Специфіка дискурсу містичного в гуманітаристиці

Анотація

У статтi презентованi результати дослiдження сутностi мiстичного впродовж його iсторичного розвитку в таких галузях науки, як фiлософiя й лiтературознавство. Дискурс мiстичного в рiзних сферах гуманiтаристки був досить тривалим i неоднозначним. Усе це суттєво залежало вiд специфiки культури, ментальностi, рiвня соцiального й економiчного розвитку, процесiв становлення свiтогляду народiв свiту. Особливо у статтi акцентовано на осмисленнi мiстицизму, мiстичного українськими вченими; проаналiзовано ключовi етапи перебiгу дискурсу мiстичного у фiлософiї та лiтературознавствi; розглянуто особливостi функцiонування мiстичного компонента у творах письменникiв української лiтератури. З’ясовано, що iнтерес до мiстичного, як i до фiлософiї екзистенцiалiзму, особливо поширюється у вiдповiдь на значнi соцiальнi змiни, коли вiдбувалася переоцiнка цiнностей i змiнювалися духовнi орiєнтири, саме мiстичний досвiд викликав особливий iнтерес i набував у такi перiоди масового характеру.
Помiчено, що елементи мiстичного в лiтературi, зокрема, в українськiй, зараз набувають неабиякої популярностi. Письменники нинi активно залучають мiстичний досвiд як антропологiчний модус. Обґрунтовано причини посилення мiстичного компонента в модернiй українськiй прозi, а також звернено увагц на те, що сучаснi письменники створюють авторськi мiстичнi образи, якi вмотивованi не лише українською мiфологiєю. Вони можуть бути частково запозиченi з європейської, азiйської, американської мiфологiчних традицiй. Помiчено, що, дослiджуючи природу мiстичних образiв у лiтературi, ученi апелюють до образiв мiфiчних i демонiчних iстот, обґрунтовують їхнiй генезис, шукають вiдповiдникiв свiтовiй мiфологiї. Узагальнено результати роздумiв лiтературознавцiв щодо втiлення мiстичного як надчуттєвого способу пiзнання буття в лiтературi, де цей процес переживається як химерна дiйснiсть.