Ключовий дієвець історії

Olena Mishalova

doi:10.31812/apd.v0i21.3877

Автор(и)

Olena Mishalova Криворізький державний педагогічний університет

DOI:

https://doi.org/10.31812/apd.v0i21.3877

Ключові слова:

минуле людства, субстантивна філософія історії, дієвець історії, видатна історична особистість, великі колективні спільноти, хід історії

Анотація

Анотація: Стаття присвячена огляду основних позицій стосовно проблеми ключового дієвця історії. Можна вирізнити дві позиції: уявлення про аперсоналізованого творця історії та уявлення про персоналізованого дієвця історії. Для першої групи характерно вбачати головного творця історії у певних надприродних сутностях, котру людина не може сприймати безпосередньо за допомогою органів чуття або розумом, однак він або вона здатні спостерігати їхній вплив на хід історії. Наприклад, це може бути: Бог у авраамічних релігійних традиціях (іудаїзм, християнство, іслам); доля та боги у давніх греків і римлян; абсолютний дух у філософії Георга Гегеля. До другої позиції відносяться уявлення про персоналізованого дієвця історії: видатної історичної особистості (політик, правитель, релігійний пророк, герой, харизматичний лідер, пасіонарній, ніцшеанська надлюдина, поет або художник), соціальної групи (соціальний клас, суспільна страта правляча еліта, аристократія, творча меншість, технічна інтелігенція, «нова» інтелігенція постіндустріального суспільства, технократи, соціальні рухи), великих колективних спільнот (народу, нації, раси, етносу, культури та/або цивілізації, культурно-історичні типи, натовпу та мас, людство у цілому). Автор показує, що усі розглянуті позиції єднає спільна думка, що людське минуле є результатом системної діяльності багатьох дієвців історії, однак домінуюча прогресивна роль, як правило, віддається лише одному із них. У статті також вводиться нове поняття «дієвець історії» для позначення видатної історичної особистості (соціальної групи чи великої колективної спільноти), котра своїми діями або бездіяльністю творить історію.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Metrics

Metrics Loading ...

Abstract views: 304 / PDF downloads: 282

Посилання

Anderson B. Voobrazhaemye soobshestva. Razmyshleniya ob istokah i rasprostranenii nacionalizma. – M. : KANON-press-C, Kuchkovo pole, 2001.

Bell D. Gryadushee postindustrialnoe obshestvo. Opyt socialnogo prognozirovaniya. – M. : Academia, 2004.

Bromlej Yu.V. Ocherki teorii etnosa. – M. : Nauka, 1983.

Buden B. Zona perehodu. Pro kinecz postkomunizmu. – K.: Meduza, 2013.

Veber M. Hozyajstvo i obshestvo: ocherki ponimayushej sociologii v 4 t. – T. 1. – M. : Izd. dom Vysshej shkoly ekonomiki, 2016.

Voropayeva T. Rol osobystosti v ukrayinskij istoriyi kriz pryzmu biografistyky // Ukrayinska biografistyka. – 2016. – No 14. — S. 50-70.

Gegel G.V.F. Lekcii po filosofii istorii. – SPb. : Nauka, 1993.

Gelbrejt Dzh.K. Novoe industrialnoe obshestvo. Izbrannoe. – M. : Eksmo, 2008.

Gellner E. Naciyi ta nacionalizm. Nacionalizm. – K. : Takson, 2003.

Gerder I.G. Idei k filosofii istorii chelovechestva. – M. : Nauka, 1977.

Gobino Zh.A. de. Opyt o neravenstve chelovecheskih ras. – M. : OLMA-PRESS, 2000.

Gumilev L.N. Etnosfera: Istoriya lyudej i istoriya prirody. – M. : Ekopros, 1993.

Danilevskij N.Ya. Rossiya i Evropa. – M. : Kniga, 1991.

Darendorf R. Elementy teorii socialnogo konflikta // Sociologicheskie issledovaniya. – 1994. – No 5. — S. 142-147.

Dojchyk M.V. Filosofiya istoriyi : navchalno-metodychnyj posibnyk. – Ivano-Frankivsk : Symfoniya forte, 2010.

Donczov D. Nacionalizm. – Lviv : Vydavnycztvo Nove zhyttya, 1926.

Donczov D. Tvorche nasyllya ta iniciatyvna menshist yak poryadkuyuchy syly – shosta vymoga volevogo nacionalizmu // Dvi koncepciyi ukrayinskoyi politychnoyi dumky Vyacheslav Lypynskyj – Dmytro Donczov / uporyad. G. Vaskovych. – Nyu Jork, 1990.

Lypynskyj V. Lysty do brativ-hliborobiv. Pro ideyu i organizaciyu ukrayinskogo monarhizmu // Lypynskyj V. Povne zibrannya tvoriv, arhiviv, studij : u 25 t. – T. 6., Kn. 1. – Kyyiv – Filadelfiya : Instytut Shidnoyevropejskyh doslidzhen NANU; Shidnoyevropejskyj doslidnyj instytut, 1995.

