Співвідношення понять “прикладка” і “присудок” у лінгвістичній науці
DOI:
https://doi.org/10.31812/filstd.v18i0.2128Ключові слова:
відокремлена прикладка (субстантивний зворот), складений іменний присудок, напівпредикативність, темпоральність, модальністьАнотація
У статті здійснено огляд публікацій, у яких започатковано дослідження проблеми співвідношення понять “прикладка” і “присудок”. Установлено, що апозицію й невідокремлену прикладку не можна ототожнювати. Відображено сучасне розуміння прикладки як напівпредикативного члена, у якому поєднані граматика означальних та предикативних відношень із перевагою перших. Акцентовано, що субстантивні звороти не мають синтаксичних засобів вираження темпоральності й модальності, а їхня напівпредикативна означальна функція корелює з предикативною функцією за умови перетворення речення з прикладкою у складнопідрядне означальне чи два закінчені прості речення. З’ясовано, що субстантивні звороти можна трансформувати лише в підрядні означальні частини найелементарнішої форми – із присудком минулого чи теперішнього часу дійсного способу.
Metrics
Посилання
Арібжанова І. М. Уточнення і прикладка в сучасній українській мові. Мовні і концептуальні картини світу. 2011. Вип.36. С.46–52. URL: http://www.philology.kiev.ua/library/zagal/Movni_i_konceptualni _2011_36/046_052.pdf (дата звернення: 12.01.2018).
Буслаев Ф. И. Историческая грамматика русского языка. Москва, 1881.Ч.2: Синтаксис. 394с. URL: http://elib.shpl.ru/ru/nodes/35996-ch-2-sintaksis-1881#page/1/mode/grid/zoom/1 (дата обращения: 03.02.2018).
Вихованець І. Р. Прикладка. Українська мова: Енциклопедія. Київ: Вид-во “Українська енциклопедія” імені М. П. Бажана, 2004. С.524–525.
Горголюк Н. Г. Особливості функціонування категорії прикладки в логіко-семантичному аспекті. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені І. Огієнка. Філологічні науки. Кам’янець-Подільський, 2009. Вип.20. С.123–126. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2009_20_36 (дата звернення: 15.02.2018).
Греч Н. И. Практическая русская грамматика. Санктпетербургъ, 1827. 578с. URL: http://imwerden.de/pdf/grech_prakticheskaya_russkaya_grammatika_1827.pdf(дата обращения: 04.01.2018).
Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. Синтаксис. Київ: Радянська школа, 1961. 286с.
Кульбабська О. В. Вторинна предикація у простому реченні: монографія. Чернівці: Чернівецький національний університет, 2011. 672с.
Кульбабська О. В. Напівпредикативні конструкції як засіб компресії (“згущення думки”). Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія10: Проблеми граматики і лексикології української мови. 2011. Вип.7. С.191–195. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_10_2011_7_44(дата звернення: 05.02.2018).
Курс сучасної української літературної мови: Синтаксис/ за ред. Л. А. Булаховського. Київ, 1951. Т.2. 407с.
Овсянико-Куликовский Д. Н. Синтаксис русского языка. Санкт-Петербург, 1912. XXXV. 322с. URL: http://e-heritage.ru/ras/view/ publication/general.html?Id=48367378 (дата обращения: 26.12.2017).
Плющ М. Я. Словоформа в семантично елементарному та ускладненому реченні: вибрані праці. Київ: Видавництво Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 2011. 362с.
Потебня А. А. Из записок по русской грамматике. Москва, 1958. Т.1–2. 354с. URL: http://elib.gnpbu.ru/text/potebnya_iz-zapisok-po-russkoy-grammatike_t1-2_1958/go,536;fs,1/ (дата обращения: 17.12.2017).
Слинько І. І., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф. Синтаксис сучасної української мови: проблемні питання: навч. посіб. Київ: Вища школа, 1994. 670с.
Сучасна українська мова: Синтаксис: підручник / А. К. Мойсієнко, І. М. Арібжанова, В. В. Коломийцева та ін.; за ред. А. К. Мойсієнка. Київ: Знання, 2013. 238с.
Шахматов А. А. Синтаксис русского языка.Москва: Эдиториал УРСС, 2001. 624с. URL: https://www.twirpx.com/file/761436/ (дата обращения: 21.12.2017).
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
