https://journal.kdpu.edu.ua/ped/issue/feedПедагогіка вищої та середньої школи2022-04-06T10:52:49+03:00Vita Hamaniukvitana65@gmail.comOpen Journal Systems<p>Науковий журнал "Педагогіка вищої та середньої школи" містив матеріали, присвячені висвітленню теоретико-практичних проблем педагогіки вищої та загальноосвітньої школи, становлення і розвитку освітньої парадигми, інтеграції психолого-педагогічних чинників в організацію навчально-виховного процесу.</p> <p>З 2019 року журнал виходить від назвою <span id="result_box" class="" lang="en" tabindex="-1"><span style="color: #000000;"><span lang="en-US"><em>Educational Dimension</em></span></span> (<a href="https://acnsci.org/ed">https://acnsci.org/ed</a>). </span></p>https://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3770Титульний аркуш2020-02-27T13:03:37+02:002020-02-27T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 https://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3771Анотація2020-02-27T14:20:02+02:002019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 https://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3772Зміст2020-02-27T14:25:10+02:002019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 https://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3806Вихідні дані2020-03-05T15:29:42+02:002019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 https://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3774Цифрова трансформація навчального середовища: аспект пізнавальної активності студентів2022-04-06T10:52:35+03:00Ольга Пінчукvitana65@gmail.comОлександра Соколюкvitana65@gmail.comОлександр Буровvitana65@gmail.comМарія Шишкінаvitana65@gmail.com<p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span title="">До особливостей цифрового середовища належать: інтеграція ІКТ;</span> <span title="">використання локальних та глобальних мереж та ресурсів;</span> <span title="">підтримка та розвиток якісно нових технологій обробки інформації;</span> <span class="" title="">активне використання сучасних засобів, методів і форм навчання у навчальному процесі. Організація діяльності з точки зору цифрового навчального середовища забезпечує відповідні зміни у взаємодії між суб’єктами навчального процесу. </span></span></p> <p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Сьогодні набувають широкого розповсюдження засоби та технології інформаційно-комунікаційних мереж (ІКМ), зокрема Інтернет, які користувацькі та оперативно-процесуальні властивості були змінені на початковому етапі із закритих локальних на відкриті в даний час. Розвиток інформаційно-комунікаційних мереж (від закритих локальних до відкритих) змінює типологію навчальних середовищ. Виділяють наступні моделі навчальних середовищ, які широко використовують засоби ІКТ та ІКМ (із основними ознаками, що їх характеризують): використання локальної мережі зв’язку для представлення навчальної інформації; використання локальної мережі зв'язку та відкритих мережевих ресурсів; <span title="">використання відкритих мережевих ресурсів;</span> для самостійного використання ресурсів відкритої мережі безпосередньо в класі студентом; <span title="">для використання студентом відкритих мережевих ресурсів у процесі самостійної навчальної діяльності;</span> для використання студентом освітніх ресурсів, спеціально створених учителем, а також ресурсів відкритих мереж у його самостійній навчальній діяльності.<br></span></span></p>2019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 Ольга Пінчук, Олександра Соколюк, Олександр Буров, Марія Шишкінаhttps://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3775Формування успішної особистості учня в українській початковій школі під час впровадження медіаосвіти2022-04-06T10:52:32+03:00Григорій Терещукvitana65@gmail.comІрина Кузьмаvitana65@gmail.comОлександра Янковичvitana65@gmail.comГалина Фальфушинськаvitana65@gmail.com<p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">У статті обґрунтовано актуальність впровадження технології формування успішної особистості учня початкового шкільного віку під час впровадження медіаосвіти в початковій школі. Розроблена технологічна модель. Необхідність вирішення завдань успіху одночасно з підвищенням рівня медіакультури учня, формуванням ключових компетентностей життя, доведено підготовку дитини до самореалізації життя на основі впровадження партнерства дітей школи, батьків та вчителів. Показано необхідність втілення педагогіки серця та педагогіки успіху. Уточнено діагностичний інструментарій для визначення рівнів сформованості успішної особистості учнів початкових класів. Обґрунтовано ефективні форми та методи навчання школярів: створення електронних книг, проекти «Правила досягнення успіху», «Історії успіху», перегляд фільмів про успішних людей з особливими потребами, аналіз медіапродуктів на тему успіху. Визначено способи навчання батьків щодо проблем успіху дітей. <span title="">Проаналізовано результати експериментальних досліджень.