Емпiрикалiзацiя в сучаснiй теорiї аргументацiї: iсторичнi передумови та напрями дослiджень

Ірина Хоменко

doi:10.31812/apm.7613

Автор(и)

Ірина Хоменко Taras Shevchenko National University of Kyiv

DOI:

https://doi.org/10.31812/apm.7613

Ключові слова:

теорія аргументації, емпірикалізація, історико-текстуальна концепція, мета-аргументативна концепція, аргументація в царині медицини й охорони здоров’я, крос-культурні дослідження аргументації

Анотація

Для сучасної теорії аргументації притаманні різні види досліджень. Останнім часом науковці в цій царині активно обговорюють новий тренд, а саме емпірикалізацію. Стаття присвячена тому, щоб розглянути історичні передумови появи цього тренду та з’ясувати його сутність за сучасних умов. Автор обґрунтовує точку зору, відповідно до якої передумовами емпірикалізації є дві концепції, розроблені наприкінці 50-х років ХХ сторіччя, а саме: концепція працюючої логіки Стівена Тулміна і концепція нової риторики Хаїма Перельмана й Люсі Ольбрехтс-Титекі. У їхніх працях, які вже стали класикою серед дослідників, були окреслені ідеї, які знайшли своє впровадження у наш час. На погляд автора, підвалини сучасної емпірикалізації базуються на їхніх пропозиціях для науковців (1) досліджувати специфіку аргументації в окремих предметно орієнтованих царинах і (2) аналізувати оригінальні тексти з історії різних наукових дисциплін, в яких аргументується позиція автора з певного питання.

У статті показано, що сучасний термін «емпірикалізація» як раз і відповідає зростанню досліджень аргументативних процесів у різних царинах та контекстах, а саме в історії науки (наукові дискусії та суперечки), філософії, правовому контексті, медицині та охороні здоров’я, освіті, політиці, культурі, спілкуванні людей у буденному житті та інших. Для цього науковці з успіхом застосовують термінологічний апарат та методологічний інструментарій, розроблені у межах різних теоретичних підходів аргументації, специфікуючи їх до конкретних емпіричних баз даних.

Для демонстрації цього положення у статті детально розглядаються такі підходи та концепції: історико-текстуальна та мета-аргументативна концепції, які базуються на ідеях та інструментарії неформальної логіки; сучасні дослідження аргументації в царині медицини та охорони здоров’я у межах прагма-діалектичного підходу та крос-культурні дослідження, що спираються на психологічний підхід до міжособистісного спілкування.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Metrics

Metrics Loading ...

Abstract views: 185 / PDF downloads: 156

Посилання

Blair A. J. Groundwork in the Theory of Argumentation Selected Papers of J. Anthony Blair. Dordrecht. Springer, 2012. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-007-2363-4

Eemeren F. H. van Argumentation Theory: A Pragma-Dialectical Perspective. Cham: Springer, 2018.

Eemeren, F. H. van. Bingo! Promising Developments in Argumentation Theory. Reflections on Theoretical Issues in Argumentation Theory. Heidelberg etc. Springer, 2015. P. 5-6.

Eemeren F.H. van (eds) Prototypical Argumentative Patterns. Exploring the relationship between argumentative discourse and institutional context. John Benjamins Publishing Company, 2017.

Eemeren F.H. van, Garssen B. (eds) Scrutinizing Argumentation in Practice (Argumentation in Context). John Benjamins Publishing Company, 2015.

Finocchiaro M. A. Defending Copernicus and Galileo. Critical Reasoning in the Two Affairs. Dordrecht: Springer, 2010. DOI: https://doi.org/10.1007/978-90-481-3201-0

Finocchiaro M. A. Galileo and the Art of Reasoning: Rhetorical Foundations of Logic and Scientific Method. Boston, MA: Reidel, 1980. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-009-9017-3

Finocchiaro M. A. Meta-argumentation. An Approach to Logic an Argumentation Theory. London: Colledge Publications, 2013.

Finocchiaro, M. A. Science, Method, and Argument in Galileo. Philosophical, Historical, and Historiographical Essays. Springer Cham, 2021. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-77147-8

Finocchiaro M. A. Two Empirical Approaches to the Study of Reasoning. Informal Logic. Vol.16, p. 1-21. DOI: https://doi.org/10.22329/il.v16i1.2431

Garssen B. The argumentative style of the opening speech of a debate in the European Parliament. Journal of Argumentation in Context. 2022. Vol. 11, Issue 1. P. 47 – 68. DOI: https://doi.org/10.1075/jaic.21026.gar

Hample D. Interpersonal arguing, New York: Peter Lang, 2018. DOI: https://doi.org/10.3726/b12877

Hample.D. The Psychological Approach to Interpersonal Argumentation in the U.S. Argumentation Community. The psychology of argument: Cognitive approaches to argumentation and persuasion. London: College Publications Ltd, 2016. P. 257-274.

Hample D., Anagondahalli D. Understandings of arguing in India and the United States: Argument frames, personalization of conflict, argumentativeness, and verbal aggressiveness. Journal of Intercultural Communication Research. Vol. 44 (1), 2015. P. 1-26. DOI: https://doi.org/10.1080/17475759.2014.1000939

Hample D., Rapanta Ch. Orientations to interpersonal arguing in the United Arab Emirates, with comparisons to the United States, China, and India. Journal of Intercultural Communication Research. Vol. 44 (4), 2015. P. 263-287. DOI: https://doi.org/10.1080/17475759.2015.1081392

Khomenko I., Hample D. Comparative analysis of Arguing in Ukraine and the USA. Garssen B. J., Godden D., Mitchell G., Wagemans J. (eds.) Proceedings of the Ninth Conference of the International Society for the Study of Argumentation. Amsterdam: Sic Sat, 2019. P. 628-639.

Leal F., Marraud H. How Philosophers Argue. An Adversarial Collaboration on the Russell-Copleston Debate. Cham: Springer, 2022. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-85368-6

Lewiński M., Hample D., Saagua J., Mohammed D. Arguing in Portugal: A cross-cultural analysis. Journal of International and Intercultural Communication, 2018. P. 233-253. DOI: https://doi.org/10.1080/17513057.2018.1450888

Oswald S. et all (eds) The Pandemic of Argumentation Springer. Cham: Springel, 2022. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-91017-4

Perelman Ch., Olbrechts-Tyteca L. Traité de l’argumentation: la nouvelle rhétorique. Paris. Presses Universitaires de France La Nouvelle Rhetorique, 1958.

Rubinelli S., Snoeck Henkemans F. (eds) Argumentation and Health. John Benjamins Publishing Company, 2014. DOI: https://doi.org/10.1075/bct.64

Snoeck Henkemans F. The role of pragmatic argumentation in over-the-counter medicine advertisements. Prototypical Argumentative Patterns. Exploring the relationship between argumentative discourse and institutional context. John Benjamins Publishing Company, 2017. P. 93-108. DOI: https://doi.org/10.1075/aic.11.06sno

Toulmin St. E. The Uses of Argument. Cambridge. Cambridge University Press, 1958.