«Самособоюнаповнення» Василя Стуса в контексті практик духовного перетворення людства

Анотація

У статті розглядається «самособоюнаповнення» В.Стуса як поетичне кредо митця та оригінальна філософія, що своїми джерелами має «філософію серця» Г.Сковороди, створення себе як «великої ентелехії» Й.В.Г’ете, обряди християнської ініціації та східну філософію суфізму. Досліджується вираження цієї естетично – філософської позиції на тематичному, образно – символічному та лексичному рівнях збірки «Час творчості».