Психологічні особливості соціальної ситуації розвитку сучасного отроцтва

Abstract

Стадія отроцтва (вік тінейджерів у західній традиції, підлітково-юнацький вік у вітчизняних теоріях) є культурно зумовленою та культурно відносною. За базовими характеристиками отроцтво є похідним від культури, з ускладненням культури незмінно збільшується та на сьогодні займає майже десятиліття від 11 до 20 років (Е. Еріксон, Ф. Райс, Г. Крайг, Д. Бокум, Е. Шпрангер, М. Кле та ін.). Отроцтво (підлітковий і юнацький віки) є досить пізнім надбанням історії людства, подовженням дитинства за рахунок подовження фази навчання – шкільного та професійного. Розуміння сутності цього періоду (з англ. "adolescence" – дорослішання, перехід від дитинства до дорослості) як культурно-історичного феномену пов’язане з подальшим аналізом соціальної ситуації розвитку отроцтва як вікової групи, без чого неможливе перспективне психолого-педагогічне проектування його характеристик. Мета статті полягає у соціально-психологічному та педагогічному аналізі соціальної ситуації розвитку сучасного отроцтва.