Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету

Із джерел народних і глибин душі : рецензія [Поповський А. М. Південноукраїнські джерела в історії формування української літературної мови. Дніпро : Ліра, 2018. 324 с.]

Костянтин Дуб — 2022-04-07

Титульний аркуш

Zhanna Koloiz — 2020-12-18

Редакційна колегія

Zhanna Koloiz — 2022-04-07

Редакційна колегія

Zhanna Koloiz — 2022-04-07

Зміст

Zhanna Koloiz — 2022-04-07

Зміст

Zhanna Koloiz — 2022-04-07

Редакційна політика

Zhanna Koloiz — 2022-04-07

Відомості про авторів

Zhanna Koloiz — 2022-04-07

Відомості про авторів

Zhanna Koloiz — 2022-04-07

Анотація випуску

Zhanna Koloiz — 2022-04-07

Глобалізаційні процеси та їхні наслідки для національних еколінгвальних систем

Жанна Колоїз — 2022-04-07

У статті з’ясовано сутність феномену “глобалізація” в аспекті запозичення західного суспільно-політичного, економічного й культурного стилю життя; осмислено глобалізаційні процеси крізь призму еколінгвістичної теорії та їхнього впливу на національну еколінгвальну систему. Окреслено ситуації, згідно з якими, з одного боку, людська цивілізація відчувала й відчуватиме потребу в тих чи тих засобах міжкультурної, міжетнічної комунікації; з іншого, – використання національних мов вважають неадекватним, а відтак заявляють про глобальну мову міжнародного спілкування. Наголошено на відсутності внутрішньомовних механізмів, що слугуватимуть бар’єром на шляху до з’яви універсального наднаціонального семантичного коду, на можливих непоправних наслідках лінгвістичної глобалізації, оскільки неприхованою є загроза для етномовного планетарного розмаїття, як і цілком реальною є експансія “глобальної мови”. Репрезентовано результати глобалізаційних процесів, які можуть призвести до порушення стійкого еколінгвального балансу, а відтак – до знесамобутнення тих чи тих національних спільнот через добровільно-примусову “відмову” від основного засобу національної ідентичності.

Вариантность передачи библейских имен в белорусском языке (общее и специфическое)

Дарья Кравцова — 2022-04-07

У статті порушено проблему багатоваріантності імен біблійних персонажів у художніх і публіцистичних текстах білоруської мови. З’ясовано специфіку вживання імен-біблеїзмів, узятих із текстів Старого Заповіту. Відповідно до специфіки використання виокремлено п’ять основних груп, з-поміж яких зроблено акцент на тих чи тих біблійних персонажах текстів, ґрунтованих на біблійних міфах. Наголошено на тому, що біблійні власні назви використовувані в публіцистичних текстах у вигляді цитат, метафор, порівнянь, є компонентами білоруських фразеологічних одиниць, функціонують у різних варіантах, що пов’язано передовсім з орфографічним оформленням.

Рэпрэзентацыя канцэпту “каханне” ў беларускай і англійскай фразеалогіі, альбо Яшчэ раз пра каханне

Людміла Кулік — 2022-04-07

У статті досліджено репрезентацію концепту “Любов” на матеріалі білоруської та англійської фразеології крізь призму порівняльного й лінгвокультурологічного аспектів. Акцентовано на основних параметрах інтенсивності прояву відповідного почуття. Виявлено загальні риси та національні особливості культурного образу, закодованого у внутрішній формі білоруських та англійських фразеологічних одиниць. З’ясовано, що аналіз фразеологічної вербалізації концепту “Любов” допомагає відтворити етнокультурний образ і особливості менталітету носіїв білоруської та англійської мов.

Медійний простір 2020 року: моделювання події як прецесія самої події

Наталія Малюга — 2022-04-07

У статті йдеться про порушення основних принципів журналістської діяльності (збалансованості та неупередженості подачі інформації), наголошено на потребі дотримання професійних та етичних стандартів представниками ЗМІ. Проаналізовано тексти, що містять вербальну агресію, пропагують нетерпимість, нав’язують протистояння, експлуатують ідею “кола своїх”, мають дискримінаційний характер. Представлено авторський погляд на вимогу достовірності інформації, її неупередженого подання, моральності міркувань журналіста. Закцентовано на потребі медіа відповідально ставитися до вивчення своєї аудиторії, розв’язання проблеми інформаційної гігієни.

