Особливості розвитку наочно-образного мислення у старшому дошкільному віці

Анотація

В даний час особливої актуальності набуває проблема розумового виховання дітей дошкільного віку. Протягом ряду років основні зусилля радянських науковців, що досліджували пізнавальні процеси дітей дошкільного віку, були зосереджені на вивчення двох проблем. Одна з них - це проблема розвитку процесів сприйняття. Друга проблема - це проблема формування понятійного мислення. Разом з тим значно менше розроблена проблема розвитку наочно-образного мислення дошкільників. В даний час безперечно доведено, що в розумовому розвитку дошкільнят важливе значення мають наочно-дієве і наочно-образне мислення. У ряді досліджень (Б. Г. Ананьєв, О. І. Галкіна, Л. Л. Гурова, А. А. Люблінська, І. С. Якиманська та ін) переконливо показана важлива роль образного мислення при виконанні різного роду діяльності, вирішенні як практичних, так і пізнавальних завдань.[3] Були виділені різні типи образів і досліджена їх функція в здійсненні розумових процесів. Проблема образного мислення інтенсивно розроблялася рядом зарубіжних вчених (Р. Арнхейм, Д. Браун, Д. Хебб, Г. Хейн, Р. Хольда та ін). Багато авторів (А. В. Запорожець, А. О. Люблінська, Ж.
Піаже та ін.) розглядають виникнення наочно-образного мислення як вузловий момент у розумовому розвитку дитини. Проте, умови формування наочного мислення у дошкільнят, механізми його здійснення вивчені далеко не повністю. Слід зазначити, що здатність до оперування уявленнями не є безпосереднім результатом засвоєння дитиною знань і умінь. Аналіз низки психологічних досліджень дає підставу вважати, що дана здатність виникає в процесі взаємодії різних ліній психологічного розвитку дитини - розвитку предметних і гарматних дій, мови, наслідування, ігрової діяльності і т.д. Аналіз як вітчизняних, так і зарубіжних досліджень показує, що розвиток наочно-образного мислення- це складний і тривалий процес, всебічно і повне вивчення якого вимагає проведення циклу експериментальних і теоретичних робіт.