«Україна-своя-чужа»: ідентифікаційний простір казок Леоніда Полтави та Василя Симоненка
DOI:
https://doi.org/10.31812/world_lit.v8i0.1143Ключові слова:
казка, діаспорна література для дітей та юнацтва, свій-чужий-іншийАнотація
У статті розглядаються жанрові особливості казок Василя Симоненка «Цар Плаксій і Лоскотон», «Подорож у країну Навпаки» та Леоніда Полтави «Казка про Чародія-лиходія, Івасика-козачка і Чорне море». Алегоричні казки аналізуються крізь призму концепту Україна-своя-чужа. Проблема ідентичності висвітлюється на кількох рівнях – екзистенційному, аксіологічному та поетикальному. На екзистенціальному рівні означено проблему чужості в життєтворчості митців – дисидента та експатріанта. На аксіологічному рівні визначено систему цінностей у поетичному світі обох письменників з її концептами – Україна, рідна земля, рідний народ, мова.
##plugins.generic.paperbuzz.metrics##
##plugins.generic.paperbuzz.loading##
Abstract views: 130
/ PDF downloads: 170
##submission.downloads##
Опубліковано
2017-01-30
Як цитувати
Варданян, М. В. (2017). «Україна-своя-чужа»: ідентифікаційний простір казок Леоніда Полтави та Василя Симоненка. Літератури світу: поетика, ментальність і духовність, 8, 123–131. https://doi.org/10.31812/world_lit.v8i0.1143
Номер
Розділ
Ментальність літератур світу
