Проблема дефініцій та критика есенціалізму у контексті сучасних освітніх практик

Анотація

Стаття присвячена запропонованій К. Поппером інтерпретації проблеми дефініцій та критиці есенціалізму, яка розглядається не лише як тема епістемології, наукової методології та соціально-філософська проблема, але й як складова сучасного освітнього дискурсу. У публікації акцентовано на основних підходах до вирішення цієї проблеми, висвітлених як у найбільш відомій соціально-філософській праці К. Поппера «Відкрите суспільство та його вороги» так і у низці інших публікацій, присвячених питанням наукової методології.

Також розглянуто ключові аргументи щодо критики есенціалістської методології та її складових – «езотеричній доктрині інтелектуальної інтуїції» та «вимозі щодо означення термінів», приділено увагу питанням обґрунтування К. Поппером методології номіналізму, проблемі протиставлення зумовлених есенціалізмом пізнавальних і соціальних стратегій та наукового методу. Продемонстровано, що запропонований К. Поппером погляд на проблему дефініцій зберігає свою актуальність у сучасному філософському дискурсі.

Крім того, у публікації окреслено можливі напрямки переосмислення, у свою чергу, попперівського розуміння проблематики дефініцій та есенціалістського методу з погляду сучасного філософської критики (Дж. Ширмур, Н. Дайкс, В. Бюттемайер, Е. О’Хеа та ін.). Підкреслено особливе значення проблеми що розглядається у контексті освітнього дискурсу та освітніх практик. Продемонстровано зв’язок есенціаліму як напрямку у філософії освіти ХХ ст. визначення та критики його засад, (В. Беглі, Дж Нулл, М. Шахін та ін.) з теоретико-методологічним дискурсом навколо розбудови концепції відкритого суспільства.

Також звертається увага на те, що есенціалізм у своїх догматичних формах зберігає вплив на сучасну освіту, на противагу спробам реалізувати критико-раціоналістичний підхід до розбудови освітньої системи та організації освітнього процесу у формах критичних дискусій, сократівського діалогу, орієнтації на постійний науковий пошук. У статті також акцентовано на проблемі меж застосування критичного методу та дискусії навколо обґрунтування його принципів.