Естетичний інтелект як людський капітал в системі освітніх цінностей

Анотація

У якості фундаментальної характеристики розвиненого суспільства може розглядатись людський капітал, який у формі інтелектуальних здібностей та практичних вмінь стає передумовою суспільного блага, визначає людську спроможність до самореалізації та високоякісної праці. Людський капітал зростає через інвестиції, однією з яких вважається освіта. Утім акцент на суто інструментальному чи економічному аспекті людського капіталу не є вичерпним; економічний та ціннісний аспекти можна розглядати як взаємодоповнюючі. Якщо прибутковість постає формою, яка реалізує не лише професійні уміння, але й певну систему цінностей, тип «інтелекту», то виникає питання чи є достатньо якісною сучасна освіта, щоб бути не тільки економічно виправданою, але й соціально ефективною? Які специфічні форми інтелектуальної діяльності можуть бути корисними у процесі формування сучасних лідерів?

Автори статті констатують, що у XXI ст. спостерігається «естетичний ренесанс», внаслідок якого естетичні цінності розглядаються як такі, що уможливлюють додаткову вартість, впливають на інформаційний та економічний текст та ін. Естетична досконалість стає все більш важливим фактором. Водночас у сучасній педагогічній теорії естетична основа лідерського потенціалу залишається все ще недостатньо оціненою. Дефіцит філософського мислення лідерів, звуження емоційного, етико-естетичного інтелекту все ще є реальною практичною проблемою, яка потребує додаткової уваги. У статті розглядаються перспективи сучасної парадигми лідерства зорієнтованої на ціннісно-філософську та естетичну моделі формування та функціонування емоційного інтелекту як основи людського капіталу з урахуванням системних змін, що відбуваються в освітній сфері. Ключовою темою дослідження постає естетичний інтелект як актуальна освітня цінність, його роль, сутність, переваги, характеристики, моральність та естетизм – доцільна ясність мислення, що за сприятливих обставин забезпечує успішні результати.

Аналіз сучасних підходів у теорії лідерства демонструє дослідницький акцент на творчих засадах лідерської інтелектуальної культури, шо не суперечить сучасним уявленням про багатомірність інтелекту та раціональності. Жоден з інтелектуальних типів не можна розглядати як домінуючий. Сучасні інтелектуальні критерії виходять за межі раціонального стандарту: трактують розум як творчий феномен, розглядають множинні способи світорозуміння та взаємодії зі світом, включають у епістемологічний каркас естетичний критерій. Отже, є доцільним обґрунтування погляду, згідно з яким, естетику, мистецтво, науку можна розуміти як форму знання та продукти естетичного інтелекту.

У якості проявів естетичного інтелекту розглядаються естетичний смак, індивідуальний стиль. Теорії естетичного смаку є цінними для психологічних, культурологічних, антропологічних, соціальних та ін. досліджень, однак їх прикладний сенс є не менш важливим. Увага до естетичного смаку допоможе приймати кращі рішення, створювати більш справедливу політику, розробляти продукти вищої якості.

Обґрунтовано ідею, що естетичний інтелект передбачає аналітичну перевагу у конструюванні досвіду. У теорії пізнання естетичний інтелект досліджено як горизонт нових ідей за рахунок продуктивної уяви, форму впорядкування досвіду (І. Кант, П. Еббс).

Також здійснено спроби продемонструвати сутнісні риси зазначеного явища, як ««здатності сприймати, інтерпретувати прекрасне» (П. Ферруччі, П. Браун). Враховуючи, що естетичний інтелект є формою художнього (креативного) типу світосприйняття, інструментом конструювання досвіду, що виходить за межі сприйняття, а також вузько-інструментальної раціональності, дані означення можна переглянути і суттєво доповнити. Естетичний інтелект можна тлумачити не лише як «здатність сприймати, інтерпретувати прекрасне», але і як конструктивне мислення, спрямоване на доцільність, новизну, унікальність; творчість та її впорядковані  результати.