Екологічний вісник Криворіжжя

ВПЛИВ ПРОМИСЛОВИХ УМОВ НА РІВЕНЬ ФЛУКТУЮЧОЇ АСИМЕТРІЇ ЛИСТКОВОЇ ПЛАСТИНКИ BETULA PENDULA НА ДЕВАСТОВАНИХ ЗЕМЛЯХ

2024-05-16T23:02:17+03:00

У статті представлено результати оцінки мінливості морфометричних параметрів листкової пластинки берези повислої (Betula pendula) на девастованих землях Петровського залізорудного відвалу. Матеріалами роботи слугували результати власних досліджень, які виконували упродовж 2022–2023 рр., на території Петровського відвалу Криворізького залізорудного регіону. Дослідження проводили на техногенно потрушених територіях, які не були рекультивовані. Встановлено, що морфометричні параметри листкової пластинки берези мають чітку екологічну детермінованість. Виявлено, що на всіх дослідних ділянках, які характеризуються високим рівнем забруднення, величина флуктуючої асиметрії для Betula pendula, що природно поширена на девастованих землях Петровського відвалу становить 0,0556, що свідчить про наближення екологічного стану до передкритичного рівня. Після підрахунку середніх значень інтегральних показників ФА за усіма майданчиками, встановили, що найбільш чутливою ознакою до несприятливих умов девастованих земель є відстань між основами першої та другої жилки другого порядку (0,132), а найбільш стабільною – друга ознака (довжина другої жилки другого порядку від основи листка), що складає – 0,024. Максимальні значення коефіцієнтів кореляції Спірмена було зафіксовано між параметрами: валовий вміст важких металів в ґрунті девастованих земель та рівень флуктуючої асиметрії берези ( r = 0,800). Показано, що на Петровському відвалі деревні породи рослин, як правило, піддаються впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища.

ЗМІСТ, МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЕКСКУРСІЙ

2024-05-19T13:26:13+03:00

Екологізація мислення, гедонізація життя, - процеси які протягом останніх десятиріч сильно вплинули на мотиви щодо способу проведення вільного часу. Екологічний туризм став способом пізнання унікальних та екзотичних природних ландшафтів та інструментом їх збереження. Таке тлумачення екологічного туризму позбавляє жителів великих промислових міст, віддалених від подібних екологічних об’єктів, можливості долучитися до процесу екологічного пізнання. Проаналізовані авторами наявні джерела показують не розробленість поняття екологічних екскурсій, яке перекликається із екологічним туризмом, але спрямоване на розкриття лише одного із аспектів екології – проблеми охорони природних ландшафтів в межах особливо-охоронюваних природних територій/акваторій.

Авторське тлумачення екологічної екскурсії як виду індустріального та сталого туризму, є ширшим. Лише через розуміння сутності екологічної проблеми можна знайти шляхи її вирішення, так і під час екологічних екскурсій відвідувачі безпосередньо через спостереження, вивчення, розуміння, дослід під керівництвом кваліфікованого гіда зможуть зрозуміти сутність і причини екологічної кризи, її наслідки, запропонувати локальні шляхи вирішення екологічних проблем та напрацювати досвід екологічної поведінки. Автори, за мету дослідження поставили розкрити сутність змісту, методичних особливостей підготовки і проведення екскурсій. Виходячи із власного багаторічного досвіду екскурсійної діяльності, автори обґрунтували та схарактеризували власне бачення екскурсійного процесу, пов’язаного із екологічною освітою та вихованням. Виділено проблемні аспекти існуючого підходу та обґрунтовано власне бачення процесу розробки, організації і проведення екологічних екскурсій. Виявлено специфічні риси кожного із етапів розробки екологічної екскурсії, наведено приклади методики із власного досвіду.

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

2024-05-19T13:45:42+03:00

Дистанційна форма здобуття освіти набуває все більшого значення у житті учнів, що вливає на зміну методів, засобів та підходів під час навчання. Саме онлайн освіта активно розвивається вже досить значний період часу. В загальноосвітніх закладах це нова форма отримання знань, а тому майже відсутні наукові праці, які були б присвячені розгляду методичних аспектів навчання біології та хімії в умовах дистанційної освіти.

Компетентнісний підхід навчання, який окреслений в Державному стандарті, має особливі наскрізні вміння, а саме: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Саме тому відбуваються і зміни в методичних підходах навчання природничих дисциплін в умовах дистанційної освіти.

В статті обґрунтовано методичні аспекти, прийоми та особливості навчання природничих дисциплін зокрема на уроках біології, хімії та інтегрованого курсу в середній школі. Ефективними засобом підвищення якості освітнього процесу є широке впровадження інновацій у вивчення означених дисциплін в умовах дистанційної освіти. Це сприятиме підготовці учнів із якісним рівнем компетенцій.

