених насадженнях<br>обмеженого користування, розташованих на територiях закладiв охорони<br>здоров’я, хвойнi, навiть у невеликiй кiлькостi таксонiв, присутнi завжди.<br>Найменше рiзноманiття видiв зареєстровано у складi зелених насаджень<br>обмеженого користування закладiв освiти. Найбiльшого поширення<br>набули представники родин Pinaceae та Cupressaceae, зафiксованi в<br>зелених насадженнях рiзного функцiонального призначення.<br>Аналiз результатiв дослiджень засвiдчує потребу розширення асортименту<br>хвойних рослин зелених насаджень загального й обмеженого користування<br>за рахунок вже адаптованих до специфiчних умов промислового регiону<br>видiв iз використанням можливостей конiферетуму Криворiзького<br>ботанiчного саду НАН України. Перспективними для озеленення можна<br>вважати: Cryptomeria japonica Thunb. ex L.f., Juniperus squamata Lamb.,<br>Juniperus procumbens, Pinus nigra ssp. pallasiana, Pseudotsuga menziessii<br>(Mirb.) Franco., Рinus strobus L., Abies alba Mill., Picea оmorica (Panc.)<br>Purkyne, Chamaecyparis lawsoniana Parl.</p> 2021-12-09T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 0 https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/4563 АНАЛIЗ МУТАГЕНЕЗУ В АПIКАЛЬНИХ МЕРИСТЕМАХ КОРЕНIВ Zea mays L. (POACEAE) IНДУКОВАНОГО СУМIСНОЮ ДIЄЮ IОНIВ КАДМIЮ, НIКЕЛЮ I ЦИНКУ 2022-01-12T16:20:17+02:00 O. M. Zubrovska zubrovska@ukr.net <p>У роботi представленi результати проведеного цитологiчного<br>аналiзу апiкальних меристем коренiв кукурудзи гiбриду Блiц 160 МВ<br>за наявностi в середовищi зростання iонiв цинку, нiкелю i кадмiю.<br>Встановлено, що сумiсна дiя iонiв важких металiв насамперед викликала<br>загальне зниження мiтотичного iндексу та зростання в меристематичних<br>клiтинах проросткiв Z. mays частки клiтин, якi знаходяться на стадiї<br>профази та метафази. На вiдмiну вiд цього, вiдсоток анафазних клiтин<br>знижувався на 15–20%, а частка телофазних клiтин — у 1,2–1,5 раза<br>вiдносно контрольних умов вiдповiдно. У спектрi цитогенетичних<br>порушень, викликаних дiєю важких металiв у коренях гiбриду кукурудзи<br>Блiц 160 МВ, були зареєстрованi аномалiї, обумовленi пошкодженням<br>хромосом (одинарнi та множиннi мости, аглютинацiя хромосом) та<br>аномалiї, обумовленi пошкодженням мiтотичного апарату (вiдставання<br>та випередження хромосом, дезорiєнтованi хромосоми, фрагменти<br>хромосом i багатополюснi мiтози). Порiвняно з контролем, наявнiсть у<br>середовищi зростання iонiв кадмiю, цинку та нiкелю як в мiнiмальних,<br>так i максимальних концентрацiях проявляла високу цитотоксичну дiю<br>та iндукувала збiльшення в понад 5 разiв кiлькостi аберантних клiтин у<br>кореневих меристемах проросткiв кукурудзи. В цiлому, серед хромосомних<br>аберацiй найпоширенiшими були вiдставання хромосом (понад 75%<br>вiд загальної кiлькостi патологiй мiтозу), одинарнi мости (8,8%),<br>випередження (2,5%) та багатополюснiсть (2,0%). Крiм того, сумiсна<br>дiя iонiв металiв iндукувала утворення таких аномалiй, як аглютинацiя,<br>дезорiєнтованi хромосоми та фрагменти. Установлене нами загальне<br>зниження мiтотичного iндексу i широкий спектр хромосомних аберацiй<br>вказують на те, що важкi метали за їх сумiсної дiї є кластогенними<br>i впливають на хромосоми на рiвнi ДНК. А показана нами висока<br>цитогенетична активнiсть iонiв кадмiю, цинку та нiкелю пiдтверджує<br>генетичну небезпеку промислових викидiв iз вмiстом iонiв важких<br>металiв для органiзмiв в екосистемах i передбачає необхiднiсть розробки<br>нацiональної програми широкомасштабного генетичного монiторингу<br>техногенного забруднення територiй промислових регiонiв України.