Русифікація – суржик – вульгаризація в комунікативному дискурсі українського полікультурного простору
DOI:
https://doi.org/10.31812/filstd.v16i0.104Ключові слова:
русифікація, асиміляція, суржик, іншомовні запозичення, калькування, засоби масової інформації, культура мовиАнотація
У статті висвітлено питання русифікації українського народу репресивним апаратом царської Росії й ідеологами марксизму-ленінізму СРСР. Акцентовано увагу на стратегічних методах асиміляції українців через заборони навчатися рідною мовою (офіційні, неофіційні циркуляри за часів царату та радянської влади), переслідування національно свідомої української інтелігенції в системі освіти, культури, релігії, видавничої діяльності, а також на прийомах боротьби з «українськими сепаратистами» й методах покарання за непокору щодо дотримання законів тогочасної влади.
Унаслідок тривалої асиміляції українського етносу й безхребетного ставлення владних структур у суверенній Україні успадкувався й продовжує функціонувати всюдисущий суржик, активізувалися іншомовні запозичення, з’явилися мовні покручі та нецензурщина не тільки в побутовому мовленні, а й у засобах масової інформації, художній і науковій літературі, рекламі. Набуває поширення калькування з російської мови тих мовних одиниць, які в українській мові мають свої відповідники як у загальновживаній лексиці, так і в термінології.
Metrics
Посилання
Бондаренко С. Коли буде вулиця Марченка / С. Бондаренко. – Літературна Україна. –2008. –30 жовтня.
Вірченко Н. Документи про заборону української мови / Н. Вірченко [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://h.ua/story/41654/#ixzz45m5TDEZC.
Жибак Г. Прикре фіаско в Англії / Г. Жибак. –Шлях перемоги. –2017. –No 18. –3 травня.
Явір В. Мова і нація: [метод.рекомендації] / В. Явір. –Кривий Ріг, 1995. –54 с.