Критичне мислення: філософія і педагогіка

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31812/apd.v0i22.4527

Ключові слова:

критичне мислення, критична педагогіка, гендерна епістемологія, зв’язне знання, неформальна логіка, аргументація, формалізація, контекст, оцінка

Анотація

У роботi дослiджено два напрямки розумiння критичного мислення, а саме: фiлософський i педагогiчний. Окресленi напрямки акцентують орiєнтацiю критичного мислення: iстина або особистiсть. Фiлософський пiдхiд зосереджує увагу на критичному мисленнi як на сукупностi засобiв вiдшукання iстини й орiєнтується на навчання методам рацiонального мiркування. В свою чергу, педагогiчний пiдхiд уважає критичне мислення проявом рис особистостi та наполягає на вихованнi вiдповiдних характеристик. Фiлософський контекст спрямований на таке використання критичного мислення, iдентифiкатором успiшностi якого вважається досягнення iстини. Водночас для педагогiчного пiдходу прийнятним є досягнення бiльш прагматичних цiлей, серед яких власне критичнiсть, обiзнанiсть, здатнiсть приймати хорошi рiшення й загалом бути адекватним активним громадянином. Фiлософський i педагогiчний пiдходи до критичного мислення фактично окреслюють його теоретичну й емпiричну сфери, притаманнi конкретнiй науковiй царинi. Розходження мiж цими пiдходами та вiдповiднi дискусiї можна подiлити на двi групи. Еклектичнi й несуттєвi для продуктивної дискусiї — тi, що виростають зi змiшання цих напрямкiв, аналогiчно до непорозумiнь, якi виникають унаслiдок змiшання емпiричного й теоретичного рiвнiв науки: загального й часткового, дедуктивного й iндуктивного тощо. Суттєвi й перспективнi — тi, що обґрунтовують способи взаємодiї фiлософського та педагогiчного пiдходiв до критичного мислення i показують напрямки його розвитку. Ми обґрунтовуємо, що вказанi пiдходи не мають протиставлятися та розвиватися окремо один вiд одного. Їхнє поєднання сприятиме виокремленню критичного мислення в самостiйну галузь дослiдження. Для того, щоб обґрунтувати нашу iдею, ми розглядаємо цi пiдходи бiльш детально, аналiзуємо їхнi характеристики та недолiки, переглядаємо вказанi недолiки на предмет їхньої автентичностi щодо кожного пiдходу й нарештi доходимо до висновкiв щодо можливостi їхнього подолання або принаймнi зменшення iнтенсивностi проявiв на основi взаємопроникнення фiлософського та педагогiчного пiдходiв.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Metrics

Metrics Loading ...
Abstract views: 349 / PDF downloads: 679

Біографія автора

Nadiia Kozachenko, Kryvyi Rih State Pedagogical University

Department of Philosophy

Посилання

Baluta H. A. Krytychne myslennia i kohnityvni praktyky osvity. Aktualni problemy dukhovnosti. Kryvyi Rih, 2019. Vyp. 20. S. 72-85.

Kozachenko N. P. Krytychne myslennia v konteksti zminy naukovoho etosu. Naukove piznannia: metodolohiia ta tekhnolohiia. 2020. No 2(46). S. 38-46.

Kozachenko N. P. Yaka krytyka potribna krytychnomu myslenniu? Aktualni problemy dukhovnosti. Kryvyi Rih, 2019. Vyp. 20. S. 97-117.

Krouford A., Saul V., Metiuz S., Makinster D. Tekhnolohii rozvytku krytychnoho myslennia uchniv / per. z anhl., nauk. red., peredm. O. I. Pometun. Kyiv : Pleiady, 2006.

Pometun O. I., Sushchenko I. M. Putivnyk z rozvytku krytychnoho myslennia v uchniv pochatkovoi shkoly. Kyiv, 2017.

Al Tamimi K. A Gendered Analysis of the Role of Authority in Argumentation. Argumentation: Cognition and Community: proceedings of the 9th International Conference of the Ontario Society for the Study of Argumentation (OSSA 9), 8-21 May. 2011. Windsor, Ontario. archive 5.

Bailin S. Is critical thinking biased? Clarifications and implications. Educational Theory. 1995. Vol. 45, No 2. P. 191-197.

Dewey J. How we Think. New York : Heath & Co, 1910.

Ennis R. A Concept of Critical Thinking. Harvard Educational Review. 1962. Vol. 32 (1). P. 81-111.

Facione P. A. Critical thinking: A statement of expert consensus for purposes of educational assessment and instruction. Research findings and recommendations. Newark, DE : American Philosophical Association. (ERIC Document Reproduction Service No. ED315423), 1998.

Fischer A. H., Kret M. E., Broekens J. Gender differences in emotion perception and self-reported emotional intelligence: A test of the emotion sensitivity hypothesis. PloS one. 2018. Vol. 13 (1), e0190712.

Freire P. To the Coordinator of a Culture Circle. Convergence. 1971. Vol. 4 (1). P. 61-62.

Glaser E. M. An experiment in the development of critical thinking. New York : Teachers College, Columbia University, 1941.

Hundleby C. E. Critical Thinking and the Adversary Paradigm. APA Newsletters. 2013. Vol. 13 (1). P. 2-8.

Khomenko I., Hample D. Comparative analysis of arguing in Ukraine and the USA. ISSA: proceedings of the Ninth Conference of the International Society for the Study of Argumentation. Amsterdam : Sic Sat, 2019. P. 628-639.

Lipman M. Critical thinking — What can it be? Educational Leadership. 1988. Vol. 46 (1). P. 38-43.

Moulton J. A Paradigm of Philosophy: The Adversary Method. Discovering Reality: Feminist Perspectives on Epistemology, Metaphysics, Methodology, Philosophy of Science. Boston : D. Reidel, 2004. P. 149-64.

Scriven M., Paul R. Critical thinking defined. Handout given at Critical Thinking Conference. Atlanta : GA, 1992.

Thayer-Bacon B. Transforming and Redescribing Critical Thinking: Constructive Thinking. Studies in Philosophy and Education. 1998. Vol. 17. P. 123-148.

Downloads

Опубліковано

21.11.2021

Як цитувати

Kozachenko, N. (2021). Критичне мислення: філософія і педагогіка. Актуальні проблеми духовності, (22), 251–271. https://doi.org/10.31812/apd.v0i22.4527

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ФIЛОСОФIЇ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають