Завершення квазібіографії Фандоріна: Б. Акунін «Не прощаюся»

Олександр Галич

doi:10.31812/world_lit.v12i0.2226

Автор(и)

Олександр Галич доктор філологічних наук, професор, професор кафедри державного управління, документознавства та інформаційної діяльностіНаціональний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне)

DOI:

https://doi.org/10.31812/world_lit.v12i0.2226

Ключові слова:

квазібіографія, біографія, екстраполяція, містифікація, детектив

Анотація

У статті проаналізовано завершення в романі «Не прощаюся» квазібіографії Ераста Петровича Фандоріна, героя багатьох романів, повістей, оповідань Бориса Акуніна. Для цього автор розглядає твір, у якому дійовими особами є сам Фандорін, його вірний товариш Масахіро Сібата та дружина Єлизавета, а також чимало інших героїв, прототипи яких є пізнавані. Події відбуваються в роки громадянської війни в Росії. Окремі фрагменти роману відтворюють події на території України, зокрема в Харкові. Б. Акунін в романі «Не прощаюся», як і в низці інших його творів, намагається видати квазібіографію Фандоріна за життєпис реальної людини, що жила й творила в контексті справжніх історичних подій свого часу.