Володимир Сосюра як творець канону соцреалізму: до ідейно-естетичних засад творчості письменника
DOI:
https://doi.org/10.31812/world_lit.v2i0.2282Ключові слова:
національний характер, революційний неоромантизм, модернізм, соцреалізм, творчий процесАнотація
У статті досліджено особливості художнього світу В. Сосюри 1920–1940-х років, головних їх ідейно-тематичних та художньо-естетичних здобутків,
коли автор перебував у центрі літературного процесу в УРСР і на вістрі творення головних ідеологем, естетичних засад та стильових ознак соціалістичного реалізму. Простежено, як В. Сосюра, прагнучи вписатися в нову соціалістичну дійсність, сформувався як митець компромісного плану, і не відважувався шукати тверду літературну позицію, постійно маневрував між творчістю і системою ідеологічного тиску з боку тоталітарної влади. Проаналізовано знаковий твір 1920-х років В. Сосюри – вірш «Неокласикам», протлумачено суть ідеологічного доносу в ньому та загальну позицію поета, у якій він хотів підтвердити свою вірність лінії компартії.