«Життя» і «Смерть». Дослідження суттєвого значення цих феноменів

Автор(и)

  • Andrii Leonov Department of Philosophy, SIU Carbondale, Carbondale, IL

DOI:

https://doi.org/10.31812/apd.v0i22.4445

Ключові слова:

значення, життя, смерть, можливість, феноменологія, логотерапія, Нагель, Вільямс, Франкл

Анотація

У цiй статтi я маю справу з феноменами «життя» та «смертi». Питання, на якi я намагаюсь вiдповiсти, є такими: «Що таке життя та що таке смерть?», «Чи погано помирати?» та «Чи є життя пiсля смертi?». У цiй статтi я використовую метод феноменологiї, який розумiю як дослiдження у сферi сенсiв, тобто, що саме робить той чи iнший феномен як такий. Отже, я пiдходжу до обговорюваних феноменiв з погляду їхнiх сенсiв. На мою думку, повсякденно ми конституююємо феномени «життя» та «смертi» двовимiрно. Коли йдеться про «життя», цими смисловими вимiрами є «життя-як-бiологiчне» та «життя-як-можливiсть». Перший смисловий вимiр я розумiю як зв’язку бiологiчних процесiв, що протiкають у фiзичному часi. «Життя-як-можливiсть» я усвiдомлюю як зв’язку проєктiв, потенцiалiв, що залежать вiд нашої суб’єктивностi. Я стверджую, що сутнiсно ми сприймаємо «життя-як-бiологiчне» крiзь призму «життя-як-можливiсть». Я також намагаюсь показати, що так само iстотно ми конституююємо «смерть». З одного боку, ми сприймаємо феномен «смертi» як «смерть-як-бiологiчне/фiзичне», що означає кiнець бiологiчних процесiв органiзму. З iншого боку, ми конституюємо «смерть» як «екзистенцiйну/практичну смерть», чи як «смерть можливостей». Пiд останнiми я розумiю знищення всiх можливостей i проєктiв. Якщо коротко, це ситуацiя, коли життя раптово втрачає весь сенс i цiннiсть: смерть сенсiв. Я також стверджую, що для нас тим, що конститутуює значимiсть сенсу «смертi-як-бiологiчне» є саме те, що я називаю «екзистенцiйною/практичною смертю», чи «смертю можливостей». Я використовую феномени скорботи та суїциду як приклади для кращої iлюстрацiї цiєї тези.

Розмiрковуюючи над тим, чи погано помирати. Якщо взяти до уваги гiпотези, якi я захищаю у статтi, стає зрозумiлим, що помирати — це дiйсно погано, оскiльки з цього випливає втрата всiх можливостей. Я також хочу показати, що людське прагнення до безсмертя є доволi обгрунтованим, оскiльки чим бiльше людина живе, тим бiльше можливостей вона спроможна здiйснити. Iнакше кажучи, прагнення людей до безсмертя є обгрунтованим у сутнiсному розумiннi феномену життя як можливостi.

Розмiрковуючи над тим, чи є життя пiсля смертi, моя вiдповiдь є наступною. Оскiльки ми не маємо наукових доказiв життя пiсля фiзичної/бiологiчної смертi, то у нас немає пiдстав, щоб вiрити в нього. Але, коли йдеться про питання, чи є життя пiсля екзистенцiйної/практичної смертi, моя вiдповiдь є позитивною: «Так, є!». Я намагаюсь показати, що завжди iснує можливiсть знайти сенс життя, навiть з огляду на найтрагiчнiшi подiї. У цьому сенсi завжди є свiтло в кiнцi тунелю.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Metrics

Metrics Loading ...

Посилання

Allan D.G. Do what you love and live longer, the Japanese ikigai philosophy says. CNN Health. 2018. https://www.cnn.com/2018/11/12/health/ikigai-longevity-happiness-living-to-100-wisdom-project/index.html

Frankl V. Man’s Search for Meaning. An Introduction to Logotherapy. Touchstone. 1984.

Gupta S. The Land of Immortals: How and what Japan’s oldest population eats. CNN Health. 2019. https://www.cnn.com/2019/04/05/health/japan-okinawa-food-diet-hara-hachi-bu-chasing-life-gupta

Heidegger M. Being and Time. Harper & Row. 1962.

Luper S. Death. Stanford Encyclopedia of Philosophy. 2019. https://plato.stanford.edu/entries/death/#Dea

Nagel T. Death. Noûs. 1970. Vol. 4, No. 1. P. 73-80.

Nagel T. What is It like to be a bat? The Philosophical Review. 1974. Vol. 83, No. 4. P. 435-450.

Willcox C. et al. Aging gracefully: a retrospective analysis of functional status in Okinawan centenarians. The American Journal of Geriatric Psychiatry. 2007. Volume 15, Issue 3, P. 252-256. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1064748112604424?via%3Dihub

Williams B. The Makropulos case: reflections on the tedium of immortality. Problems of the Self. Philosophical Papers 1956–1972. Cambridge University Press. 1973. P. 82-100.

Whitney C.R. Jeanne Calment, World’s Elder, Dies at 122. 1997. The New York Times. https://www.nytimes.com/1997/08/05/world/jeanne-calment-world-s-elder-dies-at-122.html

Downloads

Опубліковано

21.11.2021

Як цитувати

Leonov, A. (2021). «Життя» і «Смерть». Дослідження суттєвого значення цих феноменів. Актуальні проблеми духовності, (22), 108–136. https://doi.org/10.31812/apd.v0i22.4445

Номер

Розділ

IСТОРIЯ ФIЛОСОФIЇ ТА СУЧАСНІСТЬ