Яка критика потрiбна критичному мисленню?

Основний зміст статті

Nadiia Kozachenko
https://orcid.org/0000-0003-2358-9076

Анотація

Осмислення критичного мислення залежить вiд поняття критики, яке кладеться в його основу. Критика розглядається як судження, iнтерпретацiя, оцiнка, обмеження в їх позитивному i негативному проявах. Загалом критика постає на двох рiвнях: як критика основ та як критика методу. Коли критика сама перетворюється на основу та метод, спостерiгається спалах скепсису, який iнодi може набувати надмiрних крайнiх форм. В цiлому ж, критика пов’язується з досить позитивними явищами: змагальнiстю, проясненням, захистом, вдосконаленням, розкриттям. Мета такої критики — пошук iстини, мiнiмiзацiя або нейтралiзацiя недолiкiв, вироблення кращої стратегiї, оптимiзацiя, спрощення, систематизацiя. Попри те, що критика має значний конструктивний потенцiал, iснує небезпека поширення унiверсальностi критицизму, а тому виникає необхiднiсть так званої «критики критики», тобто критики, спрямованої на перегляд власних пiдстав з метою визначення своєї можливостi. Можна говорити про наявнiсть двох рiвнiв розгляду критики: емпiричний i трансцендентальний. Саме завдяки цьому розрiзненню iснують вiдмiнностi у вживаннi слова «критика» для позначення нею будь-якої оцiночної дяльностi чи суперечки та його вживання для позначення процесу дiагностування пiдгрунть i критерiїв. На нашу думку, критика можлива лише з залученням трансцендентального рiвня, на якому розглядаються належнi, апрiорнi, безумовнi границi розуму.

Завантаження

Дані про завантаження поки що не доступні.

Деталі статті

Як цитувати
Kozachenko, N. (2019). Яка критика потрiбна критичному мисленню?. Актуальні проблеми духовності, (20), 97-121. https://doi.org/10.31812/apd.v0i20.3682
Розділ
Без розділу

Посилання

[1] Aristotel. Ritorika // Antichnye ritoriki. — Moskva : Izd. Moskovskogo universiteta, 1978. — S. 15-166.
[2] Egorov A.B. Krizisy v istorii Rima (sobytiya i problemy) // Mnemon. Issledovaniya i publikacii po istorii antichnogo mira. Sbornik statej k 80-letiyu so dnya rozhdeniya prof. E.D. Frolova. — Vyp. 12. — Sankt-Peterburg, 2013. — S. 346-365.
[3] Kant I. Kritika chistogo razuma // Immanuil Kant. Sobr. Soch v 8-mi t. T. 3. — Moskva : Choro, 1994.
[4] Latur B. Pochemu vydohlas kritika? Ot realij fakticheskih k realiyam diskussionnym [Elektronnij resurs] // Hudozhestvennyj zhurnal. — 2015. — No 93. — Rezhim
dostupu: http://moscowartmagazine.com/issue/2/article/7
[5] Riker P. Konflikt interpretacij. Ocherki o germenevtike. — Moskva : Akademicheskij Proekt, 2008.
[6] Fragmenty rannih grecheskih filosofov (Chast I). Ot epicheskih teokosmogonij do vozniknoveniya atomistiki / Sost. Lebedev A.V. — Moskva : Nauka,1989.
[7] Franko I.Ia. Iz sekretiv poetychnoi tvorchosti [Elektronnyi resurs] // Literaturno-naukovyi visnyk, 1898. — Rezhym dostupu: http://ukrlit.org/franko_ivan_yakovych/iz_sekretiv_poetychnoii_tvorchosti
[8] Khabermas Yu. Do rekonstruktsii istorychnoho materializmu. IV. Lehytymatsiia. 10. Shcho oznachaie sohodni «kryza»? // Filosofiia osvity. Philosophy of Education. — 2017. — 21(2). — S. 6-28. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2017-21-2-6-28
[9] Halpern D. Psihologiya kriticheskogo myshleniya. — Sankt-Petreburg : Piter, 2000.
[10] Horkhajmer M. Zatmenie razuma. K kritike instrumentalnogo razuma. — Moskva : Kanon+; ROOI «Reabilitaciya», 2011.
[11] Butler J. What is critique? An essay on Foucault’s virtue // The political: Blackwell readings in continental philosophy. — Malden, Mass : Blackwell Publishers, 2002. — P. 212-226.
[12] Horkheimer M. Between Philosophy and Social Science. — Cambridge : MIT Press, 1993. — P. 19-22.
[13] Lipman M. Critical thinking — What can it be? // Educational Leadership. — 1988. — Vol. 46(1). — P. 38-43.
[14] Popper К.R. The Myth of the Framework // Essays in Honour of Paul Arthur Schillp. The Abdication of Philosophy: Philosophy and Public Good. — La Salle, Illinois : Open Court, 1976. — P. 23-48.
[15] Williams R. Criticism // Keywords. A vocabulary of culture and society. — New York : Oxford University Press, 1983. — Р. 84-87.

Найчастіше читають статті цього автора (авторів)

Особливість: цей модуль вимагає, що б був включений хоча б один модуль статистики / звітів. Якщо ваші модулі статистики повертають більше однієї метрики, то будь ласка обраний вами головну метрику на сторінці налаштувань сайту адміністратором і / або на сторінках налаштування керуючого журналом.