Проти кочерги Вітгенштайна і сокири позитивістів: як Карл Поппер реабілітує філософські проблеми

Анотація

У статті розглянуто одну з основоположних для філософії XX століття проблем, а саме -- статус філософських проблем. В центрі уваги -- позиція Карла Поппера, яку він сформулював у відповідь на програму логічного позитивізму та ідей Людвіга Вітгенштайна. Стаття аналізує ключові аргументи Поппера про реальність філософських питань і можливість їх раціонального розв’язання та історико-філософське тло на лаштунках якого відбувалася дискусія, зокрема конфлікт із Вітгенштайном, відомий як «інцидент з кочергою».

У другій частині статті авторка зосереджується на змісті симпозіуму «Що може логіка зробити для філософії?» (What Can Logic Do for Philosophy?) 1948 року, зокрема на виступі самого Поппера, вперше перекладеному українською і опублікованому разом із цією статтею. У цій публікації Поппер продовжує полеміку щодо статусу філософських проблем і відстоює думку, що логіка не обмежується аналізом мови або формальним супроводом науки, а має функцію раціональної критики і може застосовуватись до філософських питань, які мають зміст, можуть бути предметом обговорення та отримати певне розв’язання, принаймні – попереднє.

Окрему увагу приділено виступам інших учасників симпозіуму — Вільяма Ніла та Альфреда Айєра, які створюю деяку помірковану опозицію ідеям Поппера. Ніл зазначає, що філософам не варто витрачати стільки часу на дебати про межі свого предмету і методів, а визнати, що в логіці вони мають принаймні одну справжню сферу дослідження, де інтенсивна праця може принести багаті плоди. На думку Ніла, логіка може стати дійсно дієвим методом дослідження філософських проблем, але для цього філософи мають йти в ногу з розвитком сучасної логіки. Зі свого боку Айєр хоче зʼясувати – що саме у проблемі робить її філософською і чим саме філософський метод відрізняється від методів природничих наук. Айєр детально аналізує приклади філософських проблем, надані Поппером. Він погоджується з тим, що це філософські проблеми, але критикує підхід, який Поппер обрав для їхнього аналізу. Натомість, Айєр демонструє можливості сучасного логічного аналізу.