«Самособоюнаповнення» Василя Стуса в контексті практик духовного перетворення людства
DOI:
https://doi.org/10.31812/world_lit.v2i0.2296Ключові слова:
самособоюнаповнення, прафеномен, ентелехія, ініціація, закон полярності, філософський мазохізм, філософія суфізмуАнотація
У статті розглядається «самособоюнаповнення» В.Стуса як поетичне кредо митця та оригінальна філософія, що своїми джерелами має «філософію серця» Г.Сковороди, створення себе як «великої ентелехії» Й.В.Г’ете, обряди християнської ініціації та східну філософію суфізму. Досліджується вираження цієї естетично – філософської позиції на тематичному, образно – символічному та лексичному рівнях збірки «Час творчості».
##plugins.generic.paperbuzz.metrics##
##plugins.generic.paperbuzz.loading##
Abstract views: 438
/ PDF downloads: 191
##submission.downloads##
Опубліковано
2013-02-14
Як цитувати
Онікієнко, І. М. (2013). «Самособоюнаповнення» Василя Стуса в контексті практик духовного перетворення людства. Літератури світу: поетика, ментальність і духовність, 2, 211–221. https://doi.org/10.31812/world_lit.v2i0.2296
Номер
Розділ
Духовність літератур світу