ОБРАЗ ДОН ЖУАНА У П’ЄСI «НIЧ У ВАЛОНIЇ» ЕРIКА-ЕММАНЮЕЛЯ ШМIТТА

Анотація

Статтю присвячено вивченню образної системи п’єси вiдомого французького драматурга сучасностi Ерiка-Емманюеля Шмiтта «Нiч у Валонiї». Детально розглянуто ключовий образ цього твору - Дон Жуана, одного з так званих «вiчних образiв» у зарубiжнiй лiтературi. Вiн не є статичним, постiйно змiнюється. Кожен автор, беручи лiтературну постать Дон Жуана за ключову, надає їй нових характеристик. Тому у статтi для дослiдження заявленої проблематики застосовувалися порiвняльно-iсторичний, порiвняльно-типологiчний i структурний методи, якi дозволили протиставити драматичний твiр Ерiка-Емманюеля Шмiтта з iншими лiтературними феноменами, докладно дослiдити особливостi органiзацiї сюжетiв, художнiх образiв i їх систем у творi автора та виокремити саме його творчi надбання в розкриттi аналiзованого образу. На лiтературнiй нивi iм’я Дон Жуан з’явилося ще у ХVI столiттi. Першим драматургом, який увiв цей образ, був iспанець Тiрсо де Молiна. Митець представив читачевi свого персонажа як цинiчного обманщика, для якого не iснує моральних принципiв i доброчестя. Пiсля цього образ пройшов багатогранну трансформацiю через твори багатьох свiтових письменникiв, а саме: Джiлiбертi, Мольєра, Д. Г. Байрона, Л. Українки тощо. Кожен автор iнтерпретував його у власному стилi: у когось Дон Жуан просто розпусник, який тяжiє до амурних пригод, хтось використовує цей образ, аби розкрити вади тогочасного суспiльства, а хтось надiлив персонажа характеристиками аморальної та цинiчної людини. Так, дослiджуваний образ прийшов i до сучасної французької лiтератури. Ерiк-Емманюель Шмiтт, взявши Дон Жуана за основну дiйову особу своєї п’єси «Нiч у Валонiї», надiлив його власними характеристиками, якi детально вивчено у статтi. Дон Жуан у Шмiтта знаходиться в пошуку iстинних почуттiв, намагається вiднайти своє «я», хоча i постає перед суспiльством стереотипним баламутом i цинiком. Образ розпусника саме у цiй п’єсi, з одного боку, пiдлягає кардинальним змiнам у порiвняннi з класичними iнтерпретацiями, а з iншого боку, не оминає традицiї мольєрiвських свiтоглядних бачень, що можна простежити, проаналiзувавши систему образiв загалом.