Наративна теорія історичного знання: історична наука на шляху до методологічного космополітизму
DOI:
https://doi.org/10.31812/apm27.hrkwz848Ключові слова:
філософія історії, наратив, методологічний космополітизм, теорія, плюралізм.Анотація
Анотація. Стаття присвячена розгляду наративної теорії історичного знання як сукупності окремих концепцій наративної філософії історії другої половини XX - початку XXI ст. Авторка коротко звертає увагу на дискусію між ранніми наративістами та їхніми критиками, а також розглядає їхні аргументи, дебати з приводу яких заклали методологічний фундамент для подальшого розвитку наративної філософії історії в межах аналітичної філософської традиції. Завдяки тому факту, що окремі наративні концепції історичного знання часто конкурували одна з одною, вони активно залучали концептуальні й методологічні інструменти інших філософських шкіл та підходів. З часом це призвело до формування унікальної особливості наративної філософії історії — методологічної відкритості, яка своєю чергою закладає засади методологічного космополітизму історичної науки як широкого комплексу знань.
Авторка формулює й аналізує такі особливості наративної теорії історичного знання, як методологічна відкритість, відкритість до критики, наративна толерантність, перспективізм та інструменталістське розуміння історичного наративу. Підкреслюється, що завдяки вищезазначеним концептуальним засадам наративна теорія історичного знання може розглядатися як самостійний комплексний підхід у філософії гуманітарного пізнання. Слід зазначити, що завдяки своїй внутрішній різноманітності й методологічній відкритості наративна теорія історичного знання, представлена синтезом різних філософських концепцій та підходів, відіграє важливу роль у сучасній філософії історії й претендує на статус космополітичної методологічної системи. Широко залучаючи принципи й методи дослідження як аналітичної філософії, так і інших філософських шкіл (прагматизм, феноменологія, внутрішній реалізм), а також теорії літератури, наративний підхід у теорії історичного пізнання генерує значний концептуальний потенціал й забезпечує методологічні інструменти для опрацювання історичного минулого.
Завантажити
Посилання
References
Ankersmit F.R. Narrative Logic. A Semantic Analysis of the Historian’s Language. Den Haag: Nijhoff, 1983.
Danto A.C. Narration and Knowledge. New-York : Columbia University Press, 2007.
Danto A.C. Narrative Sentences. History and Theory. 1962. Vol. 2. № 2. — P. 146-179. DOI: https://doi.org/10.2307/2504460
Domanska E. A Conversation with Hayden White. Rethinking History. The Journal of Theory and Practice. 2008. Vol. 12. № 1. — P. 3-21. DOI: https://doi.org/10.1080/13642520701838744
Domanska E. Istoriia ta suchasna humanitarystyka: doslidzhennia z teorii znannia pro mynule. Kyiv : Nika-Tsentr, 2012.
Drey W.H. On the Nature and Role of Narrative in Historiography. History and Theory. 1971. Vol. 10. № 2. — P. 153-171. DOI: https://doi.org/10.2307/2504290
Goldstein L. Historical Knowing. Austin & London: University of Texas Press, 1976.
Mandelbaum M. A Note on History as Narrative. History and Theory. 1967. Vol. 6. № 3. — P. 413-419. DOI: https://doi.org/10.2307/2504424
Mink O.L. Narrative Form as a Cognitive Instrument. // The Writing History: Literary Form and Historical Understanding, edited by Robert H. Canary and Henry Kozicki. Madison: University of Wisconsin Press, 1978. — P. 129-149.
Lorenz Ch. Historical Knowledge and Historical Reality: A Plea for “Internal Realism”. History and Theory. 1994. Vol. 33. №3. — P. 297-327. DOI: https://doi.org/10.2307/2505476
Roth P.A. Essentially Narrative Explanations. Studies in History and Philosophy of Science. 2017. No 62. — С. 42–50. DOI: https://doi.org/10.1016/j.shpsa.2017.03.008
Roth P.A. The Pasts. History and Theory. 2012. Vol. 51. № 3. — P. 313-339. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-2303.2012.00630.x
Topolskyi Ye. Yak my pyshemo ta rozumiiemo istoriiu. Taiemnytsi istorychnoi naratsii. Kyiv : K.I.S., 2012.
Tozzi V. Dewey, Mead, John Ford, and Writing of History: Pragmatist Contributions to Narrativism. European Journal of Pragmatist and American Philosophy. 2016. Vol. VIII. № 2. — P. 167-189. DOI: https://doi.org/10.4000/ejpap.641
Tozzi V. A Pragmatist View on Two Accounts of the Nature of our “Connection”with the Past: Hayden White and David Carr Thirty Years Later. Rethinking History. 2018. Vol. 22. № 1. — P. 65-85. DOI: https://doi.org/10.1080/13642529.2017.1423010
White H. Metahistory: The Historical Imagination in Nineteenth-Century Europe. Baltimore & London: The Johns Hopkins University Press, 1975.
White H. The Burden of History. History and Theory. 1996. Vol. 5. № 2. — P. 111-134. DOI: https://doi.org/10.2307/2504510
White H. The Content of the Form: Narrative Discourse and Historical Representation. Baltimore&London: The Johns Hopkins University Press, 1987.
White H. The Historical Event // White H. The Practical Past. Evanston, Illinois: Northwestern University Press, 2014. — P. 41-62.
Zelenak E. Two Version of a Constructivist View of Historical Work. History and Theory. 2015. № 54. — P. 209-225. DOI: https://doi.org/10.1111/hith.10754
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олена Мішалова
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
