Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету

Титульний аркуш

Жанна Василівна Колоїз — 2019-12-20

Вихідні дані

Жанна Василівна Колоїз — 2019-12-20

Редакційна колегія

Жанна Василівна Колоїз — 2019-12-20

Зміст

Жанна Василівна Колоїз — 2019-12-20

Зміст поняття шантаж у правовій сфері та буденній свідомості

Людмила Білоконенко — 2019-12-20

Визначено, що у правому полі шантаж розпізнається через ознаку вимагання; лінгвістичні реєстрові бази фіксують вихід за межі криміналістики. Пояснено: вужчий правничий зміст терміна створив основу для ширшого побутового розуміння – залякування. Зазначено, що на рівні буденної свідомості шантаж сприймається як будь-яка вербальна дія щодо іншої людини із примусом; некримінальний шантаж може втілюватися прямими мовними засобами впливу чи ґрунтуватися на маніпулятивних діях. Описано результати лінгвістичного дослідження, за яким лише 20% респондентів витлумачують поняття, зважаючи на його правовий зміст, 80% сприймають як номінування різних не протиправних впливів.

Гендерно обусловленный “язык вражды” в Беларуси: факторы и специфика

Екатерина Василенко — 2019-12-20

У статті репрезентовано гендерно спричинену “мову ворожнечі” в Білорусі. Виявлено соціальні, політично-правові та культурно-етичні чинники, що детермінують її у конкретному дискурсивному співтоваристві. Диференційовано дві соціальні групи, на які спрямований відповідний тип “мови ворожнечі”: жінки й представники ЛГБТ-спільноти. Здійснено аналіз читацьких відгуків на новинні публікації в комунікативному просторі білоруського інтернет-дискурсу, що засвідчив посилений інтерес користувачів до проблематики ЛГБТ-спільноти.

Фразеологізми з ономастичним компонентом як репрезентанти культури (німецько-українські паралелі)

Віта Гаманюк — 2019-12-20

У статті досліджено фразеологічні одиниці з ономастичним компонентом в українській і німецькій лінгвокультурі. Акцентовано увагу на переосмисленні біблійних виразів в українському й німецькому фразеологічному полі, установлено закономірності використання антропоніма у складі фразеологізму, розглянуто індивідуалізовані власні імена, використані задля позначення певного явища або характеристики окремих рис людини / загальної характеристики вдачі; оцінки поведінки людини відповідно до етичного кодексу; відтворення світоглядної позиції нації. Виокремлено тематичні групи, які характеризують або подають як моральний імператив закони співжиття, відтворюють народну педагогіку.

Прийом різнопланової (кількапланової) актуалізації в афористичному тексті

Жанна Колоїз — 2019-12-20

У статті акцентовано на дискусійному характерові основних лінгвістичних параметрів афоризму; осмислено підходи до потрактування поняття “афористичний текст”. Наголошено на пошуках оригінальних механізмів актуалізації інтертекстуальних зв’язків і системних відношень, що пов’язано з актуалізацією як реалізацією потенційних властивостей мовних елементів у мовленні. Маніфестовано різнобій у витлумаченні понять “актуалізація” загалом та “подвійна актуалізація” зокрема. Запропоновано термін “різнопланова, або кількапланова, актуалізація”, яку кваліфіковано як індивідуально-авторський спосіб організації плану вираження, відбір та контамінація автоматизованих мовних засобів, які в одних і тих же контекстних умовах маніфестують різні (експліцитний та імпліцитний) смисли (план змісту), що, своєю чергою, сприяє створенню ефекту привабливості, викликає інтерес, захоплення, відкриває цікаві інтерпретувальні можливості.

Часова семантика минулого в сучасному кулінарному дискурсі

Оксана Остроушко — 2019-12-20

У статті розглянуто репрезентацію часової площини минулого в текстах кулінарних рецептів, розміщених на трьох авторських кулінарних Інтернет-сайтах. Акцентовано увагу на тому, що досліджувані тексти мають чотирикомпонентну структуру: назва, вступ, перелік інгредієнтів, опис дій; часова семантика минулого виявляється у вступній частині авторського кулінарного рецепта. Проаналізовано три основні аспекти семантики минулого: традиції, спогади, досвід – у їх зв’язку з широким соціальним контекстом, комунікативними настановами мовця та образом адресанта.

Мовні кліше в медіакартині світу

Наталя Шарманова — 2019-12-20

У статті проаналізовано роль мовних кліше у структуруванні фрагментів інформаційної дійсності, концептуалізації інформації в новітньому медіадискурсі. Мову медіакомунікації осмислено в контексті глобальної клішованості, оскільки завдяки багатовекторності інформаційного простору світ втрачає національні кордони, інформація не має обмежень у часі і просторі. Констатовано, що лінгвалізація інформаційних процесів формує медіаобраз сучасної дійсності, а мовні кліше виступають в ролі конструктів медійного простору, інтерпретація подій структурує фрагменти медіакартини світу, перетворюючи інформаційні потоки на ідеологічні стереотипи.

Выделение композиционно-речевой формы “рассуждение” и текста-рассуждения как проблема современной лингвистики

Александр Горбань — 2019-12-20

У статті розглянуто композиційно-мовну форму “міркування” як одиницю композиції, як самостійне текстове утворення, що вирізняється смисловою й структурною єдністю. Акцентовано на тому, що текст-міркування може будуватися не тільки на основі умовиводу, але й на основі вільно організованого мовного процесу. Текст-міркування досліджено з урахуванням його полісистемності.

