До проблеми перекладу термінології сучасної теорії аргументації

Ірина Хоменко

doi:10.31812/apm27.f65rrj21

Автор(и)

Ірина Хоменко Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0003-3522-2271

DOI:

https://doi.org/10.31812/apm27.f65rrj21

Ключові слова:

Теорія аргументації, аргумент, аргументація, діалог, суперечка, міркування

Анотація

Уточнення та узгодження термінології є одним із ключових завдань сучасної теорії аргументації. Одним з найбільш контраверсійних термінів у цій царині є англомовний термін argument, який надзвичайно поширений у наукових публікаціях. На сьогодні існують різні варіанти визначення його смислового значення, які суттєво залежать від контексту його застосування. У зв’язку з цим виникає проблема його коректного українського перекладу.

Для вирішення цього питання у статті наведений системний аналіз різноманітних підходів, які наявні у сучасній теорії аргументації щодо терміну argument. Дослідження організовано навколо (1) розгляду дихотомії «процес – продукт» і (2) встановленні зв’язку цього терміну з пов’язаними з ним поняттями, включаючи dialogue, argumentation, arguing, reasoning.

У статті також наголошується, що термін argument є засадничим не тільки для теорії аргументації, а також і для суміжних дисциплін, таких як логіка і критичне мислення. Показано, що означена проблема коректного перекладу наукової термінології тут також має місце.

На підставі отриманих результатів у статті надані рекомендації для українського перекладу розглянутих англомовних термінів залежно від контексту, в якому вони застосовуються.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

1. Blair J.A. 1998. The limits of the dialogue model of argument. Argumentation. 1998. Vol. 12 (3). P. 325–339. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1007768503175

2. Blair J.A., Johnson R.H. Argumentation as Dialectical, Argumentation. 1987. Vol. 1, P. 41–56. DOI: https://doi.org/10.1007/BF00127118

3. Cambridge Dictionary. (n.d.). Argument. Cambridge University Press. (Online ed.). Retrieved December 1, 2025, from https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/argument

4. Dutilh Novaes C. 2021. Argument and argumentation. E. N. Zalta (Ed.), Stanford Encyclopedia of Philosophy (Fall 2021 Edition). Available online:

https:// plato. stanf ord. edu/ archi ves/ fall2 021/ entres/ argument/.

5. Eemeren F.H. van, Grootendorst R.Speech acts in argumentative discussions: A theoretical model for the analysis of discussions directed towards solving conflicts of opinion. Dordrecht-Cinnaminson: Foris & Berlin: de Gruyter, 1984. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110846089

6. Eemeren, F.H. van, Grootendorst R. 2004. A systematic theory of argumentation: The pragma-dialectical approach. Cambridge: Cambridge University Press, 2004. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511616389

7. Goddu G.C. Is ‘argument’ subject to the product/process ambiguity? Informal Logic. 2011. Vol. 31 (2). P. 75–88. DOI: https://doi.org/10.22329/il.v31i2.3098

8. Goodman J. On defining ‘argument.’ Argumentation. 2018. Vol. 32 (4). P. 589–602. DOI: https://doi.org/10.1007/s10503-018-9457-y

9. Goodwin J. Argument has no function. Informal Logic. Vol. 2007. 27 (1). P. 69–90. DOI: https://doi.org/10.22329/il.v27i1.465

10. Groarke L. Going multimodal: What is a mode of arguing and why does it matter? Argumentation. 2015. Vol. 29 (2). P. 133–155. DOI: https://doi.org/10.1007/s10503-014-9336-0

11. Haber J. Critical thinking. MIT Press, 2020. (український переклад Хейбер Дж. Критичне мислення. Київ: ArtHuss, 2023).

12. Hitchcock D. Informal logic and the concept of argument. Philosophy of Logic, ed. D. Jaquette. Amsterdam: Elsevier, 2007. P. 101–129. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-044451541-4/50007-5

13. Jackson, S. 2019. Reason-giving and the natural normativity of argumentation. Topoi. 2019. 38 (4). P. 631–643. DOI: https://doi.org/10.1007/s11245-018-9553-5

14. Johnson R. Manifest rationality. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum, 2000.

15. Lewiński M. One concept of argument. Argumentation. 2025. Vol. 39. P. 393-418. DOI: https://doi.org/10.1007/s10503-025-09654-3

16. O’Keefe D.J. Two concepts of argument. Journal of the American Forensic Association. 1977. Vol. 13 (3). P. 121–122. DOI: https://doi.org/10.1080/00028533.1977.11951098

17. Oxford English Dictionary. (n.d.). Argument. Oxford University Press. (Online ed.). Retrieved December 1, 2025, from https://www.oed.com/

18. Tindale, C.W. The philosophy of argument and audience reception. Cambridge: Cambridge University Press, 2015. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781316181645

19. Walton D.N. Argument Structure, A Pragmatic Theory. Toronto: University of Toronto Press, 1996. DOI: https://doi.org/10.3138/9781487574475

20. Walton D.N. Argumentation Schemes for Presumptive Reasoning. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, 1996.

21. Walton D.N. Plausible Argument in Everyday Conversation. Albany: State University of New York Press, NY, 1992.

22. Walton D.N. Pragmatic Theory of Fallacy. Tuscaloosa and London:The University of Alabama Press, , 1995.

23. Walton D.N. 1990. What is reasoning? What is an argument? The Journal of Philosophy. 1990. 87 (8). Р. 399–419. DOI: https://doi.org/10.2307/2026735

24. Walton D.N., Krabbe E.C.W. Commitment in Dialogue: Basic Concepts of Interpersonal Reasoning. Albany: State University of New York Press, 1995.