Літератури світу: поетика, ментальність і духовність https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit <p>Збірник присвячено вирішенню базових проблем літературознавства на матеріалах творів літератур світу – питань практично-еволюційної поетики й теоретичної по етології, осягненню найрізноманітніших проявів індивідуально-особистісної, групової, соціальної, етнічної та національної специфіки художнього мислення (ментальності), а також розвитку наявних і формуванню нових концептуальних бачень однієї з найскладніших проблем – духовності літератур світу.</p> Kryvyi Rih State Pedagogical University uk-UA Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 2308-6157 Титульний аркуш https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3785 Світлана Іванівна Ковпік ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 1 1 10.31812/world_lit.v14i0.3785 Вихідні дані https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3788 Світлана Іванівна Ковпік ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 2 2 10.31812/world_lit.v14i0.3788 Зміст https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3789 Світлана Іванівна Ковпік ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 3 5 10.31812/world_lit.v14i0.3789 Інтертекстуальність роману С. Процюка «Тотем» https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3799 <p><em>Стаття присвячена аналізу інтертекстуальних маркерів у романі С. Процюка «Тотем». Найчисельнішими інтертекстуальними проявами у творі постають алюзії. Особливу інтертекстуальну ауру роману С. Процюка «Тотем» витворюють оніми, з якими пов’язані стійкі асоціації як певні психокоди. Вагомого інтертекстуального звучання у романі додають біблеїзми, цитати зі святого Письма та образ Христа-Спасителя, що виступають готовими текстовими прецедентами для авторських розмислів і художнього паралелізму, відповідаючи за формування дискурсу спасіння, прозріння і віронавернення. Особливого інтертекстуального звучання у романі С. Процюка набуває метафора йожефа менгеле як алюзія на прототип жорстокого лікаря-експериментатора, що призводить до тотемозалежності / тотемоколінкування / тотемоплекання, засоційованого з людською деструкцією, виродженням, облудливістю, гріховністю, аморальністю, безчесністю і безвільністю. Алюзія на Йозефа Менгеле у романі мотивує появу численних людських вад, увиразнює мотив гріхопадіння і віровідступництва, пояснює психологічні коди низки неврозів, психозів, страхів, патологій у житті героїв. Інтертекстуальними маркерами у романі С. Процюка «Тотем» виступають епіграфи до окремих розділів твору, увиразнюючи авторську позицію і суголосність цитованому, відзначаючись випереджальним характером інформування сюжетних колізій.</em></p> Анна Черниш ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 83 93 10.31812/world_lit.v14i0.3799 Повсякдення у літературознавчому дискурсі останніх десятиліть https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3798 <p><em>У статті аналізуються праці літературознавців пов’язані із дослідженням феномену повсякденності, розглядаються підходи до визначення терміну «повсякдення», його структури та методології у літературознавчому дискурсі. На основі аналізу досліджень літературознавців зроблені висновки про те, щоскладність аналізу феномена повсякденності полягає у великій різноманітності і неоднозначності його інтерпретацій.</em></p> Ірина Смаровоз ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 74 82 10.31812/world_lit.v14i0.3798 Артбук «Мороки» О. Михеда: специфіка синтезу вербального та візуального образів https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3797 <p><em>У статті досліджується специфіка художнього синтезу вербального та візуального образів в збірці «Мороки» О. Михеда. Акцентовано, що збірка «Мороки» сконструйована як артбук. Однак книгу автор наповнює не фотоколажами та авторськими малюнками, як спостерігаємо у артбуках Ю.&nbsp;Іздрика та М.