Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету

Титульний аркуш

Жанна Василівна Колоїз — 2018-12-20

Вихідні дані

Жанна Василівна Колоїз — 2018-12-20

Редакційна колегія

Жанна Василівна Колоїз — 2018-12-20

Зміст

Жанна Василівна Колоїз — 2018-12-20

Концепт згода: універсалія моделі злагодженого спілкування

Людмила Білоконенко — 2018-12-20

У статті акцентовано увагу на широкому витлумаченні концепту згода, який репрезентує етичні уявлення індивідів про злагоджену комунікацію та належить до важливих характеристик їхньої поведінки в суспільстві. На підставі аналізу словникових дефініцій зроблено висновок, що у змістовій структурі концепту згода визначаються етимологічно успадковані й сучасні потрактування. З’ясовано, що перші ґрунтовані на логіко-філософських та етичних категоріях; другі засвідчують прагматичні установки сьогоденної етномовної свідомості українців.

Репрезентація невербальної поведінки в ареальній фразеології української мови

Ганна Демиденко — 2018-12-20

У статті схарактеризовано структурно-семантичні моделі фразеологізмів, що побутують у говірках південно-східного наріччя, стосуються поняття “невербальна поведінка” і пов’язані з рухами тіла, позами, ходою, жестами, виразами обличчя, поглядом. З’ясовано особливості вияву стилістичного забарвлення фразем, яке ґрунтується на емоційно-експресивному змісті компонентного складу висловів, а саме: у зв’язку з наявністю лексем зі згрубілим, вульгарним, фамільярно-розмовним маркуванням.

Крылатыя выразы з Бібліі ў беларускай мове (лексікаграфічны аспект)

Яўген Іваноў — 2018-12-20

У статті визначено принципи системного й комплексного лінгвістичного опису крилатих виразів з Біблії, уживаних у сучасній білоруській літературній мові, у спеціальному нормативному довіднику (тлумачному словнику з етимологічним коментарем й еквівалентами в російській мові). Розроблено зразок словникової статті, що містить зони кодифікації форми крилатого вислову, його стилістичної й еспресивної характеристики, етимологічного аналізу, біблійного контексту, лінгвістичного та лінгвокультурного коментаря, пояснення значення і ситуації застосування, ілюстрації використання, еквівалента в російській мові.

Аб’ём і склад універсальных адзінак ў парэміялагічным фондзе беларускай мовы

Юлія Петрушэўская — 2018-12-20

У статті досліджено структурно-семантичні особливості паремій білоруської мови. Витлумачено поняття пареміологічної універсалії. До таких одиниць уналежнено прислів’я, що мають абсолютні відповідники в різних мовах. Пареміологічні універсалії спродуковані в різних мовах за одними й тими ж структурно-семантичними моделями, однак не детерміновані мовними контактами. Акцентовано на особливостях і принципах фіксації досліджуваних універсальних одиниць. Окреслено функціонування понад 75 універсальних прислів’їв у білоруській мові.

Співвідношення понять “прикладка” і “присудок” у лінгвістичній науці

Ірина Рабчук — 2018-12-20

У статті здійснено огляд публікацій, у яких започатковано дослідження проблеми співвідношення понять “прикладка” і “присудок”. Установлено, що апозицію й невідокремлену прикладку не можна ототожнювати. Відображено сучасне розуміння прикладки як напівпредикативного члена, у якому поєднані граматика означальних та предикативних відношень із перевагою перших. Акцентовано, що субстантивні звороти не мають синтаксичних засобів вираження темпоральності й модальності, а їхня напівпредикативна означальна функція корелює з предикативною функцією за умови перетворення речення з прикладкою у складнопідрядне означальне чи два закінчені прості речення. З’ясовано, що субстантивні звороти можна трансформувати лише в підрядні означальні частини найелементарнішої форми – із присудком минулого чи теперішнього часу дійсного способу.

Розбудова теорії політичної лінгвістики в українському науковому просторі

Тетяна Соловйова — 2018-12-20

У статті репрезентовано найновіші здобутки в царині української політичної лінгвістики, що сприяли чи сприятимуть розбудові її теоретичних засад; акцентовано увагу на актуальних проблемах українськомовних політико-лінгвістичних розвідок, зокрема на дискусійних моментах у витлумаченні ключових лінгвополітологічних понять; з’ясовано специфіку сучасного політичного дискурсу; окреслено перспективні напрямки наукових лінгвістичних досліджень, зумовлені нинішніми суспільно-політичними реаліями в Україні.

Lexical language play in “The big bang theory” sitcom

Еkaterinа Vasilenko — 2018-12-20

У статті встановлено роль лексичної мовної гри в досягненні гумористичного ефекту в такому дискурсивному жанрі, як ситуаційна комедія. Матеріалом дослідження послужили шість сезонів популярного американського ситкому “Теорія великого вибуху”. Акцентовано на тому, що найчастіше мовна гра актуалізується за допомогою лексичних мовних засобів і прийомів. Розглянуто такі прийоми лексичної мовної гри, як порівняння, перифраз, метафора, гіпербола, персоніфікація, звертання до неживого предмета, алюзія, цитацій, антономасія, омонімія, поєднання непоєднуваного, метонімія.

Функция стилистического контекста в текстах-рассуждениях

Александр Горбань — 2018-12-20

У статті розглянуто контекстну варіативність із різних позицій, виокремлено різні типи контекстів. Підкреслено, що уявлення про контекст як про властивість усієї мовної системи і форми її існування визначає необхідність враховувати жанр твору і його прагматичну сутність. Здійснено аналіз текстів англійської прози другої половини ХVII ст. Схарактеризовано тексти-міркування, представлені різними жанрами: есе, проповіді, медитації, щоденники, що уможливило узагальнення на рівні типології текстів. Стилістику й теорію тексту доповнено новими спостереженнями над раніше не вивченими матеріалами.

Актуалізація прецедентності в публіцистиці Івана Багряного

Жанна Колоїз — 2018-12-20

У статті досліджено прецедентні феномени, які маніфестують певну культурно значущу інформацію в мові публіцистики Івана Багряного. Зосереджено увагу на тому, що публіцистичний доробок письменника активізує когнітивну базу через актуалізацію інтертекстуальності й прецедентності, ґрунтований на використанні різних прецедентних феноменів, що виступають яскравими маркерами й вербальними сенсорними стимулами. З’ясовано функційно-прагматичну наснаженість прецедентних феноменів. Репрезентовано передовсім такі функції прецедентних феноменів, як-от: номінативно-інформативна, персуазивна, аксіологічна, прагматична, парольно-ідентифікаційна, людична, експресивно-декоративна тощо.

Феномен “духовність” і мовна освіта

Зінаїда Бакум — 2018-12-20

У статті розглянуто феномен “духовність” як основу людського буття, моралі, презентованої прагненням людини до істини, любові, толерантності, поваги до навколишніх. Указано на необхідність тісного взаємозв’язку означеного явища з освітою загалом і навчанням української мови зокрема. Проаналізовано навчально-методичний супровід у контексті досліджуваної філософської та лінгводидактичної категорії. Подано ілюстративний матеріал для формування духовно багатої мовної особистості. Акцентовано на біблійних текстах, які доцільно використовувати під час навчання української мови.

Рецензії та анотації:

Жанна Колоїз — 2018-12-20

Редакційна політика

Жанна Колоїз — 2018-12-20

Відомості про авторів

Жанна Колоїз — 2018-12-20

Анотація

Жанна Колоїз — 2018-12-20

Додаткова інформація

Жанна Колоїз — 2018-12-20