Саматычныя фразеалагізмы як сродкі рэпрэзентацыі эмоцый (на матэрыяле беларускай і нямецкай моў)

Ганна Старасціна — 2022-04-07

У статті досліджено семантичні характеристики білоруських і німецьких соматичних фразеологізмів, що репрезентують категорію емоцій. Виявлено фразеологічну активність соматичних лексем, проаналізовано фразеологізми з високочастотними соматичними компонентами. З’ясовано тип міжмовної фразеологічної еквівалентності, виокремлено загальне й специфічне у значенні та функціонуванні стійких одиниць двох мов, які відображають універсальне бачення світу, вирізняються фразоутворювальною активністю, що підвищує ступінь міжмовної еквівалентності. Акцентовано на загальних і національних особливостях.

О структуре словаря крылатых слов современного немецкого языка (для белорусов, изучающих немецкий язык как иностранный)

Альбина Теплякова — 2022-04-07

У статті репрезентовано структуру словника активно використовуваних крилатих виразів у сучасній німецькій літературній мові. Акцентовано на текстових джерелах крилатих слів у німецькій мові, принципах побудови словника, його обсягові, структурі словникової статті, а також проілюстровано приклади лексикографічного опису крилатих німецькомовних за походженням виразів. Кожен аналізований німецькомовний вираз супроводжуваний білоруськомовним відповідником. Окреслено практичне значення запропонованої лексикографічної праці.

Векторне моделювання гендерних фразеологічно- маркованих найменувань із концептом “людина”

Олена Федіна — 2022-04-07

Стаття присвячена дослідженню фразеологічних одиниць, які називають людину (жінку або чоловіка) із позиції векторного моделювання гендерно маркованих найменувань. Концептуальна картина світу не є стійкою й піддається постійним змінам, які пов’язані з впливом інших культур на мову, із технічним прогресом та посиленою фемінізацією. З появою нових предметів побуту, відкриттям нових живих організмів, космічних тіл тощо з’являються й нові найменування людини. Основою фразеологічного моделювання є когнітивні операції, націлені на взаємодію вихідного домену, який представляє таку сферу, з якої відбувається запозичення когнітивних ознак, і цільового домену – абстракції, що ідентифікується із залученням фразеологізмів.

Повні українсько-білоруські міжмовні омоніми

Дмитро Щербина — 2022-04-07

У статті досліджено семантичні особливості повних міжмовних омонімів в українській і білоруській мовах, зокрема розкрито зміст поняття “міжмовна омонімія”, уточнено критерії розмежування міжмовних омонімів і паронімів, окреслено принципи класифікації міжмовних омонімів у сучасній лінгвістичній науці, проаналізовано семантичні відношення між українськими та білоруськими лексемами, охопленими повною міжмовною омонімією.

Функціонування складних речень у поетичному мовленні Василя Симоненка

Світлана Бузько — 2022-04-07

У статті проаналізовано формально-граматичну структуру і
функціонально-стилістичний потенціал складних речень,
уживаних
у поетичних творах Василя Симоненка. Описано особливості використання
складносурядних речень, складнопідрядних, складних безсполучникових,
складних синтаксичних конструкцій (речень із різними видами зв’язку).
Доведено, що складні речення є активно вживаним компонентом поетичного
синтаксису письменника; не лише забезпечують зв’язок окремих структурних
елементів поетичного тексту, сприяючи його загальній цілісності, а й
посилюють образність та експресивність художнього мовлення, допомагають
авторові відтворити багатий внутрішній світ ліричного героя, донести до
читача ідейний зміст віршованого твору.

Ксенофобская риторика: тематическая организация интолерантного дискурса

Екатерина Василенко — 2022-04-07

У статті представлено модель тематичної структури етнічно зумовленої “мови ворожнечі” як форми інтолерантного дискурсу. Виокремлено чотири загальні категорії тем, як-от: 1) “Інтуїтивна оцінка”; 2) “Характеристика соціальної групи як такої”; 3) “Зіставлення соціальної групи з іншими групами”; 4)“Становище соціальної групи в дискурсивному співтоваристві”. Проілюстровано зразки вербалізації тем і підтем ксенофобської риторики в інтернет-дискурсі Білорусі на матеріалі коментарів інтернет-користувачів порталу TUT.BY в 2015-2019 рр. Акцентовано на тому, що межі між диференційованими групами доволі умовні, а їх “наповнення” може відрізнятися залежно від екстралінгвальних умов комунікації або ворожого ставлення мовця до тієї чи тієї соціальної групи.

