Маркери андалузької ментальностi у поетицi Ф. Ґ. Лорки
DOI:
https://doi.org/10.31812/world_lit.v13i0.2374Ключові слова:
стиль, жанр, ментальтність, символ, художній образ, фламенко, дуенде, художня полівалентність, інтерпретація, саета, солеа, петенера, сеґерільяАнотація
У пропонованій статті досліджується вплив метальності іспанського півдня на формування особливого індивідуального стилю творів Ф. Ґ. Лорки і поетики, що поєднала народнопісенні традиції з естетикою модерної доби. Здійснено аналіз поетичних творів з метою визначення основних факторів побудови художніх текстів митця, що визначили неповторність андалузької поезії початку 20 століття. Узагальнено наявні дослідження стилю і поетики Ф. Ґ. Лорки, як в іспанському, так і в українському літературознавстві, розглянуто шляхи перекладу та інтерпретаціі віршів і поем митця. Проаналізовано поезії Ф. Ґ. Лорки із збірок “Romancero Gitano”, “Poema del cante jondo”, “Llanto por Ignacio Sánchez Mejías”, які несуть відбиток особливої ментальної ідентичності андалузької лірики даного періоду. Запропоновано загальні маркери визначення специфіки іспанської лірики початку 20 століття та намічено перспективи подільших досліджень даної теми.