«Життя» і «Смерть». Дослідження суттєвого значення цих феноменів

Автор(и)

  • Andrii Leonov Department of Philosophy, SIU Carbondale, Carbondale, IL

DOI:

https://doi.org/10.31812/apd.v0i22.4445

Ключові слова:

значення, життя, смерть, можливість, феноменологія, логотерапія, Нагель, Вільямс, Франкл

Анотація

У цiй статтi я маю справу з феноменами «життя» та «смертi». Питання, на якi я намагаюсь вiдповiсти, є такими: «Що таке життя та що таке смерть?», «Чи погано помирати?» та «Чи є життя пiсля смертi?». У цiй статтi я використовую метод феноменологiї, який розумiю як дослiдження у сферi сенсiв, тобто, що саме робить той чи iнший феномен як такий. Отже, я пiдходжу до обговорюваних феноменiв з погляду їхнiх сенсiв. На мою думку, повсякденно ми конституююємо феномени «життя» та «смертi» двовимiрно. Коли йдеться про «життя», цими смисловими вимiрами є «життя-як-бiологiчне» та «життя-як-можливiсть». Перший смисловий вимiр я розумiю як зв’язку бiологiчних процесiв, що протiкають у фiзичному часi. «Життя-як-можливiсть» я усвiдомлюю як зв’язку проєктiв, потенцiалiв, що залежать вiд нашої суб’єктивностi. Я стверджую, що сутнiсно ми сприймаємо «життя-як-бiологiчне» крiзь призму «життя-як-можливiсть». Я також намагаюсь показати, що так само iстотно ми конституююємо «смерть». З одного боку, ми сприймаємо феномен «смертi» як «смерть-як-бiологiчне/фiзичне», що означає кiнець бiологiчних процесiв органiзму. З iншого боку, ми конституюємо «смерть» як «екзистенцiйну/практичну смерть», чи як «смерть можливостей». Пiд останнiми я розумiю знищення всiх можливостей i проєктiв. Якщо коротко, це ситуацiя, коли життя раптово втрачає весь сенс i цiннiсть: смерть сенсiв. Я також стверджую, що для нас тим, що конститутуює значимiсть сенсу «смертi-як-бiологiчне» є саме те, що я називаю «екзистенцiйною/практичною смертю», чи «смертю можливостей». Я використовую феномени скорботи та суїциду як приклади для кращої iлюстрацiї цiєї тези.

Розмiрковуюючи над тим, чи погано помирати. Якщо взяти до уваги гiпотези, якi я захищаю у статтi, стає зрозумiлим, що помирати — це дiйсно погано, оскiльки з цього випливає втрата всiх можливостей. Я також хочу показати, що людське прагнення до безсмертя є доволi обгрунтованим, оскiльки чим бiльше людина живе, тим бiльше можливостей вона спроможна здiйснити. Iнакше кажучи, прагнення людей до безсмертя є обгрунтованим у сутнiсному розумiннi феномену життя як можливостi.

Розмiрковуючи над тим, чи є життя пiсля смертi, моя вiдповiдь є наступною. Оскiльки ми не маємо наукових доказiв життя пiсля фiзичної/бiологiчної смертi, то у нас немає пiдстав, щоб вiрити в нього. Але, коли йдеться про питання, чи є життя пiсля екзистенцiйної/практичної смертi, моя вiдповiдь є позитивною: «Так, є!». Я намагаюсь показати, що завжди iснує можливiсть знайти сенс життя, навiть з огляду на найтрагiчнiшi подiї. У цьому сенсi завжди є свiтло в кiнцi тунелю.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Metrics

Metrics Loading ...
Abstract views: 414 / PDF downloads: 202

Посилання

Allan D.G. Do what you love and live longer, the Japanese ikigai philosophy says. CNN Health. 2018. https://www.cnn.com/2018/11/12/health/ikigai-longevity-happiness-living-to-100-wisdom-project/index.html

Frankl V. Man’s Search for Meaning. An Introduction to Logotherapy. Touchstone. 1984.

Gupta S. The Land of Immortals: How and what Japan’s oldest population eats. CNN Health. 2019. https://www.cnn.com/2019/04/05/health/japan-okinawa-food-diet-hara-hachi-bu-chasing-life-gupta

Heidegger M. Being and Time. Harper & Row. 1962.

Luper S. Death. Stanford Encyclopedia of Philosophy. 2019. https://plato.stanford.edu/entries/death/#Dea

Nagel T. Death. Noûs. 1970. Vol. 4, No. 1. P. 73-80.

Nagel T. What is It like to be a bat? The Philosophical Review. 1974. Vol. 83, No. 4. P. 435-450.

Willcox C. et al. Aging gracefully: a retrospective analysis of functional status in Okinawan centenarians. The American Journal of Geriatric Psychiatry. 2007. Volume 15, Issue 3, P. 252-256. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1064748112604424?via%3Dihub

Williams B. The Makropulos case: reflections on the tedium of immortality. Problems of the Self. Philosophical Papers 1956–1972. Cambridge University Press. 1973. P. 82-100.

Whitney C.R. Jeanne Calment, World’s Elder, Dies at 122. 1997. The New York Times. https://www.nytimes.com/1997/08/05/world/jeanne-calment-world-s-elder-dies-at-122.html

Downloads

Опубліковано

21.11.2021

Як цитувати

Leonov, A. (2021). «Життя» і «Смерть». Дослідження суттєвого значення цих феноменів. Актуальні проблеми духовності, (22), 108–136. https://doi.org/10.31812/apd.v0i22.4445

Номер

Розділ

IСТОРIЯ ФIЛОСОФIЇ ТА СУЧАСНІСТЬ