</p> 2021-12-09T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 0 https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/4564 ЕКОЛОГIЧНА СТРУКТУРА РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ КРИВОРIЗЬКОГО УРБОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ 2022-01-12T16:35:42+02:00 I. O. Komarova i.komarova2608@gmail.com E. O. Yevtushenko i.komarova2608@gmail.com <p>У складi рослинних угруповань дослiдних дiлянок виявлено<br>74 види, що належать до 63 родiв i 22 родин. Найбiльш часто зустрiчаються<br>представники таких родин, як Asteraceae, Fabaceae, Brassic´aceae, Poaceae,<br>Rosaceae, Apiaceae, Plantaginaceae, Salicaceae.<br>Екологiчний аналiз рослинних угруповань за принципами, розробленими<br>О. Л. Бельгардом (1960) з використанням видання «Екофлора України»,<br>дозволив установити, що у складi рослинних угруповань Криворiзького<br>урбопромислового комплексу переважають рудеранти (51,27% вiд<br>загальної кiлькостi видiв) та степанти (21,61%). Серед життєвих форм<br>за класифiкацiєю Х. Раункiєра (1934) найчисельнiшими є гемiкриптофiти<br>(50% вiд загальної кiлькостi видiв) i терофiти (25,9%), фанерофiтiв<br>i хамефiтiв — найменша кiлькiсть по 11,4% i 12,7% вiдповiдно. За<br>пристосуванням до водного режиму бiльше ксеромезофiтiв (53%<br>вiд загальної кiлькостi рослин) та мезоксерофiтiв (29,4%), а за<br>пристосуванням до умов освiтлення i трофностi ґрунту — вiдповiдно<br>гелiофiтiв (55,0%) i мезотрофiв (60,6%).<br>Чисельнiсть гелiофiтiв (55,0% вiд загальної кiлькостi видiв) є найбiльшою<br>серед гелiоморф усiх дослiдних дiлянок. Необхiдно зауважити, що на всiх<br>дослiдних дiлянках вiдсутнi сцiофiти, якi потребують до 30% повного<br>освiтлення. Серед трофоморф найчисельнiшими є мезотрофи (60,6% вiд<br>загальної кiлькостi видiв), а мегатрофи й олiготрофи представленi в рiвнiй<br>кiлькостi, а саме — по 19%. Це свiдчить про середню трофнiсть субстратiв<br>i ґрунтiв дослiдних дiлянок.<br>Установлено, що найчисельнiшими екоморфами у складi фiтоценозiв<br>дослiдних дiлянок iз рiзним рiвнем забруднення є рудеранти,<br>гемiкриптофiти, ксеромезофiти, гелiофiти i мезотрофи. Стабiльною<br>присутнiстю в угрупуваннях вирiзняються степанти, сiльванти, терофiти,<br>мезофiти, мегатрофи й олiготрофи.</p> 2021-12-09T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 0 https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/4565 EVALUATION OF THE PROTECTIVE EFFECTIVENESS OF AQUEOUS PLANT EXTRACTS IN THE COMPOSITION OF CORROSION INHIBITOR EXTRACT 2022-04-06T10:00:01+03:00 N. O. Bondarenko t.selivanova@kdpu.edu.ua A. O. Yuchynska t.selivanova@kdpu.edu.ua T. V. Selivanova t.selivanova@kdpu.edu.ua P. P. Nechipurenko t.selivanova@kdpu.edu.ua <p>Актуальним науково-технiчним завданням є вивчення<br>корозiйних процесiв i пошук дешевих та ефективних методiв захисту.