Роман М. Дочинця «Вічник. Сповідь на перевалі духу» як фольклорний метатекст

Анотація

У статті досліджуються функції фольклорного метатексту в романі М.  Дочинця «Вічник. Сповідь на перевалі духу».

Спираючись на сучасні концепції метатексту, розуміючи фольклор як комплекс народних знань, утілених у  художньому тексті в різних формах, авторка визначає зв’язок змісту досліджуваного роману з фольклорною свідомістю, окреслює функції фольклорного метатексту.

Використання письменником великого формального та змістового арсеналу українського фольклору сприяє  формуванню цілісної ідейно-художньої концепції твору, визначає його смислове навантаження, моделює наративні стратегії тексту. У роман залучено широкий жанровий діапазон фольклорної системи (молитви-замовляння, легенди, перекази, прислів’я та приказки, лікувальні замовляння); концепти світоглядних уявлень, традиційні фольклорні прийоми творення образів, що дозволяє носієві культурної національної традиції  сприймати твір на архетипно-асоціативному рівні.  Фольклорна першооснова твору виконує текстоутворюючу функцію,  окреслює  його комунікативну настанову та  сприяє вірогідності описуваного. Такий підхід призводить до  співтворчості читача,  визначає колективність  авторського наративу.