</span> Розкрито необхідність удосконалення змісту підручників у контексті досягнення успіху, підвищення інтересу до дитячої періодики. Становлення успішного учня розглядається як один із способів зміцнення української держави. Доведено необхідність підвищення авторитету викладацької професії.<br></span></span></p>2019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 Григорій Терещук, Ірина Кузьма, Олександра Янкович, Галина Фальфушинськаhttps://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3776Стан та перспективи використання адаптивних хмарних систем навчання у закладах вищої освіти (сфера України)2022-04-06T10:52:29+03:00Юлія Носенкоvitana65@gmail.comМайя Попельvitana65@gmail.comМарія Шишкінаvitana65@gmail.com<p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">У статті розглядається проблеми використання адаптивних хмарно орієнтованих систем навчання (ACLS) у сучасному високотехнологічному освітньому середовищі та розширення доступу до них як інструментів навчально-дослідної діяльності у педагогічних закладах вищої освіти України. Розглянуто концептуальний апарат застосування та проектування адаптивних хмарних навчальних систем; розкрито їх основні характеристики; описані способи їх педагогічного застосування. Окреслено досвід Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАНП України щодо проектування та застосування хмарного навчального та дослідницького середовища. Представлено результати опитування 31 заклад вищої освіти щодо використання ACLS. Встановлено, що найближчим часом ACLS стане рушійною силою розвитку нової педагогіки, нових стратегій персоналізації освіти та розширення можливостей для активного навчання.<br></span></span></p>2019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 Юлія Носенко, Майя Попель, Марія Шишкінаhttps://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3777Систематичність самостійної роботи студентів у хмарному навчальному середовищі2022-04-06T10:52:26+03:00Олександр Колгатінvitana65@gmail.comЛариса Колгатінаvitana65@gmail.comНадія Пономарьоваvitana65@gmail.comКатерина Шмельцерvitana65@gmail.com<p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">У статті розглянуто проблему самостійної роботи студентів позакласних курсів в інформаційному та комунікаційному навчальному середовищі на основі хмарних технологій.</span></span> <span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Обговорюються результати відповідного опитування серед студентів педагогічного університету.</span> <span class="" title="">Студенти відповіли на запитання про систематичність їхньої навчальної діяльності та пропозиції щодо її вдосконалення. Визначено, що головними проблемами є потреба у більш ретельному інструктажі відповідно до особливостей виконання завдання, недостатнього досвіду самоменеджменту, відсутності внутрішньої мотивації. Найбільше студенти рекомендують надати завдання детальним інструктажем (усним чи письмовим) та приділити увагу уважному плануванню часу, необхідного для повного виконання завдання. Вказується, що такі складні вимоги можуть бути задоволені лише комплексним використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а також автоматизованою системою педагогічної діагностики. В результаті цього обговорення сформульовано деякі вимоги до управління самостійною роботою студентів поза аудиторією. </span></span></p>2019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 Олександр Колгатін, Лариса Колгатіна, Надія Пономарьова, Катерина Шмельцерhttps://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3778TODOS як середовище цифрової науки для підтримки STEM-освіти2022-04-06T10:52:22+03:00Євгеній Шаповаловvitana65@gmail.comВіктор Шаповаловvitana65@gmail.comВолодимир Засельськийvitana65@gmail.com<p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Обсяг наукової інформації зростає експоненціально. </span></span><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Стало складніше обробляти та систематизувати цю кількість неструктурованих Підхід до систематизації наукової інформації на основі онтологічної ІТ-платформи Трансдисциплінарний онтологічний діалог об'єктно-орієнтованих систем (TODOS) має багато переваг. Запропоновано вибрати смислові характеристики кожної роботи для подальшого їх впровадження в ІТ-платформу TODOS. Розроблено онтологічний графік із функцією ранжування для попередніх наукових досліджень та для системи відбору журналів. Ці системи забезпечують високу ефективність управління науковою інформацією.