On understanding of quantum entanglement: contemporary holistic approach

Олександр Тягло

doi:10.31812/apm.7722

Автор(и)

Олександр Тягло Харківський національний університет внутрішніх справ https://orcid.org/0000-0003-0721-1153

DOI:

https://doi.org/10.31812/apm.7722

Ключові слова:

квантова сплутаність, мислений експеримент Ейнштейна – Подольського – Розена, квантова цілісність, цілісність Всесвіту, раціональний холізм

Анотація

Ідея квантової сплутаності обговорюється у контексті дискусії щодо мисленого експерименту Ейнштейна – Подольського – Розена і деяких теоретичних студій квантових систем. Вказано, що Шредінгер вимислив ідею квантової сплутаності у 1935 році з метою фіксації деяких особливостей квантово-механічного опису двох систем з певною взаємодією. Проте насправді він не осягнув сутність цих особливостей. А з огляду на поняття суміші та статистичного оператора, запропоновані фон Нейманом і у 1936 році запозичені Шредінгером, аргументовано, що ідея квантової сплутаності й пов’язана з нею термінологія не є необхідними у квантовій механіці. Цю ідею і термін "сплутаність" тощо припустимо використовувати як "наочні" сурогати пари "суміш – статистичний оператор".

Поглиблений компаративний аналіз низки теоретичних праць Шредінгера, фон Неймана і Ландау показує, що моделювання нетривіальних квантових систем як квазі-класичних агрегатів було поступово подолане. Натомість крок за кроком визнавалась цілісність квантових систем. Таким чином, цілісність іманентна не тільки квантовим явищам, що доводив Бор, а й квантовим системам самим по собі, об’єктивно. Пара "суміш – статистичний оператор" й особливо схожа з нею пара "змішаний стан – матриця щільності" виявляються адекватними засобами розуміння та опису цілісності багатоманітної квантової реальності. Стверджується, що доцільно розуміти сурогатну ідею сплутаності й відповідну термінологію у цьому ж сенсі. У зрілій квантовій парадигмі вони являють собою можливі, але не необхідні теоретичні інструменти осягнення цілісної реальності. Відповідно, прийнятне розуміння квантової сплутаності мусить базуватися на визнання квантової цілісності. Філософські кажучи, ідея сплутаності піддається розумінню і умовному прийняттю з огляду на сучасний раціональний холізм, або холістську раціональність.

З’ясоване розуміння квантової заплутаності, як і обґрунтування Бором цілісності квантових явищ, демонструє незвідність Всесвіту до будь-якого квазі-класичного агрегату. Більше того, усе це підтримує погляд на Всесвіт як на реальну цілісність, котру намагається осягнути сучасний раціональний холізм. Зроблено висновок, що подальший розвиток і регулярне впровадження раціонального холізму має безсумнівний потенціал революційної заміни дотепер поширеного світогляду в дусі Демокрита та чистої аналітичної методології пізнання.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Metrics

Metrics Loading ...

Abstract views: 26 / PDF downloads: 10

Посилання

The Nobel Committee. Press Release. The Nobel Prize in Physics 2022. 2022. URL: https://www.nobelprize.org/uploads/2022/10/press-physicsprize2022-2.pdf

Wolf Prize in Physics. Wikipedia. The Free Encyclopedia. 2024. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Wolf_Prize_in_Physics#cite_note-gongs_away-2

Tiaglo O. On Explication of Concept of Quantum Entanglement. Actual Problems of Mind. 2023. (24). P. 225 – 248 (in Ukrainian). URL: https://doi.org/10.31812/apm.7687

Tiaglo O. On the Metaphysics of Quantum Entanglement. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series "Philosophy. Philosophical Peripeteias". 2023. (68). P. 60 – 75 (in Ukrainian). URL: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2023-68-7

Schrödinger E. Discussion of Probability Relations between Separated Systems. Mathematical Proceedings of the Cambridge Philosophical Society. 1935. 31 (4). P. 555 – 563.

Einstein A., Podolsky, B., Rosen, N. (1935). Can Quantum-Mechanical Description of Physical Reality Be Considered Complete? Phys. Rev. 47. P. 777 – 780.

Jammer M. The Philosophy of Quantum Mechanics. The Interpretations of Quantum Mechanics in Historical Perspective. 1974. New York: Wiley and Sons.

Bell J. S. Bertlmann’s Socks and the Nature of Reality. Bell on the Foundations of Quantum Mechanics. Singapore e. a.: World Scientific. 2001. P. 126-147.

The Nobel Committee. Scientific Background on the Nobel Prize in Physics 2022. 2022. URL: https://www.nobelprize.org/uploads/2023/10/advanced-physicsprize2022-4.pdf

Hegel G. W. F. The Encyclopaedia Logic, with the Zusatze: Part I of the Encyclopaedia of Philosophical Sciences with the Zusatze. Indianapolis: Hackett Publishing Company, Inc. 1991.

Tiaglo A. About Rational Holism. From Philosophy of Science to Postmodern Studies of Culture: Department of Theory of Culture and Philosophy of Science in the New Millennium. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University. 2019. P. 42-54 (in Russian).

Schrödinger E. Probability Relations between Separated Systems. Mathematical Proceedings of the Cambridge Philosophical Society. 1936. 32 (3). P. 446 – 452.

Von Neumann J. Mathematical Foundations of Quantum Mechanics: New Edition. Princeton e.a.: Princeton University Press. 2018.

Landau L. The Damping Problem in Wave Mechanics. Collected Papers of L.D. Landau. Oxford e.a.: Pergamon Press. 1965. P. 8 – 18.

Landau L. D., Lifshitz E.M. Quantum Mechanics. Non-relativistic Theory. Third edition revised and enlarged. Course of Theoretical Physics. Vol. 3. Oxford e. a.: Pergamon Press. 1981.

Density Matrix (2024). Wikipedia. The Free Encyclopedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Density_matrix

Aleksandrov A. D. Issues of Determinism in Physics. Contemporary Determinism. Laws of Nature. Moscow: Mysl' Publ. 1973. P. 328 – 364 (in Russian).

Bohr N. Quantum Physics and Philosophy. Essays 1958 – 1962 on Atomic Physics and Human Knowledge. New York, London: Interscience Publishers. 1963. P. 1 – 7.