ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНI ЗАСАДИ ЩОДО ЯКОСТI ПРОФЕСIЙНОЇ ЕКОЛОГIЧНОЇ ОСВIТИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВIТИ

Анотація

На сьогоднi система вищої екологiчної освiти в Українi
знаходиться на складнiй i вiдповiдальнiй стадiї вдосконалення,
дотримуючись концепцiї збалансованого розвитку, який вiдповiдає
комплексному збалансованому єднанню природного, техногенного,
екологiчного, юридичного та соцiокультурного пiдходiв.
Одним iз головних завдань вищої екологiчної освiти є формування у
студентської молодi розумiння власного майбутнього у професiйнiй
дiяльностi, умiння аналiзувати екологiчнi проблеми та їх вирiшення
на основi екологiчної моделi гармонiї з природою, яку визначають як
середовищну парадигму, що ґрунтується на вченнi В. I. Вернадського,
який виступав за механiзм забезпечення гармонiї вiдносин людства та
природи.
Створена на основi демократичних й еколого-гуманiстичних орiєнтирiв
система професiйної екологiчної освiти покликана забезпечити пiдготовку
творчо активної особистостi, здатної будувати свою країну як суспiльство,
що розвивається на принципах соцiоприродної гармонiї.
Змiна нацiональної освiтньої парадигми зумовлена потребами розвитку
суспiльства й особистостi з трансформацiєю переконань, утвердженням
нових цiнностей, широким упровадженням новiтнiх педагогiчних
технологiй, змiщенням акцентiв освiти з принципу адаптивностi на
принцип компетентностi фахiвцiв.
У свiтовiй практицi одним iз найбiльш перспективних напрямкiв
удосконалення якостi професiйної екологiчної освiти є компетентнiсний
пiдхiд, в основу якого покладена iдея ключових компетенцiй, пропонована
експертами Ради Європи на початку 1990-х рокiв.