Основні напрямки аналітичної політичної філософії
DOI:
https://doi.org/10.31812/apd.v0i21.4370Анотація
Сучасна політична філософія аналітичного спрямування демонструє наявність великого спектру течій, концептуальних підходів та конкретних теорій, які розглядають найрізноманітніші проблеми політичного життя суспільства. Всі ці проблеми зрештою зводяться до проблеми суспільного блага — в чому воно полягає і як його можливо (якщо взагалі можливо) досягти. Суспільне благо слід розуміти тут гранично широко, не як набір якихось конкретних матеріальних або духовних благ, а як те, що Арістотель називав "благим життям", заради якого люди, власне, і об’єднуються в суспільство і яке передбачає вищу ступінь індивідуальної і суспільної досконалості (в першу чергу, моральної). З огляду на те, що досягнення суспільного блага можливе лише за умови, що суспільство грунтується на ідеї справедливості, одним з центральних завдань політичної філософії стає теоретична експлікація саме цієї ідеї — дати пояснення, в чому вона має полягати і яким чином суспільство і держава можуть і повинні їй відповідати. Ця ідея виступає засадничою для інших суспільних цінностей, найважливіші з яких знайшли своє вираження в знаменитому гаслі Великої французької революції: "Свобода, рівність, братерство!". Залежно від того, яка цінність приймається як визначальна для розв’язання проблеми справедливості, можна виділити чотири основні напрями сучасної аналітичної політичної філософії: утилітаризм (користь), лібералізм (свобода), егалітаризм (рівність), комунітаризм (спільність). Згідно з утилітаризмом, в основі справедливості, як і будь-яких інших понять моральної і політичної філософії, лежить принцип корисності. Соціально-політичні концепції ліберального типу визнають свободу за основну політичну цінність. Теорії егалітаризму розрізняються між собою залежно від концепції рівності, яку вони приймають. Відповідно до уявлень комунітаризму, в центрі політико-філософського розгляду взагалі і концепції соціальної справедливості зокрема повинні знаходитися не окремі індивіди, а спільноти людей і суспільство загалом.
Завантаження
Metrics
Посилання
Aristotle. Nicomachean Ethics / R. Crisp (ed./trans.). — Cambridge : Cambridge University Press, 2000.
Aristotle. Politics / E. Barker, R. Stalley (trans./rev.). — Oxford : Oxford University Press, 1995.
Berlin I. Two concepts of liberty / I. Berlin Liberty. — London : Oxford University Press, 2002. — P. 166-217.
Campbell C. Persons, Identity, and Political Theory. A Defense of Rawlsian Political Identity. — Dordrecht, Heidelberg, London, New York : Springer, 2014.
Dworkin R. In defense of equality // Social Philosophy and Policy. — 1983. — Vol. 1/1.
Gaus G. Justificatory Liberalism: An Essay on Epistemology and Political Theory. — New York : Oxford University Press, 1996.
Knowles D. Political Philosophy. — London : Routledge, 2001.
Kymlicka W. Contemporary Political Philosophy: An Introduction. — Oxford : Oxford University Press, 2002.
Larmore C. What is political philosophy? // Journal of Moral Philosophy. — 2013. — Vol. 10.
Lovett F. Rawls’s A Theory of Justice: a Reader’s Guide. — London, New York : Continuum International Publishing Group, 2011.
Muirhead R. Communitarianism // The International Encyclopedia of Ethics. Edited by Hugh LaFollette. — Vol. 2. — Wiley-Blackwell, 2013.
Maclntyre A. After Virtue. — Notre Dame, Indiana : University of Notre Dame Press, 1981.
Mill J.S. Utilitarianism // Collected works of John Stuart Mill. — Vol. X. — University of Toronto Press, 1969.
Moore G.E. Principia Ethica. — New York : Prometheus Books, 1988.
Nozik R. Anarchy, State, and Utopia. — New York : Basic Books, 1974.
Pojman L. Theories of equality: a critical analysis // Behavior and Philosophy. — 1995. — Vol. 23.
Rawls J. A Theory of Justice. — Cambridge, MA : Harvard University Press, 1971.
Sandel M. Justice. What’s the Right Thing to Do? — New York : Farrar, Straus and Giroux, 2009.
Sandel M. Liberalism and the Limits of Justice. — Cambridge : Cambridge University Press, 1982.
Taylor C. Hegel and Modern Society. — Cambridge : Cambridge University Press, 1979.
Walzer M. Spheres of Justice. — New York : BasicBooks, 1983.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Yaroslav Shramko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