Анотація

2024-05-16T22:36:54+03:00

Зміст

2024-05-16T22:56:04+03:00

СТВОРЕННЯ ЧАГАРНИКОВИХ УГРУПОВАНЬ ЯК ОСЕРЕДКІВ ВІДНОВЛЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ЖОВТОКАМЯНСЬКОГО КАР’ЄРУ

2024-05-19T08:46:31+03:00

Завершення видобутку корисних копалин в карʼєрах ставить завдання подальшого їх використання. Важливим є екологічне відновлення таких територій, створення осередків для рослинних і тваринних угруповань, відновлення біорізноманіття. Неробоча частина Жовтокамʼянського карʼєру має збіднений видовий склад чагарників. Нові види чагарників та чагарникових угруповань формуватимуть додаткові ресурси життя для видів рослин і тварин, слугуватимуть відновленню біорізноманіття карʼєру. В межах непрацюючої частини Жовтокамʼянського карʼєру, визначено 5 ділянок з екологічними умовами місцезростання, що відповідають біологічним властивостями чагарникових видів. За критеріями посухостійкості, морозостійкості, життєздатності, періодів цвітіння та дозрівання плодів, трофності, можливості використання представниками фауни відібрано 8 видів чагарників для висадження в межах цих ділянок.

Відповідно до критеріїв для висадження відібрані такі види - Сніжноягідник білий (Symphoricarpos albus (L.) Blake). Керрія японська (Kerria japonica (L.) Dc.), Бирючина звичайна (Ligustrum vulgare L.), Бруслина європейська (Euonymus europaeus L.), Спірея японська (Spiraea japonica L.f.), Жимолость татарська (Lonicera tatarica L.), Бузок Звегінцова (Syringa sweginzowii Koehne & Lindl.), Ялівець козацький (Juniperus sabina L.). У 2018 році висаджено 33 рослини цих видів. Вегетаційний сезон 2018 року успішно завершили всі види, але прижились на новому місці 90,9% рослин (30 з 33 екземплярів). Загинули 2 рослини Syringa sweginzowii Koehne & Lindl. і 1 рослина Euonymus europaeus L.

Дослідження впродовж 2019 – 2021 рр. виявили, що всі чагарникові рослини знаходяться у гарному стані, проходять стадії квітнення і плодоношення (за виключенням Juniperus sabina L., який вегетує). Висаджені види чагарників є гарно квітучими ранньовесняними та декоративними рослинами, покращили естетичне сприйняття території непрацюючої частини Жовтокамʼянського карʼєру і разом з чагарниковими видами природної флори стали середовищем проживання, харчування і розмноження різноманітних груп тваринного світу – паукоподібних, комах, плазунів, птахів і ссавців. Плоди та насіння чагарників в подальшому поширюватимуться на нові території, як кар’єру так і прилеглі до нього, збільшуючи їхнє біорізноманіття. Створені чагарникові угруповання сприятимуть збільшенню генофонду дикої флори, пришвидшуватимуть процеси самовідновлення деревно-чагарникової і трав’янистої рослинності до зонального типу.

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ФЛОРИ МІСТА КРИВИЙ РІГ

2024-05-19T09:03:45+03:00

Дослiдження таксономічного складу аборигенної флори м. Кривий Ріг дозволили зареєструвати 740 видів покритонасiнних рослин, що є представниками 335 родів 79 родин. Значно переважають у кількісному відношенні види класу Дводольних – Magnoliopsida, які налічують 594 види 273 родів 60 родин. Однодольні – Liliopsida представлені 146 видами 62 родів 19 родин.

Вивчення таксономічного складу аборигенної флори м. Кривий Ріг дозволили визначити 234 видiв лiкарських рослин 146 родів 55 родин. Пiд час аналiзу таксономiчного складу лiкарських рослин аборигенної флори встановили найбiльшу кiлькiсть видiв і родiв, які містять наступні 30 родин: Lamiaceae – 26 / 16; Asteraceae – 26 / 14; Caryophyllaceae – 16 / 10; Scrophulariaceae – 15 / 5; Rosaceae – 14 / 11; Ranunculaceae – 14 / 8; Polygonacea – 4 / 4; Fabaceae – 8 / 7; Chenopodiaceae – 7 / 6; Plantaginaceae – 7 / 1; Brassicaceae – 6 / 6; Apiaceae – 6 / 5; Rubiaceae – 5 / 1; Poaceae – 4 / 3; Dipsacaceae – 4 / 3; Boraginaceae – 3 / 3; Crassulaceae – 3 / 3; Valerianaceae – 3 / 2; Lemnaceae – 3 / 2; Campanulaceae – 3 / 1; Ulmaceae – 3 / 1; Gentianaceae – 3 / 1; Salicaceae – 2 / 1; Limoniaceae – 2 / 1; Primulaceae – 2 / 1; Urticaceae – 2 / 1; Convolvulaceae – 2 / 1; Cuscutaceae – 2 / 1; Clusiaceae – 2 / 1; Convallariaceae –2 / 1. Варто зауважити, що 25 родин мiстять у складi лише 1 вид 1 роду.