<br></span></span></p>2019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 Євгеній Шаповалов, Віктор Шаповалов, Володимир Засельськийhttps://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3779Використання технологічного інструменту Web 2.0 - навчального блогу у системі викладання іноземної мови2022-04-06T10:52:19+03:00Альона Приходькоvitana65@gmail.comОксана Резванvitana65@gmail.comНаталія Волковаvitana65@gmail.comСтаніслав Толмачовvitana65@gmail.com<p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">У цьому документі обговорюється використання засобу технології Web 2.0 - навчального блогу - у системі викладання іноземних мов для підвищення ефективності викладання і оптимізації роботи студентів. Автори описують зміст, характеристики та дидактичні властивості навчального блогу як альтернативного чи допоміжного освітнього середовища, визначити його методичні цілі та перелічити ряд переваг цього підходу порівняно зі звичайною моделлю навчання. <span title="">Ефективність вищезгаданого інструменту технологій Web 2.0 підтверджено експериментом, який показав, що навчальний блог, інтегрований у систему викладання іноземної мови, сприяв оптимізації процесу викладання та навчання, розвитку іншомовної комунікативної компетентності студентів і тим самим</span> дозволило їм набути не лише комунікативних, але й технологічних навичок.<br></span></span></p>2019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 Альона Приходько, Оксана Резван, Наталія Волкова, Станіслав Толмачовhttps://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3780Інформаційно-технологічний кейс як показник рівня інформаційної компетентності перекладача2022-04-06T10:52:17+03:00Світлана Амелінаvitana65@gmail.comРостислав Тарасенкоvitana65@gmail.comАльберт Азарянvitana65@gmail.com<p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">У статті розглянуто інноваційний підхід до організації інформаційного навчання перекладачів.</span></span> <span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Запропонований підхід забезпечить не тільки формування інформаційної компетентності майбутніх перекладачів, а й формування індивідуального інформаційно-технологічного кейсу перекладача. </span></span><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Визначаються компоненти індивідуального інформаційно-технологічного кейсу. Вони можуть включати бази даних електронної термінології, бази даних пам'яті перекладу для використання в системах автоматизованого перекладу, бази даних електронних посилань на мережу термінологічних ресурсів, бази електронних посилань на збірник паралельних текстів. Запропоновано використання інформаційно-технологічного кейсу перекладача як одного з діагностичних інструментів для оцінки рівня інформаційної компетентності перекладача. Було встановлено, що створення інформаційно-технологічного кейсу є ефективною для розвитку інформаційної грамотності та вдосконалення навичок інформаційних технологій. <br></span></span></p> <div class="tlid-result-transliteration-container result-transliteration-container transliteration-container"> </div> <p> </p>2019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 Світлана Амеліна, Ростислав Тарасенко, Альберт Азарянhttps://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3781Сучасні методи організації комп’ютерної підтримки самостійної роботи майбутніх учителів німецької мови2022-04-06T10:52:14+03:00Вікторія Устіноваvitana65@gmail.comСвітлана Шокалюкvitana65@gmail.comІрина Мінтійvitana65@gmail.comАндрій Пікільнякvitana65@gmail.com<p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Мета дослідження - з'ясувати теоретико-методологічні аспекти організації комп'ютерної підтримки самостійної роботи іноземною (німецькою) мовою для майбутніх викладачів різних предметів.</span></span></p> <p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Предметом дослідження є методичний прийом організації ефективної комп’ютерної підтримки майбутніх учителів для самостійної роботи іноземною (німецькою) мовою.</span></span> <span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Цілі дослідження: викласти цілі вивчення іноземних мов у його широкому та вузькому розумінні, вимоги до результатів підготовки майбутніх учителів з різних предметів; дослідити способи організації комп’ютерної підтримки самостійної роботи майбутніх вчителів; надати методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи майбутніх учителів за змістом окремого навчального модуля курсу Moodle «Іноземна (німецька) мова».</span></span></p> <p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">У статті узагальнено досвід організації комп’ютерної підтримки самостійної роботи майбутніх вчителів та змістові й методологічні особливості її впровадження у процес експериментального внесення курсу Moodle «Іноземна (німецька) мова» у навчальний процес, що здійснюється на базі Криворізького державного педагогічного університету.