<br>Унаслiдок корозiйного руйнування втрачається близько 10% рiчного<br>виробництва металу. Тому антикорозiйним заходам придiляється значна<br>увага. Iнгiбiтори iржi є ефективним способом ї ї видалення та захисту<br>вiд корозiї. Останнiм часом пiдвищений iнтерес викликають так званi<br>«зеленi iнгiбiтори». Багато рослин є джерелом таких iнгiбiторiв, комплексу<br>сполук алкалоїдiв, полiсахаридiв, бiлкiв, слизових i дубильних речовин.<br>Усi вони, хоча i в рiзному ступенi, здатнi адсорбуватися на металевiй<br>поверхнi та закрiплюватися на нiй. Проведенi дослiдження демонструють<br>можливостi захисту металiв вiд корозiї за допомогою екстрактiв рослин:<br>томата їстiвного Solanum lycopersicum, чистотiлу Chelidonium majus L.,<br>Althaea officinalis L., деревiю Achillea millefolium L.</p> 2021-12-09T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 0 https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/4566 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНI ЗАСАДИ ЩОДО ЯКОСТI ПРОФЕСIЙНОЇ ЕКОЛОГIЧНОЇ ОСВIТИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВIТИ 2022-01-12T17:22:29+02:00 N. V. Gnilusha n.gnilusha@gmail.com <p>На сьогоднi система вищої екологiчної освiти в Українi<br>знаходиться на складнiй i вiдповiдальнiй стадiї вдосконалення,<br>дотримуючись концепцiї збалансованого розвитку, який вiдповiдає<br>комплексному збалансованому єднанню природного, техногенного,<br>екологiчного, юридичного та соцiокультурного пiдходiв.<br>Одним iз головних завдань вищої екологiчної освiти є формування у<br>студентської молодi розумiння власного майбутнього у професiйнiй<br>дiяльностi, умiння аналiзувати екологiчнi проблеми та їх вирiшення<br>на основi екологiчної моделi гармонiї з природою, яку визначають як<br>середовищну парадигму, що ґрунтується на вченнi В. I. Вернадського,<br>який виступав за механiзм забезпечення гармонiї вiдносин людства та<br>природи.<br>Створена на основi демократичних й еколого-гуманiстичних орiєнтирiв<br>система професiйної екологiчної освiти покликана забезпечити пiдготовку<br>творчо активної особистостi, здатної будувати свою країну як суспiльство,<br>що розвивається на принципах соцiоприродної гармонiї.<br>Змiна нацiональної освiтньої парадигми зумовлена потребами розвитку<br>суспiльства й особистостi з трансформацiєю переконань, утвердженням<br>нових цiнностей, широким упровадженням новiтнiх педагогiчних<br>технологiй, змiщенням акцентiв освiти з принципу адаптивностi на<br>принцип компетентностi фахiвцiв.<br>У свiтовiй практицi одним iз найбiльш перспективних напрямкiв<br>удосконалення якостi професiйної екологiчної освiти є компетентнiсний<br>пiдхiд, в основу якого покладена iдея ключових компетенцiй, пропонована<br>експертами Ради Європи на початку 1990-х рокiв.</p> 2021-12-09T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 0 https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/4570 СТАНОВЛЕННЯ ФIЗИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНIВ У ДОСЛIДНИЦЬКИХ ЗАДАЧАХ 2022-01-12T17:37:52+02:00 R. M. Balabay yanagrisay999@gmail.com Ya. V. Gritsay yanagrisay999@gmail.com <p>Оскiльки фiзика є експериментальною наукою, важливо у<br>процесi ї ї навчання забезпечити можливiсть дослiдним шляхом вивчати<br>закономiрностi явищ природи. Фiзична задача є ефективним засобом<br>навчання фiзицi, тому що вона сприяє формуванню багатьох особистiсних<br>якостей i компетентностей учнiв.