СИНТЕЗ І ХАРАКТЕРИСТИКИ БІОДЕГРАДАБЕЛЬНИХ ПЛІВОК НА ОСНОВІ АГАР-АГАРУ

2024-05-19T09:16:02+03:00

Широкий діапазон властивостей поряд з економічною доступністю зробили вироби з полімерних матеріалів невід’ємною частиною усіх сфер нашого життя. Стрімкі темпи зростання виробництва штучних і синтетичних полімерів і нетривалий час «корисного життя» для суттєвої їх частини, поставили людство перед серйозною проблемою накопичення пластикових відходів і їх негативного впливу на навколишнє середовище, особливо на живу природу. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є заміна шкідливих пластиків у виробах масового вжитку (пакетики, плівки для пакування та ін.), на такі, що володіють схожими властивостями, однак є нешкідливими для навколишнього середовища, а саме, здатні розкладатися за значно менший час та не утворювати при цьому шкідливих речовин. В статті проведений аналіз нормативних та наукових матеріалів з теми синтезу, властивостей і використання біодеградабельних плівок, наведені результати дослідження процесів плівкоутворення в системі: агар-агар - гліцерол - сік рослин родини Euphorbia, запропоновані методики синтезу трьох видів плівок різного складу. Для усіх отриманих плівок був встановлений набір властивостей: міцність на розрив, відносне подовження, проникність для вологи, розчинність в нейтральних, кислих і лужних розчинах та наведена їх порівняльна характеристика. Показана перспективність подальших досліджень плівок такого складу для їх практичного використання.

ТАКСОНОМІЧНИЙ СКЛАД ГОЛАРКТИЧНОЇ ГРУПИ АРЕАЛІВ УГРУПОВАНЬ РОСЛИН ТЕХНОГЕННИХ ЕКОТОПІВ ВІДВАЛІВ КРИВБАСУ

2024-05-19T13:13:34+03:00

У статті висвітлено аспекти теорії складу угруповань організмів, що є результуючим виразом їх розвитку, наслідком прояву адаптивних можливостей видів як складових множини варіацій формовтілення живої речовини біосфери. Зазначено, що аналіз таксономічного складу та побудова спектрів таксонів рослинних угруповань – необхідний, відправний етап пізнання їхньої структури, систем зв’язків, потенційних можливостей, тенденцій розвитку, оптимізації та збереження. Визначено, що конкретизація специфіки таксономічного складу рослинних угруповань техногенних екотопів відвалів на рівні їхніх ареалогічних складових – логічний інтегральний напрямок розвитку теорії еколого-таксономічних спектрів.

Дослідженнями встановлено, що таксономічний склад голарктичної групи ареалів формують 165 видів 130 родів 39 родин. Провідними за кількістю видів і родів родинами загального таксономічного спектру покритонасінних рослин голарктичної групи ареалів є: Asteraceae, Lamiaceae, Poaceae, Fabaceae, Boraginaceae, Brassicaceaea, Rosaceae, Chenopodiaceae, Caryophyllaceae, які включають 66,68% таксономічного спектру видів голарктичної групи ареалів і 70,78% таксономічного спектру родів. Таксономічний спектр видів голарктичної групи ареалів характеризується домінуванням за кількістю видів і родів небагатьох родин і достатньо високою долею родин представлених одним видом чи одним родом. Провідні родини зберігають позиції лідерів за кількістю родів, але виразна перевага окремих родів за кількістю видів не спостерігається. Найбільш ємними за кількістю видів родами покритонасінних рослин голарктичної групи ареалів є Artemisia L., Centaurea L., Euphorbia L., Acer L., Ulmus L. Найвищі показники участі представників голарктичної групи ареалів у спектрах таксонів (видів, родів, родин) угруповань ділянок терас і платоподібних вершин, а найнижчі – схилів техногенних урочищ. Вагомою є доля в таксономічних спектрах євразіатських, голарктичних, європейських, палеарктичних рослин, які мають розширені спектри таксономічного об’єму тощо.

Визначено перспективність подальших досліджень особливостей голарктичної складової серійних рослинних угруповань відвалів з деталізацією специфіки таксономічного фонду за окремими урочищами та їхніми зонами, з конкретизацією на рівні ареалогічних груп, екоморфічної ємності, флорогенетичних зв’язків таксонів, специфіки поширення та розповсюдження, господарської оцінки видів і розробки зонально доцільних шляхів оптимізації рослинності техногенних екотопів порушених земель.