</span></span></p>2019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 Вікторія Устінова, Світлана Шокалюк, Ірина Мінтій, Андрій Пікільнякhttps://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3782Огляд програмного забезпечення для комп'ютерного моделювання у профільному навчанні фізики2022-04-06T10:52:11+03:00Арнольд Ківvitana65@gmail.comОлександр Мерзликінvitana65@gmail.comЄвгеній Модлоvitana65@gmail.comПавло Нечипуренкоvitana65@gmail.comІрина Тополоваvitana65@gmail.com<p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">У статті розглядається можливості використання спеціалізованих програм (віртуальні лабораторії та тренажери, програмне забезпечення для моделювання природних процесів) та загального (мови програмування та бібліотеки, таблиці, CAS) у шкільних дослідженнях. </span></span></p> <p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Таке програмне забезпечення, як віртуальні лабораторії, програмне забезпечення для моделювання природних процесів, мови програмування й бібліотеки в шкільних дослідженнях, можна використовувати для моделювання явищ, яких неможливо вивчити в шкільній лабораторії (наприклад, для моделювання радіоактивного розпаду або для демонстрації станів релятивістської механіки). <span title="">Також віртуальні лабораторії в шкільній практиці зазвичай використовуються в тих випадках, коли учні не можуть виконати експеримент у реальних лабораторіях.</span> Наприклад, це зручно для дистанційного навчання.<br></span></span></p> <p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Використання мов програмування та бібліотек у навчальних фізичних дослідженнях вимагає як дослідницьких компетенцій студентів, так і компетенцій програмування. <span title="">Ось чому використання цього програмного забезпечення на уроках фізики навряд чи можна рекомендувати.</span> Однак мови програмування та бібліотеки можуть стати потужним інструментом формування й розвитку дослідницьких компетентностей студентів з фізики у позакласній навчальній діяльності.<br></span></span></p> <p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title=""><span title="">Впровадження електронної таблиці та CAS у шкільних фізичних дослідженнях </span>є найпростішим і має свої переваги.</span></span> </p>2019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 Арнольд Ків, Олександр Мерзликін, Євгеній Модло, Павло Нечипуренко, Ірина Тополоваhttps://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3800Використання хмарних технологій при вивченні географії студентами вищої школи2022-04-06T10:52:08+03:00Ольга Бондаренкоvitana65@gmail.comОлена Пахомоваvitana65@gmail.comВолодимир Засельськийvitana65@gmail.com<p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Стаття присвячена актуальній проблемі хмарних технологій</span> <span class="" title="">впровадження в навчальний процес загалом та при вивченні </span><span class="" title="">географії, зокрема. Автори пропонують добірку онлайн-сервісів, які можуть сприяти ефективному засвоєнню географічних знань у вищій школі. Видання описує такі хмарні технології, як Gapminder, DESA, Datawrapper.de, Time.Graphics, HP Reveal, освіта MOZAIK, Settera Online, Click-that-hood, Canva, Paint Instant. Також зроблено деякі теоретичні узагальнення їх економічних, технічних, технологічних, дидактичних переваг та недоліків. Візуальні приклади застосування наведені у статті. Автори зазначають, що в перспективі досліджувані технології повинні стати цінним навчальним інструментом створення віртуальних інформаційних та освітніх середовищ, пов'язані з загальнонаціональним, а потім глобальним освітнім простором.<br></span></span></p>2019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 Ольга Бондаренко, Олена Пахомова, Володимир Засельськийhttps://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3801Хмарний ArcGIS Online як інноваційний інструмент для розвитку геоінформаційної компетентності майбутніх учителів географії2022-04-06T10:52:04+03:00Ігор Холошинvitana65@gmail.comОльга Бондаренкоvitana65@gmail.comОлена Ганчукvitana65@gmail.comКатерина Шмельцерvitana65@gmail.com<p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">У статті розглядається науково актуальна проблема використання хмарних GIS-технологій під час навчання майбутніх учителів географії (на основі онлайн-додатку ArcGIS). Автори окреслюють основні принципи впровадження ArcGIS Online у навчальний процес (міждисциплінарна інтеграція, послідовність індивідуалізації в навчанні, комунікабельності, дистанційній освіті та краєзнавстві) і навести приклад інтерактивної карти, створеної за допомогою зазначеного хмарного GIS, оскільки ця карта є найпопулярнішою формою дослідження студентів з географії. У статті зазначається, що інтеграція ArcGIS Online у навчальний процес дозволяє вчителю слідувати чіткій педагогічній стратегії з урахуванням можливих варіантів її використання <span title="">(демонстрація, безпосереднє засвоєння GIS у комп’ютерному класі та самостійна робота в індивідуальному режимі).