Метафоричні моделі пам’яті в українському щоденниковому дискурсі

Анотація

У статті представлено метафоричні моделі пам’яті як найпродуктивніші в українському щоденниковому дискурсі. Визначені метафори пам’яті окреслено особливими маркерами, що не лише увиразнюють щоденникову текстову тканину, а й формують її скелет. Виразними вербалізаторами в метафоричній моделі пам’яті названі такі фрейми: «душа пам’ятає», «мати перед очима»; «стояти перед очима», «вертатися думками», «постати перед нею», «спливати в пам’яті». «змигнути в пам’яті», «не виходити з пам’яті», «політати думками понад бідною Україною», «озватися звідти, з дитинства, юності», «не запектися в душі», «міцно врізатися в пам’ять», «увібрати в душу, запам’ятати, зберегти у пам’яті», «пропливати перед очима», «зринати з глибин пам’яті», «зостатися в душі», «лягати на душу як тиха молитва», «оживати в пам’яті», «не вмерти в мені», «оновлювати в пам’яті», «зберегти хвилюючі таємниці», «скресають згадки» та ін.

Виокремлено метафоричні образи-порівняння «пам’ять – свічка», «пам’ять – рослина», що становлять опозицію за лінією абстрактне – конкретне. Зафіксовано ознакові й адвербіальних метафоричні моделі на позначення процесів пам’яті. Пам’ять – це суперечливий процес спілкування Еgo з собою, зі своїм минулим, що постійно дистанціюється. Метафоричну модель пам’яті в щоденниковому дискурсі варто формувати, ураховуючи такими ментальними поняттями, як думка, гадка, свідомість, бажання, сумнів.