Формаційна теорія: державні та приватні формації

Основний зміст статті

Mykola Briukhovetskyi
https://orcid.org/0000-0001-7103-5620

Анотація

У своєму дослідженні ми виходимо з того, що сучасна соціальна філософія часто звертається до методологічного потенціалу формаційної теорії. Певні модифікації марксистського підходу дозволяють цілком продуктивно використовувати його ідеї для аналізу сучасного суспільства. Проте очевидно, що формаційна теорія має бути очищена від її ідеологічних смислів та догматичних форм. В науковому середовищі сформувалася усталена традиція зовнішньої критики формаційного підходу з позицій інших підходів, насамперед цивілізаційного. Також має місце і внутрішня критика формаційної концепції, спрямована не на її заперечення, а, скоріше, на її вдосконалення. Важливими аспектами такої критики є: проблеми кількості формацій та їх назв, проблема статусу соціалістичної та комуністичної формацій, проблема зміни формацій тощо. Наша мета полягає у тому, щоб представити підхід до розуміння формаційної теорії, здатний принаймні частково подолати деякі з перелічених проблем, окреслених внутрішньою критикою. Таким чином, ми пропонуємо такий погляд на формацiйну теорiю, при якому всi антагонiстичнi формацiї – рабовласництво, феодалiзм та капiталiзм – мають державну i приватну форму iснування. В умовах свого державного рiзновиду в якостi основного власника та експлуататора виступає держава в особi державного апарату. Уявлення про державне рабовласництво та феодалізм дозволяє окреслити в рамках цих формацій азійський спосіб виробництва як окремий уклад, що не піддається класифікації. Державна форма існування феодалізму дозволяє повернути з «окремішнього» шляху Київську Русь та Російську імперію на дорогу загальнолюдського історичного процесу. Державний капіталізм дає змогу переосмислити сторінки так званої соціалістичної історії багатьох країн світу та врешті розгадати феномен сучасного Китаю.

Завантаження

Дані про завантаження поки що не доступні.

Деталі статті

Як цитувати
Briukhovetskyi, M. (2020). Формаційна теорія: державні та приватні формації. Актуальні проблеми духовності, (21), 229-250. https://doi.org/10.31812/apd.v0i21.4372
Розділ
АКТУАЛЬНІ ТЕОРЕТИКО-ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ

Посилання

[1] Anderson P. Perekhody ot antichnosti k feodalizmu. – Moskva : Territoriya budushchego, 2007.
[2] Bell D. Gryadushchee postindustrialnoe obshchestvo. Opyt socialnogo prognozirovaniya. – Moskva : Academia, 2004.
[3] Vallerstajn I. Istoricheskij kapitalizm. Kapitalisticheskaya civilizaciya. – Moskva : Tovarishchestvo nauchnyh izdanij KMK, 2008.
[4] Darendorf R. Sovremennyj socialnyj konflikt. Ocherk politiki svobody. – Moskva : Rossijskaya politicheskaya enciklopediya, 2002.
[5] Dementieva V.V. Trud E.SH. Velskopf «Proizvodstvennye otnosheniya na Drevnem Vostoke i v greko-rimskoj antichnosti» kak fakt istoriografii: vliyanie predshestvennikov // Problemy istorii, filologii, kultury. — Moskva: RAN – Magnitogorsk, 2004. – Vyp. 13. – S. 18-27.
[6] Diskussiya ob aziatskom sposobe proizvodstva: po dokladu M.S. Godesa. – Moskva : Librokom, 2009.
[7] Zaharov A.V. Eshche raz o teorii formacij // Obshchestvennye nauki i sovremennost. 1992. – No 2. – S. 46-55.
[8] Inozemcev V.L. Sovremennoe postindustrialnoe obshchestvo: priroda, protivorechiya, perspektivy. – Moskva : Logos, 2000.
[9] Kliff T. Gosudarstvennyj kapitalizm v Rossii. – Moskva, 1991.
[10] Lejn D. Globalnyj kapitalizm i transformaciya gosudarstvennogo socializma // Sociologicheskij zhurnal. – 2015. – No 1. – S. 51-72.
[11] Pajps R. Rossiya pri starom rezhime. – Moskva : Nezavisimaya gazeta, 1993.
[12] Plekhanov G.V. Izbrannye filosofskie proizvedeniya. V 5 t. T. 1. – Moskva : Gosudarstvennoe izdatelstvo politicheskoj literatury, 1956.
[13] Popov G.G. Diskussii o haraktere socialno-ekonomicheskogo razvitiya srednevekovoj Rusi v otechestvennoj i zarubezhnoj nauke XX veka // Istoriko-ekonomicheskie issledovaniya. – T. 9. – 2009. – No 2. – S. 33-47.
[14] Semenov YU.I. Marksova teoriya obshestvenno-ekonomicheskih formacij i sovremennost // Filosofiya i obshchestvo. – 1998. – No 3. – S. 190-223.
[15] Hardt M., Negri A. Imperiya. – Moskva : Praksis, 2004.
[16] Callinicos A. The revenge of history: Marxism and the East European revolutions. – Cambridge : Polity Press 1991.
[17] Castells M. End of Millennium, Volume III: The Information Age: Economy, Society and Culture. – Chichester : Wiley-Blackwell, 2010.
[18] Habermas J. The Structural Transformation of the Public Sphere. An Inquiry into a Category of Bourgeois Society. – Cambridge, Massachusets : The MIT Press, 1991.
[19] Resnick S.A., Wolf R.D. Class theory and history: capitalism and communism in the USSR. – New York ; London : Routledge, 2002.
[20] Rockmore Т. Marx’s Dream: From Capitalism to Communism. – Chicago : University of Chicago Press, 2018.
[21] Wittfogel K.A. Oriental Despotism: A Comparative Study of Total Power. – New Haven : Yale University Press, 1957.

Найчастіше читають статті цього автора (авторів)

Особливість: цей модуль вимагає, що б був включений хоча б один модуль статистики / звітів. Якщо ваші модулі статистики повертають більше однієї метрики, то будь ласка обраний вами головну метрику на сторінці налаштувань сайту адміністратором і / або на сторінках налаштування керуючого журналом.