АРХЕТИП ДОМУ В РОМАНI ГАЛИНИ ВДОВИЧЕНКО «МАРIУПОЛЬСЬКИЙ ПРОЦЕС»

Анотація

У статтi репрезентовано аналiз роману сучасної української письменницi Галини Вдовиченко «Марiупольський процес» (2015). Це один iз перших творiв у вiтчизнянiй лiтературi, який присвячений подiям на Сходi України. Твiр є переможцем Мiжнародного конкурсу

«Коронацiя слова» в номiнацiї «Гранд-Коронацiя слова - 2015» (змагання серед володарiв перших премiй за 15 рокiв iснування конкурсу). Проблема воєнного конфлiкту розглянута письменницею в площинi приватних стосункiв у загальнолюдському вимiрi.

Твiр проаналiзовано в контекстi архетипної критики. Як сюжетотворчий елемент виокремлено архетип Дiм, що є засадничим у людськiй свiдомостi серед образiв-концептiв, створених людиною. Такий пiдхiд розширює рецепцiю роману, чiткiше окреслює один iз основних векторiв його сприйняття, унiверсалiзує проблематику, сповнює оптимiзмом щодо вирiшення вiйськового конфлiкту на Донбасi. Звичайний будинок на Сходi України пiд Марiуполем узагальнюється в романi до образу-символу та стає своєрiдним матерiальним виявом архетипу Дiм. Зруйнована грибком пiдлога поки що в однiй iз його кiмнат - провiсник руйнацiї першооснов буття, адже Дiм для українцiв символiзує захист, затишок, стабiльнiсть. Його руйнацiя позбавляє людину першооснови, робить її перекотиполем. Подiї 2014 року Галина Вдовиченко презентує через новий вимiр вiдомої ще з античних мiфiв iсторiї про порятунок героя дiвчиною iз ворожого табору (Тесей - Арiадна, Ясон - Медея та iн.). Захисник Вiтчизни львiв’янин Роман важко пораненим потрапив у полон до бойовикiв в село пiд Марiуполем. Вiд страти й тортур його врятувала мiсцева дiвчина-«сепаратистка» Ольга. Вони разом тяжко працюють, щоб знищити грибок i зберегти вiд руйнування будинок. Усвiдомлення ситуацiї через архетип Дiм дозволяє оптимiзувати рецепцiю роману, сповнити надiєю на позитивнi змiни в Українi в недалекому майбутньому.