<br>Метою цiєї роботи було розроблення авторської дослiдницької задачi для<br>гурткової роботи у старшiй школi на тему «Вимiрювання напруженостi<br>магнiтного поля за допомогою ефекту Холла» та розкриття особливостi ї ї<br>використання.<br>Пiд час роботи були проведенi дослiди з цифровим датчиком Холла (серiя<br>SS41F): розглянута специфiкацiя цифрового датчика, його принцип роботи<br>i структурна схема, поведiнка датчика за вiдсутностi магнiтного поля та<br>за його наявностi.<br>Цифровий датчик Холла може демонструвати вiдсутнiсть або наявнiсть<br>магнiтного поля. Вiн як «ключ» спрацьовує залежно вiд напрямку<br>магнiтного поля. За одного напрямку було зафiксовано «замикання<br>ключа-датчика», а в разi змiни полярностi — «розмикання».<br>У процесi виконання запропонованої дослiдницької задачi учнi навчаться<br>використовувати рiзноманiтнi прилади для вимiрювання фiзичних<br>величин, що дасть змогу ефективно засвоїти певнi роздiли фiзики та<br>набути вмiння й навички використання рiзноманiтних фiзичних приладiв.</p> 2021-12-09T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 0 https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/4557 Титульний аркуш 2022-01-11T20:29:10+02:00 I. O. Komarova i.komarova2608@gmail.com 2021-12-09T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 0 https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/4571 Зміст 2022-01-12T17:41:10+02:00 I. O. Komarova i.komarova2608@gmail.com 2021-12-09T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 0 https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/4556 АСКОРБIНОВА КИСЛОТА В РОСЛИН: МЕТАБОЛIЗМ I ФУНКЦIЇ 2022-04-06T10:00:14+03:00 T. A. Artiushenko t-a-art@i.ua <p>Аскорбiнова кислота (вiтамiн С) є найбiльш поширеним<br>антиоксидантом у рослинах. Охарактеризовано можливi шляхи<br>бiосинтезу вiтамiну С у рослин, зокрема через ГДФ-d-манозу та lгалактозу. Наведенi молекулярно-генетичнi докази, а також вiдмiнностi<br>вiд бiосинтезу у тваринних органiзмiв. За винятком останнього етапу,<br>який протiкає на внутрiшнiй мiтохондрiальнiй мембранi, бiосинтез<br>аскорбату у рослин вiдбувається в цитозолi. Узагальнено лiтературнi<br>данi щодо вмiсту аскорбiнової кислоти в тканинах i органах рiзних<br>сiльськогосподарських, культурних i дикорослих рослин та фактори, що<br>на нього впливають. Проаналiзовано особливостi метаболiзму аскорбiнової<br>кислоти, спiввiдношення вiдновленої й окиснених ї ї форм за рiзних<br>фiзiологiчних станiв, а також шляхи деградацiї вiтамiну С у рослин.<br>Розглянуто основнi функцiї аскорбiнової кислоти в рослинних органiзмах.<br>Обговорена ї ї участь як кофактора в синтезi збагачених гiдроксипролiном<br>глiкопротеїнiв клiтинної стiнки, роль у контролi клiтинного подiлу та<br>росту розтягуванням, захистi вiд активних форм кисню й оксидативного<br>стресу, фотоокислення та регенерацiї вторинних антиоксидантiв, таких<br>як α-токоферол, а також функцiонування як коферменту в рiзних<br>фiзiолого-бiохiмiчних процесах у рослин.