Штучний інтелект і академічна доброчесність в контексті епістемології чеснот

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31812/apm.7740

Ключові слова:

академічна доброчесність, штучний інтелект, епістемологія чеснот, епістемічний авторитет, епістемічна автономія, епістемічна відповідальність

Анотація

Мета статті – розглянути особливості академічної доброчесності в контексті зростаючого використання штучного інтелекту в дослідженнях. Традиційна епістемологія не враховує специфіку цього питання, тому необхідно звернутися до епістемології чеснот. Представники цього підходу вважають, що знання є результатом правильного використання епістемічних чеснот, таких як відкритість до істини, уважність та інтелектуальна чесність. Отже, доброчесне знання виникає, коли особа використовує інтелектуальні чесноти для досягнення істини. Особливими епістемічними чеснотами, що під загрозою через використання ШІ, є епістемічна автономія та відповідальність. Автономія дозволяє суб’єкту самостійно підтримувати власні переконання, а відповідальність несе епістемічний суб'єкт щодо достовірності своїх переконань. Разом з чеснотами ми розглядаємо й епістемічні вади. Ці характеристики знання допомагають нам сформулювати поняття епістемічного суб'єкта в контексті епістемології чеснот. Грунтуючись на понятті епістемічного суб'єкта ми розглядаємо епістемічний авторитет, його функції та проблеми, які виникають при взаємодії з ним. Чи втрачаємо ми епістемічну автономію, коли довіряємо авторитету? Чи є раціональною віра на основі авторитету? Чи несе людина відповідальність за переконання, набуті через авторитет, особливо якщо це має негативні наслідки? На основі дослідження ми відповідаємо на питання: чи володіє ШІ епістемічними чеснотами і чи може бути епістемічним авторитетом. Основною проблемою постає те, що ШІ не є самостійним епістемічним суб'єктом і не може відповідати за інформацію чи аналіз, як це робить людина. Він не здатний обґрунтовувати свої висновки через брак чеснот. Знання ШІ залежать від даних і методів навчання, тому він не може оцінити їх достовірність або етичні наслідки. Проте, за певних умов ШІ може демонструвати епістемічні чесноти, але це вимагає постійної взаємодії з людиною. Фінальний розділ статті розкриває можливість академічно доброчесної взаємодії зі штучним інтелектом з урахуванням особливостей його функціонування з точки зору епістемології чеснот в реальних навчальних та дослідницьких кейсах.

 

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Metrics

Metrics Loading ...
Abstract views: 18 / PDF downloads: 5

Біографія автора

Надія Козаченко, Kryvyi Rih State Pedagogical University

Department of Philosophy

Посилання

Barseghyan H. Redrafting the Ontology of Scientific Change. Scientonomy. Vol. 2. 2018. P. 13-38. URL: https://scientojournal.com/index.php/scientonomy/article/view/31032.

Barseghyan H., Levesley N. Question Dynamics. Scientonomy. Vol. 4. 2021. P. 1-19. URL: https://scientojournal.com/index.php/scientonomy/article/view/37120.

Brogaard B. Virtue Epistemology and Epistemic Responsibility. Externalism about Knowledge. Oxford : Oxford University Press. P. 213–246.

Battaly H. Virtue Epistemology. Philosophy Compass. Vol. 3. №4. 2008. P. 639–663.

Goldman A. Knowledge in a Social World. Oxford, 1999. P. 45-50.

How do I cite generative AI in MLA style. MLA Handbook. 9th edition. 17 March 2023. URL: https://style.mla.org/citing-generative-ai/

King N.L. Responsibilist Virtue Epistemology: A Reply to the Situationist Challenge. The Philosophical Quarterly. Vol. 64. №255. 2014. P. 243–253. URL: http://www.jstor.org/stable/24672604

Laskin M., Yarats D., et al. Unsupervised Reinforcement Learning Benchmark. Thirty-fifth Conference on Neural Information Processing Systems Datasets and Benchmarks Track (Round 2). 2021. URL: https://bair.berkeley.edu/blog/2021/12/15/unsupervised-rl/

McAdoo T. How to cite ChatGPT. APA Style. 23 February 2024. URL: https://apastyle.apa.org/blog/how-to-cite-chatgpt

Patton P. Epistemic Tools and Epistemic Agents in Scientonomy. Scientonomy. Vol. 3. 2019. P. 63-89. URL: https://scientojournal.com/index.php/scientonomy/article/view/33621.

Raz J. Between Authority and Interpretation. New York : Oxford University Press, 2009.

Sosa E. The Raft and the Pyramid: Coherence versus Foundations in the Theory of Knowledge. Midwest Studies in Philosophy. Vol. 5. 1980. P. 3–25.

Spencer J. Promoting Academic Integrity in the Age of Generative AI. 6 May 2024. URL: https://spencereducation.com/ai-academic-integrity/

Stewart C. Expertise and Authority. Episteme. Vol. 17. №4. 2020. P. 420–437. doi:10.1017/epi.2018.43

The European Code of Conduct for Research Integrity. Revised edition. 2023. URL: https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/docs/2021-2027/horizon/guidance/european-code-of-conduct-for-research-integrity_horizon_en.pdf

Zagzebski L. Epistemic Authority: A Theory of Trust, Authority, and Autonomy in Belief. Oxford : Oxford University Press, 2012.

Zagzebski L. Epistemic Authority and its Critics. European Journal for Philosophy of Religion. Vol. 6. 2014. P. 68–87.

Zagzebski L. Virtues of the Mind: An Inquiry into the Nature of Virtue and the Ethical Foundations of Knowledge. Cambridge: Cambridge University Press, 1996.

Downloads

Опубліковано

26.12.2024

Як цитувати

Козаченко, Н. (2024). Штучний інтелект і академічна доброчесність в контексті епістемології чеснот. Актуальні проблеми духовності, 25(1), 315–342. https://doi.org/10.31812/apm.7740

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ФIЛОСОФIЇ