&nbsp;Бабака, а картинами художниці Софії Мельник. Картини вирізняються експресіоністичністю, що підсилює гіпертрофовану напругу переживань та емоцій людей у кризових ситуаціях зламу усталеної картини світу. </em></p> Світлана Підопригора ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 65 73 10.31812/world_lit.v14i0.3797 Гіперреальність постмодерного наративу в романі «Перверзія» Юрія Андруховича https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3794 <p><em>У статті розглянуто явище гіперреальності в постмодерному романі Юрія Андруховича «Перверзія». Гіперреальність у тексті оприявнена в ефекті «віртуальної», симулятивної реальності. Автор стирає грані між реальним і уявним та створює умовні світи, котрі переплітаються між собою. Також гіперреальність простежується в епізодах, що ілюструють симуляцію стосунків між персонажами роману: нереальність реально показаних відносин, де комунікація між людьми не відбувається, бо за словами немає дійсної глибини почуттів. Ефект гіперреальності у постмодерному тексті досягається за рахунок того, що сама розповідна стратегія автора спричиняє розмитість межі між фантазією і реальністю, справжнім і симульованим.</em></p> Катерина Коваленко ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 56 64 10.31812/world_lit.v14i0.3794 Модуси художності поезії Михайла Драй-Хмари https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3793 <p><em>У статті розглянуто модуси художності та проблеми співвідношення між семантикою поетичного тексту Михайла Драй-Хмари й позатекстовою реальністю. Проаналізовано поезію, яка ввійшла до збірки «Проростень». Зазначено, що у поетичних текстах М.Драй-Хмари переплітається трагічна та елегійна художня модальність, однак переважає елегійний модус художності (“Наставила шовкових кросен”, “Вона живе і нині“, “Серпневий прохолонув вар…” та ін.). Елегійний герой поета зі свого суб’єктивного&nbsp; “кутка” любується не собою, не своєю суб’єктивністю, а своїм життям, його незворотністю, індивідуальною вписаністю в об’єктивну картину всезагального життєустрою.</em></p> <p><em>Проаналізовано поетику українського неокласика і резюмовано, що це є семантична поетика, в основі якої лежить творення “нових смислів”.</em></p> Лідія Кавун ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 48 55 10.31812/world_lit.v14i0.3793 Реінтерпретація історії у романах Володимира Лиса https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3792 <p><em>У статті на матеріалі романів «Століття Якова», «Соло для Соломії», «Країна гіркої ніжності» Володимира Лиса простежено особливості художньої реінтерпретації маловідомих сторінок історії Волині ХХ століття. Акцентовано на періоді репресій 30-х років, долі дітей «ворогів народу» та повстанському русі УПА. Вказано на руйнування канону щодо&nbsp; добровільного прийняття селянами радянської влади на Волині. Простежено художні шляхи «ревізії історії» у романістиці письменника. Альтернативна історія епохи оприявлена через приватний досвід героїв. Історична достовірність маркована датами, просторовими координатами, реальними постатями доби. Нехрестоматійне зображення дійсності дозволило автору вказати на плюралістичність історичної правди.</em></p> Світлана Журба ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 37 47 10.31812/world_lit.v14i0.3792 Специфіка відтворення зовнішності та внутрішнього світу реальної особи в спогадах С. Єфремова https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3791 <p><em>У статті з’ясовується специфіка портретування реальної особистості в спогадах С. Єфремова. Розкриваються особливості створення автором розгорнутих портретів земляків із Звенигородщини, а також визначних діячів української літератури та культури, з якими особисто був знайомий автор. Творчу уяву, домисел і вимисел мемуарист намагається мінімізувати, ніби прагнучи, щоб читач мав можливість якомога повніше осмислити постать реальної особи, героя спогадів.</em></p> Олександр Галич ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 27 36 10.31812/world_lit.v14i0.3791 Перекладацька діяльність української діаспори ХХ століття: напрями та здобутки https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3790 <p><em>У статті визначаються три головні напрямки перекладацької діяльності української діаспори. Перший напрямок сягає власне формування перекладацтва в українському зарубіжжі, що пов’язано з історією перекладу. Оскільки перекладачі українського зарубіжжя зазвичай були переважно теоретиками та критиками художнього перекладу, другий напрямок перекладацької діяльності розкриває питання теоретичних аспектів перекладу (питання перекладу поезій, вивчення принципів укладання перекладних антологій, жанрів перекладу тощо). Третій напрямок охоплює власне мистецькі практики перекладачів українського