https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog <p>міждисциплінарне наукове видання, яке фокусується на багатогранному висвітленні результатів <em>екологічних</em> та <em>інвайронментальни</em>х <em>досліджень</em> промислових регіонів, а також на формуванні <em>екологічних знань і культури</em>. Для викладачів, науковців, вчителів, фахівців позашкільних закладів освіти, аспірантів, магістрантів, студентів, учнів. </p> <p> </p> <p><br /><br /></p> Kryvyi Rih State Pedagogical University uk-UA Екологічний вісник Криворіжжя 2664-505X https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/7654 <p>У статтi представлено результати дослiдження сучасного стану флори дендроценозiв, природно поширених на девастованих землях Петровського залiзорудного вiдвалу. На прикладi деревних рослинних угруповань порушених земель було дослiджено: таксономiчний склад, життєвий стан дерев, дендрометричнi параметри видiв. Дослiдження<br>проводили на порушених територiях, якi не були рекультивованi. У межах тимчасових дослiдних дiлянок Петровського вiдвалу природно зростають 22 види деревних рослин (14 родiв i 12 родин). Серед них за кiлькiсними показниками значну перевагу мають адвентивнi види (63,6%), порiвняно з аборигенними (36,4%). Встановлено життєвiсть дендрофiтоценозiв, природно поширених на девастованих землях Петровського залiзорудного вiдвалу за трьома критерiями: за показниками кiлькостi стовбурiв (70,51±1,28 умовних балiв) i запасiв стовбурної деревини (68,62±3,43 умовних балiв) i суми площ поперечних перерiзiв (67,39±2,98 умовних балiв). Сучасний життєвий стан деревних видiв рослин вiдвалу, за шкалою В. А. Алексєєва (1989), оцiнений як<br>«Ослаблений»: 65–71 умовних балiв. Такi чисельнi значення життєвостi деревостану на 21–28% нижчi за контрольнi показники (природнi угруповання Гурiвського лiсу). Установлено дендрометричнi параметри деревостану порушених земель (густота насаджень, середня висота i дiаметр, сума площ поперечних перерiзiв, запас стовбурної деревини).<br>Виявлено, що на всiх дослiдних дiлянках, якi характеризуються високим рiвнем забруднення, бiометричнi параметри дерев є достовiрно нижчими<br>порiвняно з рослинами, що зростають в умовно чистiй зонi. Отриманi нами результати свiдчать, що екологiчнi умови девастованих земель Петровського залiзорудного вiдвалу вiдносно сприятливi для росту та<br>розвитку деревних видiв рослин.</p> Ю. Бєлик В. Савосько Ю. Лихолат Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-01-12 2023-01-12 7 25 43 10.31812/ecobulletinkrd.v7i.7654 https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/7655 <p>Старовiковi вiдвали мають суттєву наукову цiннiсть<br>щодо збереження iнформацiї про перебiг пiзнiх стадiй сукцесiйного розвитку рослинностi та гiрничопромислових ландшафтiв загалом.<br>Дослiдження просторового розподiлу рослинностi на залiзорудних вiдвалах Криворiзького басейну наразi має фрагментарний характер, тому вiдомостi про територiально-структурний аспект органiзацiї<br>рослинного покриву таких об’єктiв iндустрiальної спадщини є наступним кроком у пiзнаннi шляхiв їх генезису. Метою роботи є виявлення закономiрностей територiальної диференцiацiї рослинностi залiзорудних вiдвалiв Кривбасу на прикладi дрiбних вiдвалiв у балцi Пiвнiчнiй Червонiй i старовинних рудникiв «Дубова балка» i «Рахманiвський». В основу роботи покладенi матерiали польових дослiджень, проведених у 2016–2021 роках; використано 80 геоботанiчних описiв i створено 5 великомасштабних картосхем рослинного покриву. За результатами<br>дослiдження територiальної диференцiацiї фiтоструктур встановлено, що вона обумовлена неоднорiднiстю екотопiв i характеризується дрiбноконтурною мозаїчнiстю. За бiльш нiж сторiчний перiод саморозвитку цих постмайнiнгових ландшафтiв iз рослинного покриву повнiстю елiмiнувалися рудеральнi ценоструктури, натомiсть сформувалися «квазiстеповi» та петрофiтнi угруповання, подiбнi до<br>природних за флористичним складом. У територiальнiй структурi вiдвалiв на пiвночi регiону частка лiгнозної рослинностi є вищою, порiвняно з вiдвалами