Свобода i творчiсть як шлях до пiзнання буттєвих смислiв (за есеєм Костянтина Москальця «Мiсяць милування мiсяцем»)
DOI:
https://doi.org/10.31812/world_lit.v13i0.2377Ключові слова:
людина, свобода, творчість, духовністьАнотація
У статті досліджується проблема пошуку людиною сенсу буття, інтерпретована в есеї Костянтина Москальця «Місяць милування місяцем». У творі звучать роздуми про штучність та тимчасовість реалій «теперішнього тривалого часу» та втрату словом (мовою) здатності відображати справжню сутність речей, явищ, подій, станів. Духовне начало в людині, на думку автора, – первинне й необхідне. Без нього людина – лише аморфна маса, над якою цілковито панує тіло.
Есей інтертекстуально пов’язаний із японською культурною традицією (назва твору, цитати з хоку Мацуо Басьо, алюзії на японський чайний ритуал).
Свобода і творчість осмислюються автором як необхідні чинники життя особистості, пізнання нею власної сутності, звільнення від ілюзій сучасного світу, шлях до Бога. У творі звучать роздуми про необхідність «прирощення буття», пошуку людиною автентичності, прагнення відновлення істинного змісту буття і Слова, духовного вдоконалення.