зарубіжжя, постаті яких узагальнюються за різними критеріями. </em></p> Марина Варданян ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 16 26 10.31812/world_lit.v14i0.3790 Генологічна та змістові трансформації казки в літературних адаптаціях та перекладах англійською мовою https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3787 <p><em>Статтю присвячено дослідженню проблеми адекватності літературних обробок та перекладів деяких казок в Європі, а також порушень моральних принципів у авторській казці. Аналіз проведено на прикладі фольклорних та літературних казок і перекладів фольклорної казки англійською мовою. В ході дослідження аналізується, чому помирає Колобок, хто&nbsp; витягує ріпку в Англії і як Кіт-вбивця перетворюється на героя.&nbsp; </em></p> Олена Бистрова ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 9 15 10.31812/world_lit.v14i0.3787 Сенсорні образи в художньо-літературній Проекції повісті Е.-Е. Шмітта «Дитя Ноя» https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3815 <p><em>У статті розглянуто специфіку функціонування сенсорних образів у повісті Еріка-Емманюеля&nbsp;Шмітта «Дитя Ноя». Автором відзначено, що ці образи характеризуються найвищим ступенем емоційного резонансу і є вагомою складовою психопоетики твору. Спираючись на позицію, сформульовану в дослідженнях Х. У. Гумбрехта, наголошено на неможливості ігнорувати ставлення до навколишнього, яке базується на присутності в ньому. Така позиція обумовлена тим, що чуттєве сприйняття предметного світу є первинним базовим механізмом його осягнення людиною. У досліджуваному тексті саме сенсорні (зорові, звукові, тактильні, ольфакторні, смакові) образи вибудовують смислову модель світу твору та проявляють сутність характеру персонажа, світосприйняття автора. Сенсорні образи розглядаться як такі, що окреслені їхньою предметністю. Вони репрезентують відчуття окремих властивостей навколишнього, часто виконують роль каталізатора розвитку дії, концентрують увагу на психологічних домінантах персонажа, акцентують на сюжетоутворюючих моментах. При цьому сенсорні концепти є суб’єктивними, тому досить вільно інтерпретуються. У статті з’ясовано, що особливу роль у повісті відіграють тактильні та ольфакторні образи, які створюють смислові мікрополя у процесі виробництва (продукування) присутності. Звукові та візуальні концепти моделюють яскраві музичні та візуальні екфразиси та реалізуються на всіх рівнях поетики твору. Крім того, завдяки моделюванню системи відчуттєвих образів створюється потужний читацький емоційний резонанс.</em></p> Наталя Яременко ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 154 163 10.31812/world_lit.v14i0.3815 «Геть від Москви…». Микола Хвильовий – руйнівник імперських міфів https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3814 <p><em>У статті проаналізовано памфлети Миколи Хвильового, який, задекларувавши гасло «Геть від Москви», вдався до руйнування імперських міфів про культурну й мовну російську вищість. Літературна дискусія вийшла за межі суто мистецької. Памфлети митця перетворилися на політичні ідеї, у котрих було місце не тільки культурній незалежності, а й державній. </em></p> Олена Юрчук ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 146 153 10.31812/world_lit.v14i0.3814 Ключові прийоми створення художньої реальності в екологічному романі нового типу «Веди свій плуг понад кістками мертвих» Ольги Токарчук https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3813 <p><em>У статті досліджуються прийоми, за допомогою яких реалізовано авторську стратегію</em> <em>Ольги Токарчук у романі «Веди свій плуг понад кістками мертвих», який можна визначити як «екологічний роман нового типу», оскільки в ньому, поряд з екологічними, ставляться й вирішуються проблеми морального характеру. Помічено, що для творчої тактики Токарчук характерні різомна жанрова стратегія, суб'єктна авторська модальність, акцент на паратекстуальних складових тексту та інші прийоми. В романі Токарчук відтворено художню реальність з проекцією в метафізичні смисли, що дозволяє говорити про тему екології морального почуття.