центральної частини; водночас у пiвнiчнiй<br>частинi Криворiжжя спостерiгається переважання в ценоструктурах представникiв аборигенної флори. У мiру змiщення вiдвалiв на широтному градiєнтi в пiвденному напрямку у складi лiгнозної рослинностi зростає участь посухостiйких адвентивних видiв, а самi контури рослинностi змiщуються з плато на схили зi сприятливiшими мiкроклiматичними умовами. Закономiрнiстю територiальної диференцiацiї є наявнiсть на крутих схилах усiх дослiджених вiдвалах значних площ екотопiв без рослинностi. Подальший етап їх заростання ми пов’язуємо з розвитком<br>деревно-чагарникових угруповань. Перспективи подальших дослiджень полягають у використанi їх в органiзацiї системи екологiчного монiторингу зон техногенезу Криворiзького регiону</p> О. Красова А. Павленко Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-01-12 2023-01-12 7 44 59 10.31812/ecobulletinkrd.v7i.7655 https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/7656 <p>У роботi представленi результати аналiзу акумуляцiї важких металiв i розвитку процесiв оксидативного стресу в листках двох видiв роду Hemerocallis, якi зростали поблизу гiрничо-збагачувального<br>пiдприємства. В умовах промислового забруднення встановлено видоспецифiчний характер накопичення важких металiв асимiляцiйними органами квiтниково-декоративних рослин. Доведено, що H. middendorffii<br>протягом усiєї вегетацiї максимально концентрував у своїх листках бiльшiсть токсичних елементiв. Водночас високий умiст полютантiв практично не впливав на загальний вигляд рослин цього виду. Рiзна iнтенсивнiсть акумуляцiї iонiв важких металiв листками лiлiйникiв зумовлювала й певний ступiнь зростання вiльнорадикальних реакцiй-вiдповiдей на вплив стресору. Для обох дослiджуваних видiв встановлено<br>рiвномiрне статистично достовiрне зростання процесiв пероксидного окиснення лiпiдiв вiд фази початку формування бутону до фази визрiвання плодiв, на що вказує вмiст ТБК-активних сполук у листках рослин. Так, у H. middendorffii, не зважаючи на активне<br>поглинання бiльшостi токсичних елементiв, розвиток оксидативного стресу знаходився на певному стацiонарному рiвнi, а кiлькiсть ТБК-активних сполук протягом усього перiоду дослiджень перевищувала<br>контрольнi показники лише у 1,2–1,4 раза. На вiдмiну вiд цього, H. lilioasphodelus виявився чутливiшим до стресової дiї промислових забруднювачiв. Навiть незначний рiвень цинку, нiкелю, плюмбуму,<br>купруму та кадмiю на тлi високого вмiсту феруму в листках виду сприяли збiльшенню iнтенсивностi утворення вiльнорадикальних процесiв удвiчi.<br>У ролi перспективного виду як для озеленення промислових територiй пiдприємств гiрничо-збагачувального комплексу, так i у фiторемедiацiйнiй<br>технiцi на урбанiзованих територiях можемо рекомендувати використання H. middendorffii, який володiє досить високою стiйкiстю до негативного<br>впливу промислових забруднювачiв iз вмiстом важких металiв.</p> О. Зубровська Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-01-12 2023-01-12 7 60 73 10.31812/ecobulletinkrd.v7i.7656 https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/7657 <p>Розробка корисних копалин у межах техногенно навантажених регiонiв призводить до зменшення площ i, вiдповiдно, мiсць оселення дикорослих видiв, серед яких особлива увага повинна бути придiлена видам, що зменшують популяцiї та потребують збереження чисельностi — охоронюваним видам. Вирiшення проблеми їх збереження здiйснюється<br>шляхом компенсування пiдприємством державi впливу на рослини, пов’язаного з видобутком корисних копалин на територiї їхнього оселення. Такий спосiб не сприяє збереженню видiв i фiторiзноманiттю загалом. Перспективним напрямом є реiнтродукцiя (переселення) видiв iз природних мiсцезростань у локуси, розташованi у вiдпрацьованих частинах кар’єрiв, промислових майданчикiв тощо. Здiйснена, згiдно iз загальновiдомими пiдходами, реiнтродукцiя видiв Adonis vernalis L., Tulipa schrenkii Regel iз природних оселищ у балцi Пiвнiчна, яка розташована в зонi розширення гiрничо-видобувного пiдприємства у<br>вiдпрацьовану частину Жовтокам’янського кар’єра (Апостолiвський район Днiпропетровської областi). Реiнтродукцiя вiдбувалася в листопадi 2020 року, а в березнi 2021 популяцiї Adonis vernalis L. перебували в<br>генеративнiй фазi, а Tulipa schrenkii Regel — у вiргiнiльнiй. Подальшi дослiдження не виявили початок процесу цвiтiння в Тюльпана Шренка. Оцiнка ефективностi реiнтродукцiї даних охоронюваних видiв є попередньою. Показано можливiсть i необхiднiсть здiйснення заходiв зi збереження фiторiзноманiття в умовах розробки корисних копалин без перенесення рослин у межi територiй природно-заповiдного фонду.