Прагматический аспект текстов- рассуждений в английской литературе XVII века

Александр Горбань — 2022-04-07

Здійснено аналіз текстів англійської прози XVII сторіччя. Схарактеризовано тексти-міркування, представлені різними жанрами (есе, проповіді, щоденники), що уможливило узагальнення на рівні типології текстів. Стилістику й теорію доповнено новими спостереженнями над раніше не вивченими матеріалами. Дослідження прагматичного аспекту текстів-міркувань XVII сторіччя, безпосередньо пов’язаних із риторикою, дає змогу не тільки підійти до розкриття специфіки розгортання текстової моделі, але й вивчити функцію мови у визначених сферах спілкування.

Домінантні метафори ідіостилю Юрія Клена

Вероніка Городецька — 2022-04-07

У статті акцентовано на дискусійному характері сформованих наукових підходів до визначення фундаментальних принципів аналізу метафор. Досліджено метафоричне мовлення українського письменника Юрія Клена як засіб презентації індивідуально-авторської мовної картини світу в аспекті антропоцентричної лінгвістики; наголошено, що метафора є одним з основних засобів моделювання суб’єктивного авторського погляду на життя та його художньої інтерпретації. Проаналізовано бінарну концептуалізацію метафоричної системи поета, типи метафор, способи їх реалізації; доведено, що текст художнього твору може являти собою складну й багатошарову метафору. Запропоновано класифікацію домінантних типів метафор з урахуванням способів їх морфологічного вираження та синтаксичної організації.

Український світ у прозі Райнера Марії Рільке

Світлана Журба — 2022-04-07

У статті досліджено українські мотиви у прозових творах Р. М. Рільке “Пісня про Правду”, “Як старий Тимофій умирав, співаючи”, написаних після подорожей Україною на початку ХХ століття. З’ясовано вплив української культури, християнських традицій, української пісні про козаччину на духовність митця, їхню роль у селянському культурному просторі. Продемонстровано, як український світ детермінований патріархально-християнським укладом, підпорядкований циклічному природному процесу життя. Акцентовано на сакральності простору житла й сакральному значенні ікон в оселях українців. Проаналізовано життєтворчу силу народної пісні. Схарактеризовано духовно-культурні надбання українців через занурення митця в народнопісенну стихію, в український світ, використання фольклорних образів.

Релігійні світоглядні детермінанти у вітчизняному письменстві (на матеріалі історичного роману Ліни Костенко “Берестечко”)

Тетяна Мішеніна — 2022-04-07

У публікації розкрито релігійні світоглядні детермінанти, що на категорійно-поняттєвому рівні виражені сакральною лексикою, що функціонує в українському історичному романі Ліни Костенко “Берестечко”, яка репрезентує фонові біблійні знання про описувану історичну епоху. Акцентовано на тому, що художнє фотографічне зіставлення сучасного й тогочасного переживання сакральності створює естетику сучасного українського історичного роману. Окреслено подальші перспективи дослідження особливостей функціонування сакральної лексики, які полягають у виробленні герменевтики адгерентних / інгерентних висловів, представлених у письменстві, з урахуванням історичного коментаря; моделюванні образної динаміки на основі лінгвофілософського аналізу.

Лексико-інтонаційна структура вираження ірраціональних станів як передбачення власного шляху в поетичній збірці В. Стуса “Палімпсести”

Інна Онікієнко — 2022-04-08

У статті досліджено авторську міфологію В. Стуса та лексико-інтонаційні особливості її вираження. Здійснено аналіз ірраціональних станів, представлених у хронотопі сновидінь. З’ясовано, що активне використання авторського словотворення, демонстрація оксиморонного мислення у визначенні важливих категорій буття, часу і простору тощо зумовлені міфомисленням поета. Виокремлено лексико-інтонаційні засоби, що являють собою ірраціональне підґрунтя поезії В. Стуса. Ламкий та імпульсивний ритм, інтонаційні злети та значущі паузи, еліптичні конструкції, градації, підсилені анафорою, передають психологічні стани, пов’язані із семантикою голосінь і класичною канвою християнських ініціацій.

Ключові аспекти кількісної семантики в текстах сучасних кулінарних рецептів

Оксана Остроушко — 2022-04-08

У статті розглянуто основні аспекти вияву кількісної семантики в. українсько-, англійсько- та російськомовних текстах кулінарних рецептів, описано засоби вираження кількісності. Акцентовано на кількісних відношеннях, які виявляються в різних смислових площинах. З’ясовано, що: 1) у текстах кулінарних рецептів екпліковано значення означеної та приблизної кількості; 2) основними засобами вираження кількісності виступають числівниково-іменникові словосполучення; 3) типовим є уживання лексем зі значенням “одиниця виміру”; 4) засоби та способи вираження кількісності засвідчують національно-культурну специфіку.