</em></p> Ольга Мохначева ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 137 145 10.31812/world_lit.v14i0.3813 Регіональні маркери сучасної дитячої літератури Криворіжжя https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3812 <p><em>У статті зроблено спробу дослідити сучасну дитячу літературу Криворіжжя як локально-регіональне явище культури. </em><em>У розвідці спостережено, що </em><em>твори для дітей митців краю органічно входять у загальний простір української культури. Встановлено, що вагому інформаційну роль у текстах відіграють маркери </em><em>на позначення своєрідності краю (гідроніми, назви корисних копалин, описи ландшафтних особливостей, інформація про металургійно-гірничі професії, знаряддя праці тощо). У результаті проведеного аналізу визначено, що в основі регіональної ідентичності Криворіжжя лежить погляд на край як один із найпотужніших залізорудних басейнів країни. Уведення цих смислових моделей у художній світ дитячих творів сприяє формуванню у свідомості юних читачів відчуття власної регіональної приналежності.</em></p> Наталя Коломієць ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 129 136 10.31812/world_lit.v14i0.3812 Специфіка перекладу настрієвих домінант новели Болеслава Пруса «Камізелька» https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3810 <p><em>У статті йдеться про специфіку моделювання подій у новелі польського письменника Болеслава Пруса «Камізелька». Авторка статті спробувала дослідити спосіб художньої презентації подій у новелі «Камізелька», сутність яких полягає у тому, щоб підпорядкувати їх настрієвій домінанті – відтворити внутрішні переживання персонажів, де релевантними є стан смутку та туги, котрі накладаються на спогади про трагічні сторінки життя з минулого. Помічено, що у новелі «Камізелька» реалізуються такі риси новелістичного жанру, як наявність єдиного настрієвого епіцентру, динамізм, лаконізм, компактність композиції, напружений сюжет, події подаються як реальні і разом з тим, як якісь незвичні, є також символічна річ, а саме камізелька. З</em><em>’ясовано, що </em><em>динамічність розповіді у новелі забезпечується за рахунок не тільки коротких та ритмічних речень, а й абзацового структурування тексту. Функції абзаців у новелі Болеслава Пруса полягають у тому, щоб сфокусувати увагу реципієнта на важливому моменті чи епізоді, котрий складає зміст абзацу. У такий спосіб автор намагався максимально напружити сюжет та урівноважити перебіг настроїв твору, моделюючи ситуацію очікування, перестороги, як настрієвих домінант тексту новели. </em></p> Світлана Ковпік ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 121 128 10.31812/world_lit.v14i0.3810 Художня трансформація герменевтичних концепцій Мартіна Гайдеггера у ліриці Ігоря Римарука https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3808 <p><em>У статті проаналізовано мотив творчості та образ Поета у ліриці представника поетичного покоління 1980-х років Ігоря Римарука. Теоретичною основою дослідження обрано герменевтичні концепції Мартіна Гайдеґґера, висловлені ним у працях «Навіщо поети?», «Гельдерлін і сутність поезії». Простежено драматичні колізії і внутрішні конфлікти мотиву творчості у поетичних збірках І.&nbsp;Римарука, зумовлені міфологемою «проклятого поета», що має давні традиції в українській літературі. Аналізується художня самобутність поетичних текстів. Визначається естетична оригінальність філософських мотивів на матеріалі поетичних збірок І.Римарука «Сльоза Богородиці», «Божественний вітер».</em></p> Ніна Анісімова ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 97 109 10.31812/world_lit.v14i0.3808 Cпособи вираження оцінки в аксіологічній картині світу Бориса Пільняка https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3809 <p><em>У статті охарактеризовано способи вираження оцінки в аксіологічній картині світу Бориса Пільняка. Під час дослідження було встановлено, що використання різноманітних способів вираження оцінки (оцінна лексика, оцінні словотвірні засоби, оцінні граматичні засоби, зображально-виражальні засоби) є характерним для письменника: оцінність забарвлює всі рівні його художнього мовлення, створюються оцінні мовленнєві образи; за допомогою категорій оцінки та оцінності висвітлюються світобачення та світогляд автора, які відбиваються в його творчому методі та створюють ядро його аксіологічної картини світу.</em></p> Ольга Каневская ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 110 120 10.31812/world_lit.v14i0.3809 Національно-патріотичні смисли та сенси етнокультурного потенціалу творів О. Довженка https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3821 <p><em>У статті розглянуто концептуальні домінанти як елементи аторського стилю О.