Врахування нейродинамічного стереотипу поведінки школярів при організації пізнавальної діяльності

Abstract

Однією із основних задач реформи загальноосвітньої школи є підвищення ефективності навчання. Досвід педагогічної практики доводить, що зміст і організація навчальної діяльності не можуть бути прямо співвіднесені із її ефективністю; обов’язково мають бути враховані особливості суб’єктів цієї діяльності – учнів, а також вчителя, який здійснює цю діяльність. Означені положення обумовлюють значущість індивідуального підходу в організації навчального процесу у сучасних закладах освіти. Адже добре поставлена методика навчання може призвести до нівелювання індивідуальних відмінностей лише відносно нижнього порогу досягнень. Високий же рівень знань, умінь, навичок вимагає сформованості своєрідних способів дій, що визначаються індивідуально-типологічними особливостями людини [1, с.71].