Мужская языковая личность в кинодискурсе (на материале экранизации романа М. Лермонтова “Герой нашего времени”)

Виктория Рингевич — 2022-04-08

У статті досліджено перший, вербально-семантичний, рівень моделі мовної особистості, на якому здійснено складання індивідуального лексикону. Проаналізовано кількісний склад вербально-семантичного рівня чоловічого мовної особистості на матеріалі екранізації роману М. Лермонтова “Герой нашого часу”. Установлено, що за кількістю слововживань значну перевагу мають займенники, що пов’язано з об’єктом дослідження: кінодискурс певною мірою відбиває особливості розмовного мовлення: вказівні слова являють собою вербальні засоби, які моделюють елементи комунікативних ситуацій. Акцент зроблено й на особливостях використання дієслів та прикметників.

Лексическая языковая игра в американском юмористическом дискурсе (на материале ситкомов “Friends” и “The Big Bang Theory”)

Виталина Сокол — 2022-04-08

Статтю присвячено лексичній мовній грі в американському гумористичному дискурсі. Розглянуто поняття “мовна гра” і “гумористичний дискурс”. Подано загальний аналіз мовної гри в 1, 6, 7 і 8 сезонах ситкомів “Friends” і “The Big Bang Theory”. Деталізовано особливості лексичної мовної гри, зокрема такі її прийоми, як-от: порівняння, перегравання, метафора, антономазія, уособлення, алогізм, епітет, каламбур, оксюморон, гіпербола і перифраз. Проілюстровано прийоми лексичної мовної гри з промови головних персонажів ситкомів. Акцентовано на певних засобах використання лексичної мовної гри.

Формування ключової компетентності “Спілкування іноземними мовами” учнів старшої школи на уроках української мови

Зінаїда Бакум — 2022-04-08

У статті порушено проблему навчання української мови на етапі узагальнення й систематизації знань із фразеології у старшій школі в умовах компетентнісної парадигми освіти. Акцентовано на формуванні ключових компетентностей, поміж яких “Спілкування іноземними мовами” посідає одне з чільних місць. Подано методичні рекомендації для розвитку означеної компетентності, що сприятиме: посиленню практичної спрямованості навчання фразеології; формуванню комунікативних умінь і навичок учнів на основі засвоєння фразеологічних категорій; використанню сталих сполук у процесі іншомовної діяльності тощо. Виокремлено фразеологічні одиниці, якими доцільно послуговуватися під час навчання української мови в тісному взаємозв’язку з англійською. Презентовані методичні напрацювання передбачають роботу над усвідомленням ролі фразеологізмів у відображенні національно-культурних особливостей, розмаїття культурних і мовних картин світу.

Курс комунікології в системі професійної підготовки філологів

Людмила Білоконенко — 2022-04-08

У статті розглянуто основні етапи роботи викладачів кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету з формування у здобувачів вищої освіти комунікативної компетентності, що дає змогу сучасному педагогу вийти на високий рівень здійснення професійних функцій на основі світових стандартів. Проаналізовано відповідності Державних стандартів спеціальності “Філологія” і змісту програм дисциплін кафедри, виокремлено три етапи комунікативної освіти. Акцентовано на перспективах комунікативної освіти в Україні як обов’язковому гуманітарному компоненті професійного навчання.

Нові акценти в мовній освіті: зміни в додатковому томі “Загальноєвропейських рекомендацій із мовної освіти”

Віта Гаманюк — 2022-04-08

У статті здійснено аналіз змін і доповнень до “Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти”, поштовхом до перегляду яких стали трансформації в суспільній площині, технічний прогрес та інформатизація суспільства. Акцентовано на появі в новій редакції дескрипторів до раніше лише побічно названих комунікативних дій, не описаних у вміннях (медіація), зокрема долучення online-комунікації як виду мовленнєвої діяльності, додавання рівня pre-А 1, проміжних рівнів А 2+, В 1+, В 2+, що сприятиме більш диференційованому визначенню рівня оволодіння мовою. На прикладах дескрипторів медіації й online-комунікації продемонстровано прогресію в описі умінь різних рівнів. Запропоновані зміни розглянуто крізь призму міжкультурної компетенції. Висновковано, що нові акценти дадуть змогу актуалізувати зміст мовної підготовки й підвищити її якість, проте водночас сприймаються як виклик для системи мовної освіти й методики викладання мов.