Актуальність питань сталого розвитку та екологічної безпеки в процесі виховання молоді

Abstract

Концепція сталого розвитку (sustainable development) значною мірою є продовженням концепції ноосфери, сформульованої академіком В. Вернадським ще в першій половині ХХ ст. На думку вчених сьогодні сформовано декілька методологічних підходів до визначення сталості та сталого розвитку, проте найбільш визнаними і прийнятними є ті з них, які були викладені в Декларації Г. Брундтланд: «сталий розвиток - це такий розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління і не ставить під загрозу можливість майбутніх поколінь задовольняти їх власні потреби» (WCED, 1987 р.). Історично концепція сталого розвитку пройшла шлях від дво- (еколого-економічного) до тривимірного (соціо- еколого-економічного) вимірювання. Формування нової моделі розвитку України на засадах сталості базується на принципах збалансованого функціонування трьох складових: економічної - забезпечення збалансованого з екологічними і соціальними вимогами ефективного розвитку виробництва; екологічної - відновлення та збереження стану природного середовища, що не шкодить здоров'ю людини і природним екосистемам; соціальної - поліпшення умов життєдіяльності й відтворення населення, поліпшення його генофонду, підвищення його рівня безпеки життєдіяльності (БЖД) і якості життя. У даній тріаді на сучасному етапі саме соціальний чинник став основоположним і провідним