Чи актуальнi роздуми Карла Поппера про демократiю сьогоднi?

Анотація

Анотація. Представлено огляд лекції Карла Поппера «Роздуми про теорію і практику демократичної держави» з коментарями. Аргументовано, що хоча сьогодні ми живемо у світі, реалії якого вийшли доволі далеко за межі дослідженого Поппером, низка його ідей і висновків зберігає свою силу та актуальність.

Історія вчить, що від самого початку демократія не позбавлена ані різного роду помилок і виявів зла, ані милосердя та добра. Тож демократичну державу не варто ані ідеалізувати, ані демонізувати. За Поппером, демократія – не народний суверенітет і  не правління народу. Це соціальна інституція, яка не тільки заперечує диктатуру з властивою їй концентрацією влади, а й належно споряджена для того, щоб захищатися. Суттєвою особливістю демократії є реальна можливість усунення уряду «без пролиття крові», у врегульований мирний спосіб. Різноманітні свободи необхідні відповідальним громадянам для запобігання надмірної концентрації державної влади і зловживання нею. Разом з тим, реалізація цих свобод обмежується правом: вона повинна не припускати «ексцесів» свободи, не шкодити належному правлінню, демократичній державі.

Заклик Поппера, що медіа, які погано висвітлюють досягнення демократії, слід умовити бачити й говорити істину, розвивати критичне ставлення до самих себе та виправлятися, є лише регулятивним принципом чи метою, котрої потрібно прагнути попри наявну незадовільну ситуацію і сумніви у можливості її повної зміни на краще. Сучасна інформаційна війна ведеться шкідливими фейками і різного роду маніпуляціями, у тому числі й щодо демократії, які поширюються через медіа масово та регулярно. У протидії цьому не достатньо покладатися тільки на умовляння чи на заборонні заходи держави. Ефективна національна система такої протидії, не виключаючи врегульованої правом участі держави, мусить залучати добропорядний персонал недержавних мас-медіа, а також спеціалізовані громадські організації, інформаційних волонтерів. Однак проблема протидії шкідливому контенту мас-медіа у достатній мірі не буде вирішена без медіаосвіти найширшої аудиторії: в ідеалі кожен користувач того чи іншого «екрану» має бути готовий надавати собі сам вмілу «первинну допомогу» проти «інформаційного ураження».