Поняття «фрустрація»: сутність, структура та особливості трактування у психологічних дослідженнях

Abstract

Теоретична і практична значущість проблеми фрустраційних станів га реакцій обумовлює традиційно високий інтерес до неї як у загальній, так і у галузевій психології (передусім, віковій, педагогічній, психології особистості тощо). Різні аспекти проблеми фрустраційних станів та реакцій розкриваються у роботах С. Розенцвейга, Ф.Є. Василюка, М.Д. Левпюва, Є.П. Ільїна, Т.А. Немчінової, Л. Берковиця, Дж. Долларда,
С. Майєрац Н. Міллера, Р. Лоусона та інших дослідників, які накопичили великий теоретичний та експериментальний матеріал. Однак, процес теоретичного осмислення явища фрустрації далекий від свого завершення. Це відображається як у збільшенні наукових публікацій на цю тему, так і у багатозначності основних понять цієї області дослідження. Відповідно до цього, іиетою нашого дослідження є теоретичний аналіз поняття «фрустрадія» і доведення існування сталої залежності між особливостями переживаїння фрустраційних ситуацій дітьми молодшого шкільного віку та рівнем шкільної тривожності , зокрема, ми припускаємо, що діти з
підвищешим рівнем тривожності будуть мати певні психологічні особливості при реакціях на фрустаційні ситуації.