&nbsp;Довженка. </em><em>Проаналізовано художні форми реалізації етнокультурних концептів як важливого чинника формування національної свідомості й патріотизму українців. Доведено, що ключовими етноконцептами багатьох його творів (оповідань, кіноповістей, драматичних творів) та щоденникових записів стали концепти «історія», «козак», «запорожець», «могила», «Україна» та ін. Резюмовано, що за допомогою концептів національного в творчості письменника репрезентується ментальність українського народу, його самобутність та цінність.</em></p> Наталія Троша ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 214 222 10.31812/world_lit.v14i0.3821 Особливості наративної техніки у романі “Опальний паж» Т.Л’ерміта https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3820 <p><em>У статті розглядаються особливості наративної техніки у романі Трістана л</em><em>’</em><em>Ерміта «Опальний паж» (1643). Жанрова природа твору лишається невизначеною. Переплетення автобіографізму з відомими літературними моделями породжує дискусії у наукових колах. Наративна стратегія автора мало вивчена, але саме вона може прояснити художню природу твору. Автор використовує різні сфери романного пізнання дійсності, включає особистісний, індивідуальний досвід, намагаючись наблизити романний світ до реального. Поєднання елементів різних романних поетик та новації в оповідній структурі є важливим кроком в історичній перспективі розвитку жанру роману.</em></p> Тетяна Михальченко ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 207 213 10.31812/world_lit.v14i0.3820 Роман М. Дочинця «Вічник. Сповідь на перевалі духу» як фольклорний метатекст https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3819 <p><em>У статті досліджуються функції фольклорного метатексту в романі М.&nbsp; Дочинця «Вічник. Сповідь на перевалі духу».</em></p> <p><em>Спираючись на сучасні концепції метатексту, розуміючи фольклор як комплекс народних знань, утілених у&nbsp; художньому тексті в різних формах, авторка визначає зв’язок змісту досліджуваного роману з фольклорною свідомістю, окреслює функції фольклорного метатексту.</em></p> <p><em>Використання письменником великого формального та змістового арсеналу українського фольклору сприяє&nbsp; формуванню цілісної ідейно-художньої концепції твору, визначає його смислове навантаження, моделює наративні стратегії тексту. У роман залучено широкий жанровий діапазон фольклорної системи (молитви-замовляння, легенди, перекази, прислів’я та приказки, лікувальні замовляння); концепти світоглядних уявлень, традиційні фольклорні прийоми творення образів, що дозволяє носієві культурної національної традиції&nbsp; сприймати твір на архетипно-асоціативному рівні.&nbsp; Фольклорна першооснова твору виконує текстоутворюючу функцію,&nbsp; окреслює&nbsp; його комунікативну настанову та&nbsp; сприяє вірогідності описуваного. Такий підхід призводить до&nbsp; співтворчості читача,&nbsp; визначає колективність&nbsp; авторського наративу.</em></p> Наталя Мельник ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 198 206 10.31812/world_lit.v14i0.3819 Рецепція Сходу у творчості Пантелеймона Куліша https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3818 <p><em>У статті акцентується увага на актуальності в наш час творів П.&nbsp;Куліша східної тематики, які сповнені утвердження любові до ближнього й гармонії між людьми різних віросповідань. Твори «Магомет і Хадиза», «Маруся Богуславка» та ін. стали своєрідною квінтесенцією пошуків П.&nbsp;Куліша щодо доведення близькості Корану й Біблії, репрезентацією представлених у них загальнолюдських домінант. Автор статті зазначає, що письменник одним із перших відкрив християнській Україні етичні й культурні цінності ісламського світу. Поема «Магомет і Хадиза» є своєрідною спробою донести до українського читача основні ідеї ісламу, у ній П.&nbsp;Куліш підкреслює їх спільність з християнськими. Важливим у творі є той факт, що носієм справедливості й добра є жінка, дружина Магомета Хадиза. У поемі «Маруся Богуславка» письменник по-новому переосмислив міжнаціональні взаємини, репрезентувавши християнський світ в образі українки Марусі, а ісламський в образі турка Османа, який заради любові до жінки готовий допомогти її рідній країні. У такий спосіб П.