Здійснено аналіз текстів англійської прози другої половини XVII ст. Схарактеризовано тексти-міркування, представлені різними жанрами (есе, проповіді, медитації, щоденники), що уможливило узагальнення на рівні типології текстів. Стилістику й теорію доповнено новими спостереженнями над раніше не вивченими матеріалами.

“Гра в діалог”: авторська інтенція в українській прозі 20-х років ХХ століття

Світлана Журба — 2019-12-20

У статті на матеріалі української прози 20-х років ХХ століття досліджено проблему інтерпретації художнього тексту в аспекті “гри в діалог”, співвідношення автор-читач. Наголошено на тому, що проза цього періоду декларувала експериментальність у принципах побудови тексту та гру як засіб діалогу “автор – герой – читач”. З’ясовано, що письменники-авангардисти Д. Бузько, Л. Скрипник, Гео Шкурупій, Ю. Яновський вдаються до інспірування законів письменницького ремесла, оголення літературної техніки. Основну увагу приділено питанню авторської лабораторії теорії роману в авангардній прозі, свободі мистецької творчості.

Syntactic language play in American humorous discourse (based on sitcom “Scrubs”)

Yulia Kniga — 2019-12-20

У статті досліджено найпопулярніші прийоми синтаксичної мовної гри в гумористичному дискурсі. Репрезентовано особливості її використання в мовленні шести персонажів американського ситкому “Клініка” (Джона Доріна, Перрі Кокса, Кріса Терка, Еліот Рід, Карли Еспіноза і Джордан Салліван). Витлумачено поняття “мовна гра” й “гумористичний дискурс”. Визначено конкретні прийоми мовної гри, до яких найчастіше вдаються названі персонажі, зокрема повтор, парцеляції, риторичне питання, тавтологія, зевгма.

Лінгвокультурна специфіка найменувань їжі в текстах сучасної жіночої мандрівної прози

Ірина Масляєва — 2019-12-20

У статті досліджено власне українські й іншокультурні назви їжі на матеріалі текстів української сучасної жіночої мандрівної прози. Зокрема акцентовано на взаємозв’язку культуронімів з гастрономічною картиною світу. З’ясовано лінгвокультурні параметри найменувань їжі, виявлено запозичену та національно-специфічну лексику (установлено джерела поповнення концептосфери “Їжа”). Окреслено низку факторів, які безпосередньо впливають на лінгвокультурні особливості найменувань, пов’язаних із продуктами харчування.

Cемантическая структура лексикона Григория Печорина в романе М. Лермонтова “Герой нашего времени”

Виктория Рингевич — 2019-12-20

У статті представлено теоретичні основи структури лексикону мовної особистості Григорія Печоріна в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу”. Запропоновано чотириступеневу ієрархію диференціації слів у межах досліджуваного лексикону. За такого підходу виокремлено відповідні мікрокласи, що передбачають семантичні поля з уналежненими до них лексико-семантичними групами, конкретизовані певними підгрупами, які й завершують запропоновану ієрархічну схему. Під час дослідження встановлено, що лексикон персонажа вирізняється кількісною перевагою іменників над дієсловами, прикметників – над прислівниками.

Лінгводидактичні засади формування комунікативної компетентності у процесі вивчення української мови професійного спілкування

Наталя Березовська-Савчук — 2019-12-20

У статті проаналізовано процес формування комунікативної компетентності під час вивчення курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)”, названо чинники успішної комунікації в професійній діяльності, запропоновано систему завдань, яка сприятиме виробленню вмінь і навичок успішної мовленнєвої поведінки. Акцентовано на тому, що ефективне формування комунікативної компетентності майбутніх учителів залежить від розвитку мовної особистості, актуалізації найважливіших теоретичних відомостей, моделювання мовних ситуацій, які вимагають від здобувачів вищої освіти правильної комунікативної поведінки, стимулюють комунікативну активність.

Методика навчання читання англійською мовою з використанням автентичних текстів для студентів спеціальних факультетів (на матеріалі роману К. Льюїса “Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка і стара шафа”)

Юлія Єловська — 2019-12-20

У статті проаналізовано сучасні підходи до навчання читання іноземною мовою, зокрема англійською. Розглянуто особливості й етапи роботи з автентичними текстами, які нині представлені в розвідках вітчизняних і зарубіжних мовознавців. Запропоновано комплекс завдань для формування мовної й мовленнєвої компетентності студентів спеціальних факультетів із використання автентичних текстів на базі оригінального роману К. Льюїса “Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка і стара шафа”.

Забезпечення комунікативних проблем студентів у побутовій, навчально-професійній та соціально-культурній сферах

Наталія Малюга — 2019-12-20

У статті визначено пріоритети навчання української мови як іноземної, оприлюднено авторський досвід забезпечення комунікативних потреб студентів у побутовій, навчально-професійній та соціально-культурній сферах. Названо чинники, які гальмують опанування мови. Рекомендовано в навчальному процесі формувати реальну потребу в отриманні екстралінгвістичного результату, що апелює до особистістих цілей і мотивів інокомунікантів. Акцентовано на засвоєнні сукупності кодових засобів мови та правил їхнього використання для передачі змісту і сприйняття виражених інтенцій, підґрунтям чого є живе мовлення, сприятливе мовне середовище та оточення.

Редакційна політика

Жанна Василівна Колоїз — 2019-12-20

Відомості про авторів

Жанна Василівна Колоїз — 2019-12-20

Анотація

Жанна Василівна Колоїз — 2019-12-20

Додаткова інформація

Жанна Василівна Колоїз — 2019-12-20