<br>Реiнтродукцiя рослин стає все частiше використовуваною стратегiєю збереження рослин, потребує вдосконалення сучасних методiв, картування<br>придатностi середовища iснування для видiв рослин, що знаходяться пiд загрозою.<br>Наголошено на важливостi реiнтродукцiї як елемента природоохоронної парадигми промислової ботанiки.</p> Е. Євтушенко І. Комарова Є. Поздній Ю. Головчук Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-01-12 2023-01-12 7 74 92 10.31812/ecobulletinkrd.v7i.7657 https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/7652 Ірина Комарова Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-01-12 2023-01-12 7 1 6 10.31812/ecobulletinkrd.v7i.7652 https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/7651 Ірина Комарова Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-01-12 2023-01-12 7 7 8 10.31812/ecobulletinkrd.v7i.7651 https://journal.kdpu.edu.ua/ecolog/article/view/7653 <p>У сучасних умовах стрiмкого процесу урбанiзацiї<br>першочерговим є питання оптимiзацiї мiського середовища. У системi<br>заходiв iз полiпшення екологiчного стану мiст важливу роль вiдiграють<br>рослини, якi чутливi до забруднення навколишнього середовища, а також<br>тi, що мають швидку реакцiю на наявнiсть у повiтрi навiть малих доз<br>токсичних речовин, тому їх вважають найкращими iндикаторами стану<br>повiтряного середовища.<br>Зазвичай оцiнку стану екологiчних систем здiйснюють за рiзними<br>екологiчними стандартами й нормативами. Серед них найважливiшими<br>є нормативи якостi довкiлля, якi виражають у показниках гранично<br>допустимих концентрацiй шкiдливих речовин в окремих об’єктах<br>навколишнього середовища. Такi пiдходи базуються лише на<br>iнструментальних фiзико-хiмiчних методах аналiзу й орiєнтованi на<br>контроль вiдповiдностi до нормованих показникiв. Однак такi методи<br>не завжди вчасно iлюструють повну картину впливу забруднювачiв на<br>бiоту в техногенно навантажених регiонах, де постiйно є ризик зростання<br>генетичної напруги середовища, що зумовлено надходженням в екотопи<br>полютантiв iз вираженою мутагенною активнiстю.<br>Тому останнiм часом намiтилася цiлком обґрунтована тенденцiя<br>необхiдностi оцiнки стану довкiлля техногенних екосистем не тiльки<br>традицiйними фiзико-хiмiчними методами, а й шляхом використання<br>методiв бiоiндикацiї. Бiоiндикацiйнi методи дозволяють визначити<br>комплексну дiю всiх забруднювачiв, присутнiх в об’єктах навколишнього<br>середовища. Вони є високочутливими та достатнiми для адекватних<br>оцiнок.<br>Багаторiчнi дослiдження з оцiнки екологiчного стану мiста Кривий Рiг<br>ґрунтуються, як правило, на використаннi стандартних методiв i мають<br>обґрунтованi результати. Бiоiндикацiя як альтернативний i перспективний<br>пiдхiд у таких дослiдженнях є недостатньо поширеним i застосовується<br>дуже рiдко.<br>У статтi узагальненi вiдомостi про використання рослин у бiоiндикацiйних<br>дослiдженнях мiста Кривий Рiг. Порiвняно застосування деревних<br>i трав’янистих рослин у визначеннi екологiчної напруги мiста.<br>Розглянуто значущiсть бiоiндикацiї для здiйснення монiторингових<br>дослiджень територiї мiста. Проаналiзовано перспективнiсть застосування<br>цитогенетичних бiоiндикацiйних дослiджень для iнтегральної оцiнки<br>стану навколишнього середовища Криворiзького залiзорудного регiону.</p> Ірина Комарова Е. Федорчак Авторське право (c) 2023 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-01-12 2023-01-12 7 11 21 10.31812/ecobulletinkrd.v7i.7653