&nbsp;Куліш намагається змінити вектор рецепції Сходу українцями.</em></p> Вікторія Дмитренко ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 191 197 10.31812/world_lit.v14i0.3818 Музична основа оповідання Лесі Українки «Над морем» https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3817 <p><em>У статті із застосуванням інтермедіального підходу досліджуються особливості художнього відтворення&nbsp; музики в оповіданні «Над морем» української письменниці Лесі Українки, аналізується роль пісень, музики оркестрів, звуків моря тощо у формуванні музичної палітри твору. Море в акустичному оформленні оповідання виконує ключову роль, характеризує героїв, створює настроєву палітру твору, психологізує важливі сюжетотворчі епізоди. </em></p> <p><em>Звернення Лесі Українки до музики в оповіданні «Над морем» потрактовується як необхідність оптимізувати поетикальні можливості прози, оновити й осучаснити жанр оповідання, відкрити його незапитані можливості, інтелектуалізувати прозу, урізноманітнити й удосконалити художні прийоми й засоби змалювання складного внутрішнього світу персонажів. Море, що є функціональною складовою музичної палітри оповідання Лесі Українки, органічно зв’язане з проблематикою, сюжетом твору, має свою «історію взаємин» із головною героїнею; це самодостатній пейзажний компонент, що утримує настроєвий баланс твору, корпус переживань і дій героїні-нараторки. Музика і море у творі тісно контактують, утворюють неперервну й водночас неодноманітну за емоційним наповненням лінію, характеризують героїнь. Відповідно до модерністської практики Леся Українка представляє головну героїню – чутливу, вразливу, емоційну, яка сприймає досконалі звуки й неперевершені кольори моря як гармонію.</em></p> <p><em>Панорамні візуально-акустичні&nbsp; описи водної стихії в оповіданні Лесі Українки, а також численні листи письменниці дають підстави говорити про море як енергетичний канал, джерело емоційного й тілесного відновлення героїні й авторки, своєрідну вісь, що тримає смислову конструкцію твору. Енергія, звуки моря художньо увиразнюють ідею захищеності героїні, котра усвідомлює цінність і повноту буття. На основі листів Лесі Українки обґрунтовано доцільність&nbsp; потрактовувати терапевтично-лікувальну роль звуків, кольору моря.</em></p> Лариса Горболіс ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 180 190 10.31812/world_lit.v14i0.3817 Духовні шукання особистості та її шляхи до ідеалу святості в драмі-містерії Поля Клоделя «Благовіщення діви Марії» («L’annonce fiat a Marie») https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3816 <p>У статтi дослiджено роль i мiсце феномена святостi як вершини духовного пошуку в драматичному творi Поля Клоделя «Благовiщення Дiви Марiї» та засоби представлення цього поняття в українських перекладах. Драматична естетика Поля Клоделя тiсно пов’язана з шекспiрiвською драматичною концепцiєю, театром П.Кальдерона, а також iз основами античної високої трагедiї Есхiлата Софокла. Як драматург Поль Клодель, безумовно, символiст, що знаходив у видимому свiтi знак прихованого змiсту i сприяв розвитку поетики сучасної релiгiйної драми. У цьому дослiдженнi висвiтлено основнi лексичнi компоненти, що формують поняття святостi та способи їх перекладу українською мовою. Також у статтi пропонується<br>подiл на мiкроконцепцiї, якi сприяють формуванню особистостi персонажiв, а також принципи, за якими образи розташованi у драмi. У статтi вiдзначено позицiю автора, який придiляє менше уваги зовнiшнiм факторам, при тому, що характеристика в основному мiститься в реплiках, зауваженнях та деталях. У статтi автор доводить, що iдеал святостi формується в повсякденних дiях заради iнших. Драма Поля Клоделя мiстить лiтургiйнi тексти, молитви та пiснi, сповненi бiблiйних символiв, що є другим пластом пiдтексту: лiтургiйним, i це надає твору монументального характеру.</p> Ірина Василенко ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 167 179 10.31812/world_lit.v14i0.3816 Редакцiйна полiтика перiодичного видання https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3822 Світлана Ковпік ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 223 227 10.31812/world_lit.v14i0.3822 Прикінцеві дані https://journal.kdpu.edu.ua/world_lit/article/view/3823 Світлана Ковпік ##submission.copyrightStatement## 2020-02-20 2020-02-20 14 228 228 10.31812/world_lit.v14i0.3823