Суфікс -ота (-ета) в українській мові XI–XIII ст.

Петро Іванович Білоусенко; Ірина Опанасівна Іншакова

doi:10.31812/filstd.v15i0.161

Автор(и)

Петро Іванович Білоусенко Запорізький національний університет
Ірина Опанасівна Іншакова Криворізький державний педагогічний університет

DOI:

https://doi.org/10.31812/filstd.v15i0.161

Ключові слова:

суфікс -ота, лексико-словотвірні типи, давньоруськоукраїнська мова, субстантивація прикметників, назви якостей і властивостей, конкретизація абстрактних назв

Анотація

У статті розкрито походження суфікса -ота (-ета), описано функції дериватів із цим формантом в давній руськоукраїнській мові на рівні словотвірних і лексико-словотвірних типів. Задокументовані деривати ХІ–ХІІІ ст. найчастіше творилися від прикметників, рідше – дієслів, іменників та інших частин мови. Суфікс -ота (-ета) в семантичному плані продовжує традиції праслов’янської мови: за допомогою розгляданого форманта творилися головним чином абстрактні назви якостей і властивостей, які могли набувати переносного абстрактного значення або зазнавати конкретизації.

Metrics

Metrics Loading ...

Abstract views: 215 / PDF downloads: 139

Біографії авторів

Петро Іванович Білоусенко, Запорізький національний університет

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови

Ірина Опанасівна Іншакова, Криворізький державний педагогічний університет

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови

Посилання

Азарх Ю. С. К истории словообразовательных типов вторичних собирательных в русском языке : Имена с суффиксами -ств(-о), -ин(-а), -шин(-а), -от(-а), -н(-я) / Ю. С. Азарх // Исследования по исторической морфологии русского языка. –М. : Наука, 1978. –С. 49–72.

Варбот Ж. Ж. Древнерусское именное словообразование. Ретроспективная формальная характеристика / Ж. Ж. Варбот. –М. : Наука, 1969. –230 с.

Герд А. С. О некоторых особенностях образования имен существительных с суффиксом -от-а в современных славянских языках / А. С. Герд // Научные доклады высшей школы. –1964. –No 2. –С.79–87.

Ґрещук В. В. Історія словотвору українських відприкметникових іменників на -ство, -ота, -она, -изна в порівнянні з російськими / В. В. Ґрещук // ВісникЛьвівськогоун-ту. Серіяфілологічна –1979. –Вип. 11. –С.71–77.

Дегтярева Н. Т. Имена существительные на -от (а) в русском языке : автореф. дис. ... канд. филол. наук/ Н. Т. Дегтярева. –М., 1980. –23 с.

Іншакова І. О. Походження форманта -ота (-ета) та його функції в праслов’янській мові / І.О.Іншакова // Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького національного університету : зб. наук. праць. –Вип. 12. –Кривий Ріг, 2015. –С. 39–47.

Мартынов В. В. Праславянская и балто-славянская деривация имен / В. В. Мартынов. –Минск: Навука і техніка, 1973. –58 с.

Sławski F. Zarys słowotworstwa prasłowian’skiego / F.Sławski // Słownik prasłowian’ski. –Wrocław. Warszawa. Krakow. Gdan’sk. –Т. 1–3. –1974–1979.

Vondrak W. Vergleichend slavische Grammatik/ W. Vondrak. –Göttingen,1924. –XVIII. –724s.