Yevtuh V.B. Etnichnist: encyklopedychnyj dovidnyk. – K. : Feniks, 2012.

Karsavin L.P. Filosofiya istorii. – SPb. : AO KOMPLEKT, 1993.

Kasyanov G. Past continuous: istorychna polityka 1980-h – 2000-h. Ukrayina ta susidy. – K. : Laurus, Antropos-Logos-Film, 2018.

Kolodij A. Oznaky naciyi yak modernoyi sociokulturnoyi i politychnoyi spilnoty [Elektronnyj resurs] / Avtorskyj sajt Antoniny Kolodij. – Rezhym dostupu: https://political-studies.com/?page_id=344

Lebon G. Psihologiya tolp // Psihologiya tolp. – M. : Institut psihologii RAN, Izdatelstvo KSP+, 1998.

Lypynskyj V. Poklykannya «varyagiv», chy organizaciya hliborobiv? – Nyu Jork: Vydavnycha Korporaciya Bulava, 1954.

Lokk Dzh. Dva traktaty pro vryaduvannya. – K. : Vydavnycztvo Solomiyi Pavlychko OSNOVY, 2001.

Makiavelli N. Gosudar // Makiavelli N. Izbrannye sochineniya. – M. : Hudozh. Lit., 1982.

Marks K., Engels F. Manifest Komunistychnoyi partiyi // Kyrylyuk F.M. Istoriya zarubizhnyh politychnyh vchen Novoyi doby : [navch. posib.]. – K.: Centr uchbovoyi literatury, 2008. – S. 310-312.

Marks K., Engels F. Nemeckaya ideologiya. – M. : Politizdat, 1988.

Mishalova O.V. Ideya progresu ta modeli rozgortannya istorychnogo procesu // Aktualni problemy duhovnosti: zb. nauk. pracz. – Kryvyj Rig: KDPU, 2018. – Vyp. 19. – S. 175-180.

Mizes L. Teoriya i istoriya: Interpretaciya socialno-ekonomicheskoj evolyucii. – M. : YuNITI-DANA, 2001.

Nicshe F. Po tu storonu dobra i zla // Nicshe F. Sochineniya: v 2-h tomah. – M. : Mysl, 1990. – T. 2.

Ortega-i-Gasset H. Vosstanie mass. – M. : OOO Izdatelstvo AST, 2002.

Pavlenko Yu. Istoriya svitovoyi cyvilizaciyi: sociokulturnyj rozvytok lyudstva : navchalnyj posibnyk. – K. : Lybid, 2000.

Pareto V. Kompendium po obshej sociologii. – M. : Izdatelskij dom GU VShE, 2008.

Predborska I.M., Ganaba S.O. Filosofiya istoriyi : navchalnyj posibnyk. – Sumy: Universytetska knyga, 2012.

Radej A.S. Etnos i naciya. Analiz definicij // Multyversum. Filosofskyj almanah. – 2015. – Vyp. 1-2 (139-140). — S. 67-76.

Svetonij Trankvill Gaj. Zhizneopisanie dvenadcati cezarej. – M. – L. : ACADEMIA, 1933.

Smit E.D. Nacionalna identychnist. – K. : Osnovy, 1994.

Tojnbi A. Doslidzhennya istoriyi : u 2 t. – T. 1. – K. : Osnovy, 1995.

Turen A. Vozvrashchenie cheloveka dejstvuyushchego. Ocherk sociologii. – M. : Nauchnyj mir, 1998.

Filosofiya istoriyi : pidruchnyk / I.V. Bojchenko [ta in.] – Harkiv : Prapor, 2006.

Franko I.Ya. Poza mezhamy mozhlyvogo. Shho take postup? Odvertyj lyst do galyczkoyi molodezhi. – K. : PrAT Ukrayinska Pres-grupa, 2012.

Fromm E. Begstvo ot svobody. – M. : Izdatelstvo AST, 2018.

Yashhuk T.I. Filosofiya istoriyi: Kurs lekciyi : navchalnyj posibnyk. – K. : Lybid, 2004.

Arendt H. The Origins of Totalitarianism. – San Diego-New York-London : A Harvest Book : Harcourt Brace and Company, 1976.

Carlyle T. On Heroes, Hero-Worship, and the Heroic in History. – New Haven and London : Yale University Press, 2013.

Gellner E. Selected Philosophical Themes. Volume II. Contemporary Thought and Politics. – London and New York : Routledge : Taylor and Francis Group, 2003.

Huntington S.P. The Clash of Civilization and the Remaking of World Order. – New York : Simon and Schuster, 1996.

Marcuse H. One-Dimensional Man. Studies in the ideology of advanced industrial society. – London and New York : Routledge Classics, 2002.

Michels R. Political Parties: A Sociological Study of the Oligarchical Tendencies of Modern Democracy. – New Brunswick (USA) and London (U.K.) : Transaction Publishers, 1999.

Mosca G. The Ruling Class. – New York and London : McGraw-Hill Book Company, 1939.

Toffler A. The Third Wave. – New York : William Morrow and Company, 1980.