</span> Розглядаючи хмарні GIS як новий етап розвитку геоінформаційної освіти, автори підкреслюють їх ключові переваги (цілодобовий доступ, робота з GIS-пакетом у хмарі, можливість використання інших карт, а також створення власних карт та веб-додатків) та недоліки (монетизація послуг, недооцінка ролі GIS у навчальній програмі вищої школи, відсутність українського змісту тощо).<br></span></span></p>2019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 Ігор Холошин, Ольга Бондаренко, Олена Ганчук, Катерина Шмельцерhttps://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3803Курси дистанційного навчання в розвитку інструментальної компетентності майбутніх учителів музики2022-04-06T10:52:01+03:00Людмила Гавриловаvitana65@gmail.comОлена Ішутінаvitana65@gmail.comВалентина Замороцькаvitana65@gmail.comДар’я Кассімvitana65@gmail.com<p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Обґрунтовано науково-методичне підґрунтя створення та розробки курсів дистанційного навчання майбутніх учителів музики. Визначено складові та структуру компетентності майстра майбутніх учителів музичної творчості; розкрито зміст курсу. Матеріали базуються на навчальному досвіді авторів в рамках курсу дистанційного навчання «Основний музичний інструмент (фортепіано)». Основними блоками проектування та розробки дистанційних курсів вважаються серед них теоретичні, практичні, індивідуальні роботи та контрольні блоки. Обґрунтовано специфіку методів дистанційного навчання в інструментальному та виконавському навчанні майбутніх учителів музики та виділено три основні методи. Спосіб залучення інформаційно-комунікаційних технологій, включаючи мультимедіа; розроблено метод проекту та особливості контролю знань та навичок. Описано результати впровадження та експериментальних досліджень використання курсів дистанційного навчання для розвитку навичок компетентності майбутніх учителів музики. Досліджено вплив різних методів на успішність учнів.<br></span></span></p>2019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 Людмила Гаврилова, Олена Ішутіна, Валентина Замороцька, Дар’я Кассімhttps://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3804Ресурси електронного навчання для успішного навчання математики учнів початкової школи2022-04-06T10:51:58+03:00Надія Олефіренкоvitana65@gmail.comІлона Костіковаvitana65@gmail.comНаталія Пономарьоваvitana65@gmail.comАндрій Пікільнякvitana65@gmail.com<p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Українські початкові школи зазнають значних змін, що стосуються реформи "Нова українська школа", це відображає швидке оновлення інформаційних технологій та високий рівень інформаційної активності дітей.</span></span> <span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Початкові школи в основному орієнтовані на знання з предмету розвитку та навички загального вивчення.</span></span> <span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span title="">Одним із шляхів їх розвитку є використання інструментів та додатків.</span> <span class="" title="">У статті наведено приклади використання інтерактивних інструментів та програм для викладання математики для молодших учнів. <span title="">У статті також представлені експериментальні дані щодо підготовки вчителів до використання інструментів та додатків.</span> Інтерактивні інструменти та додатки забезпечують реальну мінливість завдань, унікальність вправ, оперативну оцінку корекції, коригування складності завдання, відтінок конкурентоспроможності та ігор до вправ. Щоб створити власні програми для вчителів, якими потрібно користуватися, використовуйте інструменти, що входять до складу інтегрованого пакету Microsoft Office, використовуючи середовища для проектування та інші прості та зручні програми. <span title="">У статті представлені експериментальні дані про результати навчання майбутніх учителів для створення додатків.</span> Набір критеріїв для створення додатків був зроблений і перевірений під час експериментальних досліджень, таких як здатність розробляти додатки, знання та розуміння функціональних можливостей додатків, знання інструментів для створення додатків та їх функціональних можливостей, можливість вибору та формулювання завдань для молодших учнів, здатність адекватно оцінювати якість розроблених додатків.</span></span></p>2019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 Надія Олефіренко, Ілона Костікова, Наталія Пономарьова, Андрій Пікільнякhttps://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3805Практичне використання хмарних сервісів для організації професійної підготовки майбутніх фахівців2022-04-06T10:51:54+03:00Марина Воліковаvitana65@gmail.comТетяна Армашvitana65@gmail.comЮлія Єчкалоvitana65@gmail.comВолодимир Засельскийvitana65@gmail.com<p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Стаття присвячена особливостям практичного використання хмарних сервісів для організації якісної професійної підготовки майбутніх фахівців.