</p> 2021-12-09T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 0 https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/4558 ОСНОВИ ЕКОЛОГIЧНОГО ТЕРМIНОЗНАВСТВА: ПЕРЕДУМОВИ, АКТУАЛЬНIСТЬ, IМПЛЕМЕНТАЦIЯ 2022-04-06T10:00:12+03:00 Ya. V. Malenko yanamal1971@gmail.com <p>Iнтеграцiя України у свiтовий освiтнiй простiр, поряд зi<br>збереженням позитивних та ефективних надбань i традицiй нацiональної<br>моделi освiти, спрямована на створення нових можливостей для<br>формування власної життєвої траєкторiї, формули успiху кожної<br>особистостi, здатної до самоосвiти, самоусвiдомлення, самовизначення,<br>самореалiзацiї, саморозвитку. У наш час знання й освiта стають не<br>тiльки чинниками суспiльного розвитку, а i його фундаментом та<br>найцiннiшим засобом, каталiзаторами формування сучасної нацiональної<br>елiти. Явища i тенденцiї теперiшнього розвитку людства обумовлюють<br>актуальнiсть дослiджень, метою яких є обґрунтування й аналiз<br>передумов, актуальностi, iмплементацiї навчальної дисциплiни «Основи<br>екологiчного термiнознавства» в систему пiдготовки фахiвцiв-екологiв<br>на основi окреслення сутностi, значення, проблематики термiнологiчної<br>компетентностi як складової професiоналiзму й екологiчної культури<br>нацiональної елiти.<br>Нацiональна елiта визначає iнтелектуальний, морально-етичний,<br>полiтичний, економiчний клiмат суспiльства та є найцiннiшим його<br>капiталом i прiоритетним ресурсом. Визначальна роль у ї ї пiдготовцi<br>належить освiтi, що здатна формувати такi особистiснi якостi, якi<br>сприяють пiдтримцi сталого суспiльства та сповненню його розвитку<br>iнновацiйними елементами.<br>Невiд’ємною складовою професiйної компетентностi, професiоналiзму<br>є термiнологiчна компетентнiсть, що також може розглядатися як<br>самостiйна, або як структурний компонент iнформацiйної, комунiкативної,<br>мовленнєвої, культурної. Вивчення ї ї сутностi, специфiки, характеристик,<br>рiвнiв сформованостi й аналiз спряжених понять «термiнологiя»,<br>«термiносистема», «термiн» дозволяють визначити сучаснi проблеми<br>термiнологiчної компетентностi в галузi екологiчної науки, пов’язанi з<br>рiвнем термiнологiчного потенцiалу особистостi, екологiчною культурою,<br>негативними аспектами сучасного процесу термiнотворення, проблемами<br>розвитку екологiчної термiносистеми. Формування термiнологiчної<br>компетентностi еколога — систематична, оптимально органiзована,<br>цiлеспрямована, забезпечена використанням ефективних засобiв i методiв<br>навчання та конкретизована його специфiчними принципами робота,<br>орiєнтована на досягнення основних завдань та цiлей освiти, пiдвищення<br>рiвня екологiчної культури й укрiплення професiйної елiти, задоволення<br>запитiв сучасного суспiльства, успiшну реалiзацiю iнновацiйної дiяльностi<br>та iмплементацiю екологiчних iмперативiв у розвиток країни.<br>Складовою реалiзацiї завдань i вирiшення проблем формування<br>термiнологiчної компетентностi майбутнiх висококвалiфiкованих<br>конкурентоспроможних фахiвцiв-екологiв можна вважати впровадження<br>в освiтнi програми закладiв вищої освiти навчальної дисциплiни «Основи<br>екологiчного термiнознавства», ракурс якої спрямований на висвiтлення<br>основних етапiв розвитку термiнознавства, розумiння iсторичних витокiв<br>i традицiй розвитку екологiчного термiнознавства, виявлення аспектiв<br>термiнотворення i термiновжитку, вивчення питань динамiки термiнiв i<br>ролi останнiх у професiйному пiзнаннi, науковiй, експертнiй, виробничiй,<br>управлiнськiй, iнновацiйнiй дiяльностi еколога.</p> 2021-12-09T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 0