«…Зветься мій хутір Затишок»: останні роки життя Марка Кропивницького
DOI:
https://doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2065Ключові слова:
хутір Затишок, українська мова, дитячий театр, п’єси-казки, Заньковецька, Карпенко-КарийАнотація
У розвідці висвітлюються останні роки життя Марка Кропивницького, коли він мешкав у своїй садибі на Харківщині. Акцентується на тому, що на межі ХІХ – ХХ ст. драматург із великим успіхом займався на своєму хуторі Затишок сільським господарством, влаштував потужний культурний осередок, у якому побувало чимало відомих особистостей, започаткував одну з перших у тодішній країні школу з українською мовою навчання, дитячу трупу, аналогів якій не було в історії світового театру, оскільки в ролі акторів у ній виступали селянські діти. Разом із національним професійним театром, який метр на теренах підросійської України заснував дещо раніше, все це сприяло утвердженню національної культури, наводило українців на думку про створення власної держави.
##plugins.generic.paperbuzz.metrics##
##plugins.generic.paperbuzz.loading##
Abstract views: 178
/ PDF downloads: 187
##submission.downloads##
Опубліковано
2018-09-19
Як цитувати
Новиков, А. (2018). «…Зветься мій хутір Затишок»: останні роки життя Марка Кропивницького. Літератури світу: поетика, ментальність і духовність, 11, 166–177. https://doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2065
Номер
Розділ
Ментальність літератур світу
