Специфіка новели в літературній спадщині Вільгельма Гауфа

Автор(и)

  • Оксана Сивик кандидат педагогічних наук, старший викладач Навчально-науковий інститут іноземних мов Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.31812/world_lit.v12i0.2238

Ключові слова:

новела, література, творчість, літературний процес, стиль, тенденція, жанр, казка

Анотація

У статті досліджуються характерні риси новелістики та аналізується новелістична творчість німецького письменника Вільгельма Гауфа. Творчість Вільгельма Гауфа займає особливе місце в літературному процесі Німеччини. Виникнувши на зламі епох, а саме в кінці «естетичного періоду»,в його творчості відбились риси перехідного часу, які поєднували в собі різнорідні стильові тенденції, що дозволяли бачити в ній важливі ланки національної історії розвитку жанру. Вільгельм Гауф увійшов в історію літератури, перш за все як казкар, але в його казковій творчості відчуваються тенденції іншої художньої мови та іншої жанрової форми, які потребують дослідження.

##plugins.generic.paperbuzz.metrics##

##plugins.generic.paperbuzz.loading##
Abstract views: 128 / PDF downloads: 626

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-13

Як цитувати

Сивик, О. (2018). Специфіка новели в літературній спадщині Вільгельма Гауфа. Літератури світу: поетика, ментальність і духовність, 12, 113–122. https://doi.org/10.31812/world_lit.v12i0.2238

Номер

Розділ

Ментальність літератур світу