До методології біогеоценології

Abstract

Біогеоценологія є наукою про формування, організованість, функціонування, адаптації, поширення, розвиток і еволюцію біогеоценозів. Вона розвивається на тлі прогресу біологічної науки, охоплює широке коло польвих досліджень у живій природі, їхнє осмислення та моделювання. Біогеоценологія як наука, поки що знаходиться в стадії своєї розбудови, без достаньо чітко сформульованих напрямів і концепцій, контурів завершеності картини світу в своїй методології. В загальній картині біогеоценологічних досліджень, на наш погляд, можна виділиш такі напрями як: таксономічний, відповідно визначенню видового складу організмів різних царств живої природи; факторіальний, адаптаційний (стосовно реакцій на різні впливи, адаптації і формування екоморфічного складу); просторово-динамічний, пов’язаний з виділенням форм тіл біогеоценозів і складаючих їх організмів у статиці та динаміці; динамічно-еволюційний, у межах якого вивчаються різні просторово-часові зміни складу, будови, зв’язків організмів і міжбіогеоценотичних взаємодій; біогеографічний (відповідно поширення біогеоценозів) внутрішньо та міжбіогеоценотичних зв’язків і взаємодій; еволюційний, який охоплює всі прояви просторово-часової мінливості біогеоценозів від сезонних флуктуацій до вікових змін; інтерактивний, який поєднує всі напрями досліджень у конкретному біогеоценотичному середовищі.