</span></span> <span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Встановлено, що для реалізації державної політики існує суттєва потреба у використанні різних ІКТ, зокрема хмарних сервісів, які є не лише економічно прийнятними у новому освітньому середовищі, а й потужними інструментами отримання нових знань, умінь та навичок. </span></span></p> <p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Обґрунтовано переваги та недоліки використання хмарних сервісів у навчальному процесі вищої освіти; на прикладах обговорюються методи використання хмарних сервісів у процесі вивчення фундаментальних дисциплін. </span></span><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Об’єктом дослідження є професійна підготовка студентів у закладах вищої освіти. <span title="">Предметом дослідження є процес </span>організація професійної підготовки майбутніх фахівців із використанням хмарних сервісів.</span></span></p> <p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Для досягнення поставлених цілей був використаний набір загальнонаукових (аналіз, синтез, порівняння) та специфічних наукових (бібліографічний, проблемний). Спостереження та маніпуляція розмовами дозволили виділити переваги та недоліки використання хмарних сервісів та зробити висновки з досліджуваної проблеми. <br></span></span></p> <p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Досліджено зарубіжний досвід використання хмарних сервісів та визначено особливості застосування традиційних та дистанційних технологій навчання за кордоном. <br></span></span></p> <p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">У ньому описано використання блогу як медіа-освітньої технології під час появи педагогічної практики. Розглянуто методи використання гучних послуг на прикладі створення дистанційного курсу "Лінійна алгебра та аналітична геометрія". <br></span></span></p> <p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Визначено перспективи дослідження, які полягають у ознайомленні з хмарними технологіями майбутніх фахівців гуманітарного профілю другої вищої освіти. Встановлено, що практичне застосування хмарних технологій у навчальному процесі сприятиме більш якісному та прогресивному навчанню; формування тісної взаємодії викладача і учня; розвиток професійних навичок та вмінь самостійної роботи.<br></span></span></p>2019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 Марина Волікова, Тетяна Армаш, Юлія Єчкало, Володимир Засельскийhttps://journal.kdpu.edu.ua/ped/article/view/3773Інформатизація освіти як запорука існування та розвитку сучасної вищої освіти2022-04-06T10:52:49+03:00Олена Федоренкоvitana65@gmail.comВладислав Величкоvitana65@gmail.comАндрій Стьопкінvitana65@gmail.comАльона Чорнаvitana65@gmail.comВолодимир Соловйовvitana65@gmail.com<p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">У цій статті присвячено особливе значення інформатизації освіти як основного аспекту існування та розвитку сучасної вищої освіти.</span></span> <span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Процес комп’ютеризації освіти розглядається як загальна основа інформатизації в історичному аспекті. У цьому документі підкреслюється важливість впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі вільного програмного забезпечення та зацікавленість науковців у галузі освіти. <span title="">Інтерес сучасних науковців аналізується при розгляді таких проблем, як застосування ІКТ в освіті;</span> проблеми та цілі інформатизації освіти; <span title="">дидактичні та психологічні аспекти застосування ІКТ у навчальному процесі;</span> проблеми, пов'язані з широким впровадженням ІКТ у закладах вищої освіти та інформатизації освіти загалом. Основна увага в статті приділяється важливості набутих умінь та навичок у результаті інформатизації освіти та впровадження навчального процесу ІКТ. <span title="">Визначено цілі інформатизації освіти у сучасному вищому навчальному закладі.</span> Виокремлено основні цілі інформатизації освіти. <span title="">Розглянуті типи освіти, які безпосередньо пов'язані з ІКТ.</span> Слід визнати, що практика впровадження ІКТ у навчальний процес закладах вищої освіти з кожним днем розширюється і дає лише позитивні результати. Висновки підкреслюють актуальність цього дослідження. Зазначається, що навчальна діяльність на основі використання ІКТ є основою для зміни структури навчального процесу як для викладачів, так і для студентів.</span></span></p>2019-12-19T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2019 Олена Федоренко, Владислав Величко, Андрій Стьопкін, Альона Чорна, Володимир Соловйов