Модуси художності поезії Михайла Драй-Хмари
DOI:
https://doi.org/10.31812/world_lit.v14i0.3793Ключові слова:
трагізм, елегійність, художність, модальність, поезія, поетикаАнотація
У статті розглянуто модуси художності та проблеми співвідношення між семантикою поетичного тексту Михайла Драй-Хмари й позатекстовою реальністю. Проаналізовано поезію, яка ввійшла до збірки «Проростень». Зазначено, що у поетичних текстах М.Драй-Хмари переплітається трагічна та елегійна художня модальність, однак переважає елегійний модус художності (“Наставила шовкових кросен”, “Вона живе і нині“, “Серпневий прохолонув вар…” та ін.). Елегійний герой поета зі свого суб’єктивного “кутка” любується не собою, не своєю суб’єктивністю, а своїм життям, його незворотністю, індивідуальною вписаністю в об’єктивну картину всезагального життєустрою.
Проаналізовано поетику українського неокласика і резюмовано, що це є семантична поетика, в основі якої лежить творення “нових смислів”.