Сучасна філософія науки: передумови формування та основні напрями

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31812/apm.7693

Ключові слова:

сучасна філософія науки, раціональність, загальноприйнятий погляд, реалізм, натуралізм, соціальний поворот

Анотація

В статті розглядається проблема формування образу сучасної філософії науки, визначення основних етапів і тенденцій її розвитку. Ця проблема розкривається виходячи з наступних тез:

І. Складне співвідношення науки та філософії, зміщення акцентів в бік науки, вплинули на специфіку соціального та освітнього запитів щодо філософських досліджень. Зазначена ситуація зумовила необхідність формування такого образу філософії науки, який мав би репрезентувати спектр її найбільш актуальних та гострих проблем, а також окреслити провідні підходи до їх вирішення, орієнтуючись на науку та наукову раціональність.

ІІ. Основою конструювання такого образу, став історико-філософський аналіз, який не міг уникнути певної спрямованості чи концептуалізації. На цьому фоні сформувався уніфікований підхід (відображений у більшості сучасних навчальних матеріалів) який передбачав деяке узагальнене уявлення щодо становлення філософії науки. Однак цей погляд, який претендував, у тому числі й на те, щоб бути відповіддю на питання чим є філософія науки, виявився досить обмеженим, оскільки орієнтував, з одного боку, на пронаукову традицію в філософії в досить вузьких історичних рамках: від 20-х років до 80-х років ХХ ст., а з іншого – характеризував її завершальний етап як кризовий щодо цінностей наукової раціональності.

ІІІ. Виникає проблема обґрунтованості такого підходу з історичної, методологічної чи навіть освітньої точок зору. Одним з шляхів подолання його обмеженості стає застосування більш широкого, плюралістичного підходу, який розширював дискурс філософії науки за рахунок включення до нього значної кількості філософських напрямів, у тому числі й тих, що належать до континентальної традиції. Інший спосіб вирішення зазначеної проблеми полягає в пошуку оновлених раціональних орієнтирів розвитку сучасної філософії науки.

  1. IV. Відповідно, зберігають свою актуальність дискусії щодо статусу сучасної філософії науки, її дослідницьких можливостей в руслі раціоналістичної традиції, перспектив розвитку цієї традиції, її значущості.

Запропонована стаття є спробою проаналізувати окреслені проблеми та розглянути найбільш перспективні підходи до їх вирішення. У першій її частині окреслюються ключові передумови сучасного філософського дослідження науки, відзначаються їх особливості та переваги. Далі, з урахуванням цих передумов, на основі одного з сучасних підходів розглядається історичні типи філософії науки. Значна увага приділяється формуванню образу сучасної філософії науки та її основних тенденцій.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Metrics

Metrics Loading ...
Abstract views: 145 / PDF downloads: 67

Посилання

Anderson E. Feminist epistemology and philosophy of science. The Stanford Encyclopedia of Philosophy. URL: https://plato.stanford.edu/archives/spr2020/entries/feminismepistemology/.

Babich B. Hermeneutic philosophy of science: Interpreting nature, reading laboratory science. A Companion to Hermeneutics. John Wiley & Sons Inc., 2015. DOI: https://doi.org/10.1002/9781118529812.ch61

Bloor D. Knowledge and Social Imagery. Chicago and London : The University of Chicago Press, 1991.

Boumans M., Maas H., Davis J. The received view of science. Economic Methodology. 2016. P. 9–33. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-137-54557-2_2

Bradie M., Harms W. Evolutionary epistemology. The Stanford Encyclopedia of Philosophy. URL: https://plato.stanford.edu/archives/spr2023/entries/epistemologyevolutionary/.

Essien E.-S. History and Philosophy of Science. Uyo, Akwa Ibom State University Press, 2016.

Giere R. Philosophy of science naturalized. Philosophy of Science. 1985. Vol. 52. № 3. P. 331–356. DOI: https://doi.org/10.1086/289255

Gonzalez W. J. Novelty and continuity in philosophy and methodology of science. Contemporary Perspectives in Philosophy and Methodology of Science. Netbiblo, 2006. P. 1–31. DOI: https://doi.org/10.4272/0-9729892-3-4.ch1

Halvorson H. Scientific theories. The Oxford Handbook of Philosophy of Science. Oxford University Press, 2016. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199368815.013.33

Ladyman D. Understanding Philosophy of Science. London and New York : Routledge, 2002.

Latour B., Woolgar S. Laboratory Life. The Construction of Scientific Facts. New Jersey : Princeton university press, 2013. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctt32bbxc

Naraniecki A. Was Karl Popper a positivist? Returning to Karl Popper. A reassessment of his politics and philosophy. Brill, 2014. P. 29–44. DOI: https://doi.org/10.1163/9789401210454_004

Kuhn T. The Structure of Scientific Revolutions. Chicago and London : The University of Chicago Press, 1996.

Popper K. R. Knowledge and the Body-Mind Problem. In Defence of Interaction. London and New York, 1994.

Popper K. The Logic of Scientific Discovery. Unwin Hyman, 1990.

Popper K. The Open Society and Its Enemies. Princeton and Oxford : Princeton University Press, 2013. DOI: https://doi.org/10.1515/9781400846672

Psillos S. Philosophy of Science A–Z. Edinburgh University Press, 2007. DOI: https://doi.org/10.1515/9780748629145

Putnam H. What theories are not. Logic, methodology and philosophy of science. Proceedings of the 1960 International Congress, 1962. P. 240–262. DOI: https://doi.org/10.1016/S0049-237X(09)70591-9

Rosenberg A. Philosophy of Science. A contemporary introduction. New York and London : Routledge, 2005.

Shramko Y. What is analytic philosophy? (in Ukrainian) Filosofska Dumka. 2011. № 3. С. 10–27.

Taking the Naturalistic Turn, Or How Real Philosophy of Science Is Done. Chicago and London : The University of Chicago Press, 1993.

Teplow D. B. The Philosophy and Practice of Science University of California, LosAngeles. URL: https://www.cambridge.org/jp/universitypress/subjects/physics/history-philosophy-and-foundations-physics/philosophy-and-practicescience?format=HB&utm_source=SFMC&utm_medium=email&utm_content=The+Philosophy+and+Practice+of+Science&utm_campaign=NGV_IOC_SB_PHYS_Teplow_Aug23&WT.mc_id=NGV_IOC_SB_PHYS_Teplow_Aug23.

Quine W. V. Epistemology Naturalized. Ontological Relativity and Other Essays. New York and London : Columbia University Press, 1969. DOI: https://doi.org/10.7312/quin92204

Downloads

Опубліковано

11.12.2023

Як цитувати

Абдула, А. (2023). Сучасна філософія науки: передумови формування та основні напрями. Актуальні проблеми духовності, (24), 23–44. https://doi.org/10.31812/apm.7693

Номер

Розділ

IСТОРIЯ ФIЛОСОФIЇ ТА СУЧАСНІСТЬ