Гастронiми як маркери iдентичностi у сучасному франкомовному романi.

Автор(и)

  • Тетяна Черкашина Харківський національний університет імені В.С. Каразіна

Ключові слова:

сучасна франкомовна література, гастронім, гастрономічний дискурс, Мюріель Барбері, Амелі Нотомб, Мішель Уельбек

Анотація

У статтi актуалiзовано дослiдження гастронiмiв як маркерiв iдентичностi в сучасному франкомовному лiтературному дискурсi. Проаналiзовано романiстику сучасних франкомовних авторiв, зокрема Мюрiель Барберi, Амелi Нотомб, Мiшеля Уельбека з ретроспекцiєю у французьку лiтературу реалiзму, натуралiзму, регiоналiзму. У цьому аспектi згадано романи Емiля Золя, Бориса Вiана, Марселя Паньоля. У сучасному франкомовному лiтературному дискурсi
гастронiми постають додатковими засобами характеристики персонажiв (передусiм для бiльш повного розкриття їх психологiчного портрету, засобом репрезентацiї їх як представникiв того чи того соцiального прошарку населення, етносу). Часто кулiнарний дискурс представлено як етнографiчний маркер, гастрономiчний путiвник певної мiсцевостi. Романи “Ласощi” Мюрiель Барберi, “Нi Єва, нi Адам” Амелi Нотомб, “Покора” Мiшеля Уельбека катологiзують регiональнi, нацiональнi й iнтернацiональнi кулiнарнi традицiї, якi органiчно поєднуються в кулiнарних уподобаннях французiв. Любов до споживання французьких регiональних страв стає локальною характеристикою героїв, описом їх як типових представникiв певної мiсцевостi, певного регiону; iдентифiкує їх родову приналежнiсть,
бо регiональна кухня асоцiюється передусiм iз домашньою їжею. Захоплення героїв нацiональною, “високою”, кухнею репрезентує їх як представникiв французької нацiї, як людей, якi пишаються своєю країною, її гастрокультурою; iдентифiкує їх як активних i свiдомих  громадян. Тяжiння до споживання iнтернацiональних гастронiмiв характеризує персонажiв як нетипових представникiв своєї нацiї, iдентифiкує їх як космополiтiв, людей, якi вiдриваються вiд своїх джерел, є вiдкритими свiтовi, усьому новому. Часом гастрономiчнi вподобання героїв руйнують соцiальнi, нацiональнi, культурнi стереотипи, що яскраво представлено в романах “Елегантнiсть їжачихи” Мюрiель Барберi й “Нi Єва, нi Адам” Амелi Нотомб, головнi героїнi яких свiдомо порушують загальноприйнятi правила.

Abstract views: 11 / PDF downloads: 10

Посилання

Zimmel G. (2010). Sotsiolohiia trapezy. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh. № 4. S. 187–192. [in Ukrainian].

Kovpik S. І. (2018). Poetyka hustatyviv (na materiali suchasnoi ukrainskoi prozy). Kyiv: NVP Іnterservis. 150 s. [in Ukrainian].

Kovpik S. (2021). Poetyka hustatyviv u komparatyvnomu aspekti (na materiali suchasnoi ukrainskoi ta zarubizhnoi prozy): monohrafiia. Kyiv: Interservis. 174 s. [in Ukrainian].

Nikolenko V. V. (2013). Hastronomichnyi vymir suspilstva: kulturni ta sotsialni aspekty: monohrafiia. Dnipropetrovsk: DNU. 381 s. [in Ukrainian].

Olhoff F. (2011). Yizha і filosofiia: yizhte, pyjte і budte shchaslyvi. Kyiv, 346 s. [in Ukrainian].

Satanovska H. S. (2015). Poetyka hustatyviv u prostorovii modeli romanu Marghurite Yourcenar “Filosofskii kamin”. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Vyp. 52. S. 235-236. [in Ukrainian].

Cherkashyna Т., Bieliavska М., Satanovska H. (2022). Hustatyvy yak zasib mizhkulturnoho piznannia v romani Tokiiska narechena Amélie Nothomb. Zakarpatski filolohichni studii. Vyp. 25. Tom 2. S. 204-210. [in Ukrainian].

Cherkashyna Т. (2017). Reprezentatsiia svitu pryrody «Souvenirs d’enfance» Marselia Pagnolia. Literatury svitu: poetyka, mentalnist і dukhovnist. Vyp. 9. Kryvyi Rih: KDPU. S. 230–241. [in Ukrainian].

Barbery M. (2006). L'Élégance du hérisson. Paris. 359 p. [in French].

Barbery M. (2000). Une gourmandise. Paris. 145 p. [in French].

Becker K. (2007). Ecritures du repas. Fragments d'un discours gastronomique. Peter Lang GmbH, Internationaler Verlag der Wissenschaften. 282 p. [in French].

Becker K. (2012). Discours et métaphores alimentaires dans la littérature française du XVIe au XXIe siècle. Food & History, vol. 10, n° 2, p. 188-198. [in French].

Boutaud J.-J. (2004). L’imaginaire de la table: convivialité, commensalité et communication. Paris: Éditions L’Harmattan. 281 p. [in French].

Chaudier S., July J., Parenteau O. (2021). Houellebecq et la déconstruction du discours politique dans Soumission. Houellebecq entre poème et prose. Montréal: Presses de l'Université de Montréal, p. 203-226. [in French].

Cotea L. (2011). Aventure de l’écriture, écriture de l’aventure. Corporéité et construction identitaire chez Amélie Nothomb. Buletin ştiinţific, fascicula filologie, Seria A, Vol. XX, p. 177-187. [in French].

Frye, J. J. and M. S. Bruner (eds). (2012). The Rhetoric of Food: Discourse, Materiality, and Power. Routledge. 286 p.

Houellebecq M. (2015). Soumission. Paris. 320 p. [in French].

Lemaitre C. (2022). Mutations de l'ironie dans l'œuvre de Michel Houellebecq. Carnets [En ligne], URL : http://journals.openedition.org/carnets/13730. [in French].

Naulin S. (2017). Des mots à la bouche. Le journalisme gastronomique en France. Rennes: Presses universitaires François Rabelais/Presses universitaires de Rennes. 322 p. [in French].

Nothomb A. (2010). Ni Eve, ni Adam. Paris: Albin Michel. 238 p. [in French].

Pagnol M. (1957). Le château de ma mère. Paris: Pastorelly. 306 p. [in French].

Pagnol M. (1957). La gloire de mon père. Paris: Pastorelly. 304 p. [in French].

Pagnol M. (1977). Le temps des amours. Paris: Julliard. 284 p. [in French].

Pagnol M. (1960). Le temps des secrets. Paris: Pastorelly. 434 p. [in French].

Vian B. (1947). L'Écume des jours. Paris. 350 p. [in French].

Zola É. (1873). Le ventre de Paris. Paris: G. Charpentier. 470 p. [in French].

Downloads

Опубліковано

2023-12-14

Як цитувати

Черкашина , Т. (2023). Гастронiми як маркери iдентичностi у сучасному франкомовному романi. Мови та літератури світу, (2), 93–105. вилучено із https://journal.kdpu.edu.ua/wll/article/view/7704

Номер

Розділ

Статті